Ухвала суду № 62126198, 13.09.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

13 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Волкова О.Ф., Терлецького О.О., -розглянувши заяву Арбітражного керуючого ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 липня 2016 року, постановленої у справі за його позовом до Міністерства юстиції України, третя особа - Головне управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень і наказу,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 5 липня 2016 року скасував постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2015 року і залишив у силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року про відмову в задоволенні позову у зазначеній справі.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_4 подав заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції статті 109 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та норми Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 липня 2013 року за №1113/23645, що, на думку заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від 2 червня 2016 року (справа № К/800/198/16).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Якщо проаналізувати вимоги заяви про перегляд у контексті зазначених у ній суджень та аргументів, а також текстів рішень суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву та наданого для порівняння, змісту (характеру) правовідносин, які склалися між сторонами спору у кожній із справ, обсягу та юридичної природи фактичних обставин справ, що зумовили конкретне, відповідне правозастосування, яке автор заяви оцінює як неоднакове й таке, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, інших передумов, наведених в заяві, то в підсумку можна дійти висновку, що ця заява не містить підстав, що вказують на наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та на можливість відкриття провадження у справі.

З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, третя особа - Головне управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень і наказу, про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 липня 2016 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.Ф. Волков

О.О. Терлецький