Ухвала суду № 62125807, 20.10.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/5488/16-а

н.п. 2-а/415/132/16

У Х В А Л А

20.10.16 р. м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Фастовець В.М., розглянувши клопотання представника позивачки ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративної позовної заяви ОСОБА_2 до УПП в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції ОСОБА_3 щодо винесення постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та скасувати постанову серії АР №034960 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

У клопотанні про звільнення від сплати судового збору представник позивачки зазначив, що згідно ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

При цьому позивач послався на затверджену постановою ВСУ №2 від 23.01.2015 р. «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України… «Про судовий збір» довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України «Про судовий збір», в якій зокрема зазначено, що

«…у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми частини четвертої статті 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір.

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір».

Такі розяснення не можуть бути прийняти до уваги з наступних підстав.

Згідно ст.36 ч.2 п.6 Закону України «По судоустрій і статус суддів» пленум вищого спеціалізованого суду за результатами аналізу судової статистики та узагальнення судової практики дає розяснення рекомендаційного характеру з питань застосування спеціалізованими судами законодавства при вирішенні справ відповідної судової спеціалізації.

Таким чином постанови пленуму ВССУ не є обовязковими для суду першої інстанції.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтями 2 і 3 ДКМУ «Про державне мито» будь-які позовні заяви обєктами справляння державного мита не є, ставки державного мита для цього не передбачені.

З аналізу Закону «По судовий збір» і ДКМУ «Про державне мито» вбачається, що вони мають різний предмет регулювання, а відповідно і стосуються різних правовідносин.

Тому їх норми не є загальними та спеціальними, оскільки і загальні і спеціальні норми регулюють одні й ті ж самі правовідносини, тільки спеціальні норми роблять це конкретніше і є більш вузькими порівняно із загальними.

Окрім того, законодавцем при прийнятті ЗУ «Про судовий збір» вносилися зміни до спеціальних законів, які передбачали звільнення від сплати державного мита під час звернення до суду. Наприклад до ст.22 ЗУ «По захист прав споживачів». Наразі цією статтею позивачі вже звільнені від сплати саме судового збору.

Тому невнесення змін до ст.228 КУпАП свідчить про небажання законодавця звільняти позивачів від сплати судового збору за звернення до суду з позовом на постанову про накладення адміністративного стягнення.

Сплату ж державного мита з позивача ніхто і так не вимагає.

Керуючись ст.ст.88, 185 ч.2 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивачки ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: