У х в а л а
18 жовтня 2016 рокум. Київ Колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Жайворонок Т.Є.,суддів:Берднік І.С., Ємця А.А.,- розглянувши заяву Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про перегляд Верховним Судом України постанови Харківського апеляційного господарського суду від 9 червня 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 2 серпня 2016 року у справі № 922/561/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Харківрегіонгаз» (далі - ТОВ «Харківрегіонгаз») до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 5 квітня 2016 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Харківрегіонгаз» про визнання недійсним рішення відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 9 червня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Харківрегіонгаз» про визнання недійсним рішення задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 2 серпня 2016 року касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 9 червня 2016 року залишено в силі.
У жовтні 2016 року до Верховного Суду України надійшла заява Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про перегляд Верховним Судом України постанови Харківського апеляційного господарського суду від 9 червня 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 2 серпня 2016 року у справі № 922/561/16 з підстав, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України.
Як докази неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 18 листопада 2014 року у справі № 922/2404/14, від 23 червня 2015 року у справі № 910/27160/14, від 30 березня 2016 року у справі № 910/16509/15 та у справі № 910/27130/15, від 10 серпня 2016 року у справі № 917/2711/15, в яких на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми матеріального та процесуального права.
Як доказ невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права до заяви додано копію постанови Верховного Суду України від 12 березня 2013 року у справі № 3-5гс13.
Обговоривши доводи заяви та дослідивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що подана заява є необґрунтованою, її доводи не підтверджуються наданими до неї матеріалами.
Відповідно до ст. 11121 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 11116 , 11117 , 11121 Господарського процесуального кодексу України,
у х в а л и л а :
Відмовити у допуску справи № 922/561/16 до провадження Верховного Суду України.
Надіслати копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.
Ухвала є остаточною.
Головуючий Т.Є. Жайворонок Судді: І.С. Берднік А.А. Ємець
Судове рішення № 62126238, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 18.10.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 3-1275г16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: