Ухвала суду № 62121710, 19.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 876/5188/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області (правонаступник - Галицька об'єднана Державна податкова інспекція ГУ ДФС у Львівській області) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" до Галицької об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,-

в с т а н о в и в :

Позивач - ТОВ НВП "ІМВО" звернулося в суд з позовом до відповідача - до Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення від 26 травня 2014 року № 0001822201, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 143 238 грн., в т.ч. основний платіж - 95492 грн., штрафні санкції - 47746 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення- рішення від 26 травня 2014 року № 0001822201.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період І кв. 2012 року на 454724 грн. шляхом невідображення зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами попередньої перевірки у сумі 454724 грн., чим занижений податок на прибуток за 2012 рік у сумі 95492,04 грн. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення- рішення прийнято правомірно. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, представник позивача подав до суду заперечення на апеляційну скаргу, просить розглядати справу у його відсутності, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 17 березня по 30 квітня 2014 року ДПІ у Галицькому районі м.Львова провела планову виїзну перевірку ТОВ НВП "ІМВО" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2013 року, якою встановлено, зокрема, порушення п.44.1, п.44.3, ст. 44, п.138.2, ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1, ст. 139 ПК України, внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період І кв. 2012 року на 454724 грн. шляхом невідображення зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами попередньої перевірки у сумі 454724 грн., чим занижений податок на прибуток за 2012 рік у сумі 95492,04 грн.

За результатами перевірки складено Акт № 341/22-01/19177304 від 12 травня 2014 року.

26 травня 2014 року на підставі вказаного акта ДПІ у Галицькому районі м.Львова прийняла податкове повідомлення- рішення № 0001822201, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 143238 грн., в т.ч. основний платіж - 95492 грн., штрафні санкції - 47746 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ НВП "ІМВО" коректно обчислено та сплачено податок на прибуток за період І кв. 2012 року, зокрема, правомірно не відображено зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за результатами попередньої перевірки у сумі 454724 грн., оскільки податкове повідомлення - рішення №0001592321, яким ТОВ НВП "ІМВО" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 454724 грн. у судовому порядку визнане неправомірним та скасоване.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Для цілей оподаткування, згідно з п.44.1 ст.44 ПК України, платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п. 44.3 ст.44 цього ж Кодексу платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п.138.2 ст.138 цього ж Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За своїм змістом наведені норми Податкового кодексу України передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі, а для підтвердження включення витрат до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у ПК України (п.140.5 ст.140), не дозволяється.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового органу про завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період І кв. 2012 року на 454724 грн. шляхом невідображення зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування ґрунтується на результатах попередньої перевірки.

Зокрема, за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання ТОВ НВП "ІМВО" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 березня 2012 року, які оформлені Актом перевірки № 123/22-10/19177304 від 23.07.2012 року, встановлено безпідставне завищення позивачем витрат на збут, що враховуються при обчислення об'єкта оподаткування у І кв. 2012 року на суму 139222 грн.. у зв'язку з тим, що витрати, які відображені у головній книзі за І кв. 2012 року по 931 рахунку не відповідають задекларованим витратам на збут у рядку 06.3 ВЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І кв. 2012 року.

На підставі встановлених порушень 03 серпня 2012 року ДПІ в Галицькому районі прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001592321, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 454724,00 грн.; № 0001602321, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5366,00 грн. (в т.ч. 4293,00 грн. - основний платіж, 1073,00 грн. штрафна санкція); № 0001612321, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 53040,00 грн. (в т.ч. 42432,00 грн. - основний платіж, 10608,00 грн. - штрафна санкція).

Разом з тим, ТОВ НВП "ІМВО" оскаржило ці податкові повідомлення- рішення в судовому порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року у справі № 813/3149/14 (яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року) визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення- рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Львівської області ДПС № 0001592321 та № 0001612321 від 03 серпня 2012 року та встановлено правомірність формування ТОВ НВП "ІМВО" сум витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за умови реальності проведених господарських операцій.

Таким чином, ці судові рішення мають преюдиціальне значення у спірних правовідносинах, а тому колегія суддів звертає увагу на те, що звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч.1 ст.72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені. Таким обставинам була надана оцінка у судовому рішенні, яке набрало законної сили, факти встановлені і додаткового доказування не потребують. Отже, за змістом ч.1 ст.72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Таким чином, ТОВ НВП "ІМВО" коректно обчислено та сплачено податок на прибуток за період І кв. 2012 року, зокрема, правомірно не відображено зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за результатами попередньої перевірки у сумі 454724 грн., оскільки податкове повідомлення- рішення №0001592321, яким ТОВ НВП "ІМВО" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 454724 грн. у судовому порядку визнане неправомірним та скасоване.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2014 року № 0001822201 прийняте неправомірно та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Галицької об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № 813/4311/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: В.Я. Качмар

А.Р. Курилець