Ухвала суду № 62124881, 20.10.2016, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/4468/16-к

Провадження № 1-кп/210/388/16

"20" жовтня 2016 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу в складі:

головуючого судді: Літвіненко Н.А.

при секретарі Рябченко І.В.

провівши підготовче судове засідання в залі суду в м. Кривому Розі за обвинувальним актом у кримінальномупровадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2016 року за

№ 12016040710002535 стосовно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

сторони та інші учасники кримінального провадження: прокурор Ганський В.В., потерпіла ОСОБА_3, обвинувачений ОСОБА_2, захисник ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов обвинувальний актукримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2016 року за

№ 12016040710002535 стосовно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Прокурор Ганський В.В. просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування, а також при складенні обвинувального акту, дотримані всі вимоги, передбаченні ст.ст. 32, 291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для запобігання ризиків, передбачених ст..177 КПК України.

Потерпіла тарашкевич О.О. підтримала думу прокурора.

Захисник ОСОБА_4, обвинувачений ОСОБА_2, кожен окремо просили призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вважають необхідним змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього додатки, вважає необхідним повернути обвинувальний акт прокурору з наступних підстав.

У відповідності до положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Згідно положень ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Так, відповідно до ст.. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості:найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);прізвище, імя, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи помякшують покарання;розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);дату та місце його складення та затвердження.

Суд також вважає, що прокурором та слідчим, при складанні та затвердженні як обвинувального акту, так і додатків до нього, зокрема і реєстру, були допущені порушення вимог ст. 109 та 291 КПК України, виходячи з наступного.

З обвинувального акту вбачається, що при його складанні прокурором не було дотримано вимог ст.291 ч.2 п.5 КПК України, оскільки обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 не містить належним чином сформульованого обвинувачення. При цьому, в ньому зазначено лише про те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 186 ч.2 КК України та в подальшому відображено сутність повідомлення про підозру, а саме фактичні обставини, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що своїми умисними діями, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, вчиненого повторно, проте відсутнє жодне посилання на обвинувачення.

Як встановлено судом, в обвинувальному акті від 30.09.2016 року фактично викладена підозра про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 186 ч.2 КК України. Такі відомості, відповідно до норм ст. 277 КПК України, становлять зміст повідомлення про підозру, а тому ОСОБА_2, за цим процесуальним рішенням, має статус підозрюваного, а не обвинуваченого.

Вказане порушення в подальшому є перешкодою для ухвалення будь-якого судового рішення, та може послугувати підставою для скасування вироку суду.

Згідно з п.13 ч.1 ст.3КПК України, обвинувачення - цетвердження про вчинення певною особою діяння, передбаченогозаконом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. За змістом положень ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт і є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Крім того, вказівки в обвинувальному акті про те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.. 186 ч.2 КК України є порушенням принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини як засади кримінального провадження, передбаченої ст.17 КПК України, яка випливає зі ст.ст.62, 129 п.3 Конституції України, п.2 ст.11 Загальної декларації прав людини Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, п.2 ст.14 Міжнародного акту про громадські та

політичні права Генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 1966 року, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, за змістом яких кожна особа вважається невинуватою у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Всупереч вказаній нормі кримінального процесуального закону, обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 не містить формулювання обвинувачення, яке інкримінується ОСОБА_2 і від якого він буде захищатись в суді, тому обвинувальний акт слід доповнити формулюванням обвинувачення в обвинувальному акті. В даному обвинувальному акті міститься лише посилання на повідомлення про підозру, та викладені лише фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, та правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність. При цьому суд зауважує, що повідомлення про підозру, так само як і виклад фактичних обставин не може одночасно вважатись й формулюванням обвинувачення.

З урахуванням того, що в обвинувальному акті від 30.09.2016 р. відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні п.13 ч.1 ст.3 КПК України, а за правилами ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд вважає, що вказані обставини перешкоджають судовому розгляду обвинувального акту щодо ОСОБА_2.

Відповідно до вимог статті 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити серед іншого - номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення.

Однак судом встановлено, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України, удолученому до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначені усі процесуальні дії проведеної під час досудового розслідування.

Крім того, в порушення вимог ч.12 ст. 290 КПК України не відкриті матеріали досудового розслідування

За наслідками підготовчого судового засідання, суд приходить до висновку про те, що у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 необхідно повернути прокурору для усунення виявлених недоліків.

Крім того, суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою до 18.12. 2016 року, так як ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину та для запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 314, ст.ст. 109, 110, 111, 290, 291, 369-372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2016 року за № 12016040710002535 стосовно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - повернути прокурору Криворізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 .

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 18 грудня 2016 року.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: Н. А. Літвіненко