Постанова № 62122165, 13.10.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/762/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н.Л.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

13 жовтня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Нечаюк Т.В.,

Позивача: ОСОБА_2

Свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування наказу .

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскарженого рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржену постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи скарги підтримав у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився . Про причини своєї неявки суд не повідомив.

У відповідності до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось в судовому засіданні, звертаючись до суду та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що наказом №315 т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 06.04.2016 року позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог ст. 26 Закону України "Про Національну поліцію України" та п. 1.5 інструкції "Про порядок функціонування дактилоскопічного обліку експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 11.09.2001 №785", а відтак, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач довів правомірність прийнятого рішення, оскільки прийняв оскаржуваний наказ з отриманням відповідних письмових пояснень від ОСОБА_2, які ним писались особисто, який був ознайомлений із зробленим висновком цього службового розслідування.

Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

Стаття 1 Закону України "Про національну поліцію" надає визначення, що національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом убезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Відповідно до ст.3 Закону у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно до ст.18 Закону поліцейський зобов'язаний неухильно втримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Як досліджено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, до чергової частини УОАЗОР ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення оператора "Гарячої лінії" Національної поліції України про те, що до них звернувся гр. ОСОБА_4, з приводу неправомірних дій працівників поліції Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, які 08.03.2016 року приблизно о 15:00 год. безпідставно зупинили його, некоректно себе поводили, погрожували та пошкодили мобільний телефон.

У відповідності до статті 14 ЗУ "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" було призначено службове розслідування, під час якого по зверненню гр. ОСОБА_4 щодо неправомірних дій працівників поліції Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області було встановлено наступне: опитаний гр. ОСОБА_4 пояснив, що він 08.03.2016 приблизно о 14.00 год. разом з гр. ОСОБА_6, перебуваючи в с. Тарасівна Могилів-Подільського району Вінницької області пили пиво. Згодом, приблизно о 16:00 год. вони попрямували додому, де по дорозі наздогнали сестру гр. ОСОБА_7 - ОСОБА_12. Через декілька хвилин їх наздогнали на службовому автомобілі працівники поліції Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, зокрема ОСОБА_8, які вийшли з автомобіля, не відрекомендувалися та почали розпитувати їх щодо крадіжки з автомобіля, яка мала місце цього ж дня в с. Тарасівка. Гр. ОСОБА_4 відразу ж почав знімати все на мобільний телефон. В подальшому, працівники поліції почали робити зауваження гр. ОСОБА_4 щодо його перебування в стані алкогольного сп'яніння в громадському місці і проведення відеозйомки, а самі в цей час відбирали у гр. ОСОБА_7 відбитки пальців, тобто проводили дактилоскопіювання. Також, працівники поліції провели дактилоскопіювання гр. ОСОБА_4 під час чого передали мобільний телефон останнього гр. ОСОБА_7. В ході передачі вказаного телефону, як зазначає гр. ОСОБА_4, працівники поліції пошкодили екран його мобільного телефону (появилася тріщина). В ході проведення службового розслідування були виявлені відомості щодо проведення дактилоскопіювання громадян.

Відповідно до ст.19 Закону поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність згідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Так, ст.1 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", який не поширював свою дію на час прийняття оскарженого наказу на проходження служби поліцейськими, але за відсутності Дисциплінарного статуту Національної поліції України, його чинність розповсюджена на поліцейських у грудні 2015 року встановлено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст.12 ЗУ "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Стаття 14 ЗУ "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" визначає порядок накладання дисциплінарних стягнень. З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.

Власне, за результами проведеного службового розслідування за зверненням гр. ОСОБА_9, щодо неправомірних дій працівників поліції Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області 04.04.2016 року прийнято наказ №315 від 06.04.2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області", яким позивачу оголошено зауваження.

Водночас, для повного та всебічного розгляду справи, судом апеляційної інстанції було викликано та відповідно до ухвали ВААС від 29 вересня 2016 року до свідків слідчого Могилів - Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_3, та ОСОБА_9, застосовано привід в судове засідання, в якому їх було допитано та встановлено, що жодних неправомірних дій та некоректної поведінки з боку ОСОБА_2 при проведенні дактилоскопування ОСОБА_9 не було, в свою чергу, ОСОБА_3 підтвердив, що ОСОБА_9, дактилоскопування пройшов добровільно.

Більше того, як зазначав свідок ОСОБА_4, дактилоскопування він пройшов за власним бажанням, а відтак, колегія суддів зазначає, що жодного порушення вимог ст. 26 Закону України "Про Національну поліцію України" та п. 1.5 інструкції "Про порядок функціонування дактилоскопічного обліку експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 11.09.2001 №785" в діях ОСОБА_2 не було.

Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про правомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головне управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування наказу скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю .

Визнати протиправним та скасувати наказ №315 т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 06.04.2016 року в частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 1157,54 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Загороднюк А.Г.