Ухвала суду № 62125463, 20.10.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7153/16 Справа № 174/404/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шаповал Г. І. Доповідач - Калиновський А.Б.

Категорія 53

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року м. Дніпро

колегія суддів Судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Калиновського А.Б.

Суддів : Єлізаренко І.А., Куценко Т.Р.

При секретарі : Сахарову Д.О.

розглянула у відкритому судовому засiданнi в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2016 року по справі за позовом Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог ДП "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" до ОСОБА_2 про стягнення коштів відмовлено.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, за безстроковим трудовим договором, є працівником структурного підрозділу підприємства позивача, де з 03.10.2014 р. працював на посаді майстра зміни залізничного цеха транспортно-експедиційного управління.

Згідно наказу № 164 від 31.03.2016 року, він був звільнений з роботи майстра зміни транспортно-експедиційного управління залізничного цеха на підставі відмови від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці, п.6 ст.36 КЗпП України, з виплатою йому вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку - 6188.60 грн. та компенсації за невикористані дні відпустки.

Згідно наказу № 470-П від 03.06.2016 року, ОСОБА_2 був поновлений на посаді майстра зміни транспортно-експедиційного управління залізничного цеха з 01.04.2016 р. з виплатою йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 8562.40 грн., на виконання рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 31.05.2016 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ДП "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", суд правильно виходив з того, що позивач не надав будь-яких доказів, стосовно того, що вихідна допомога була виплачена позивачем відповідачу недобровільно, або внаслідок лічильної (рахункової) помилки, або внаслідок недобросовісності з боку відповідача.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що виплачені суми вихідної допомоги не були враховані при розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому позивач має право на стягнення з відповідача цієї суми як недобросовісно набутої, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.

Статтею 1215 ЦК України, передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Вищезазначені дії ОСОБА_2 не можна визнати недобросовісними та такими, що направлені на отримання додаткових коштів, оскільки всі дії позивача стосовно звільнення ОСОБА_2 з роботи, за рішенням суду, були визнані незаконними, і саме тому йому було виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу, проте ця обставина, виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

У своїй скарзі, апелянт посилається на те, що при ухваленні рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 31.05.2016 року виплачені суми вихідної допомоги не були враховані при розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, проте вказане рішення суду не оскаржує, воно набрало законної сили та фактично поставлене позивачем у позові питання було вирішено в іншому провадженні.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Таким чином, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" відхилити.

Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Суддi: