У Х В А Л А
13 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Прокопенка О.Б., Терлецького О.О.,-розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Віларус» (далі - ТОВ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 квітня
2016 року, постановленої у справі за позовом ТОВ до Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу в частині направлення припису та постанови,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 квітня 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року про відмову у задоволенні позову.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ТОВ подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року
№ 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 4 січня, 26 квітня
2016 року (справи №№ К/800/54487/15. К/800/54597/15 відповідно).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Якщо проаналізувати вимоги заяви про перегляд у контексті зазначених у ній суджень та аргументів, а також тексту рішень суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву та наданих для порівняння, змісту (характеру) правовідносин, які склалися між сторонами спору у кожній із справ, обсягу та юридичної природи фактичних обставин справ, що зумовили конкретне, відповідне правозастосування, яке автор заяви оцінює як неоднакове й таке, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, інших передумов, наведених в заяві, то в підсумку можна дійти висновку, що ця заява не містить підстав, що вказують на наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та на можливість відкриття провадження у справі.
Посилання на ухвалу колегії суддів Судової палати в адміністративних справа Верховного Суду України від 18 травня 2016 року є неприйнятним, оскільки воно не є тим рішенням, яке в розумінні статей 236-240 КАС дає підстави для перегляду судових рішень.
З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Віларус» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу в частині направлення припису та постанови про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 квітня 2016 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: О.Б. Прокопенко
О.О. Терлецький
Судове рішення № 62126200, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 13.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 802/3963/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: