Рішення № 62120688, 13.10.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2016 р.Справа № 924/726/16

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи:

за позовом Публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз м.Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз м. Хмельницький

про стягнення 44 604 140,66 грн. заборгованості, з яких: - 37903742,24 грн. заборгованості за надані ПАТ „Укртрансгаз в березні, травні, червні, липні 2016 року послуги з балансування обсягів природного газу; - 4 005 270,74 грн. пені; - 2 330 473,07 грн. штрафу; - 341 725, 69 грн. 3 % річних; - 22 928,92 грн. інфляційних збитків.

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Головне управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області,

- Департамент фінансів Хмельницької облдержадміністрації,

- ТОВ „Хмельницькгаз збут,

- ПАТ "НАК "Нафтогаз України",

- Департамент соціального захисту населення Хмельницької облдержадміністрації,

Представники сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1І - за довіреністю від 02.09.2016 р.

ОСОБА_2 - за довіреністю від 09.02.2016 р.

від третьої особи ОСОБА_3 - за довіреністю від 05.01.2016 р.

від третьої особи 2: не зявився

від третьої особи 3:Бабіч О. О. - за довіреністю від 08.09.2016 р.

від третьої особи 4: не з`явився

від третьої особи 5: не з`явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство „Укртрансгаз м.Київ звернулось до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз м.Хмельницький про стягнення 37 903 742,24 грн. заборгованості в березні, травні, червні 2016 року за надані послуги з балансування обсягів природного газу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання договору транспортування природного газу №1512000715 від17.12.2015 року. А саме, зазначає, що в п.9.2 Договору передбачено, що вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс Замовника - відповідача за формулою: Вбалансування = БЦГ х К х QБГ, де БЦГ - базова ціна газу. QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування, К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1. Відповідно до положень п.9.3 Договору базова ціна газу визначається Оператором - Позивачем відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до 10-го числа місяця, наступного га газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті.

Згідно інформації з офіційного веб-сайту Позивача, на березень 2016 року базова ціна газу становила 7 573,20 грн. з ПДВ, в травні 2016 року - 6 705,60 грн. з ПДВ, в червні 2016 року - 6 792,00 грн. з ПДВ, в липні 6792,00грн. з ПДВ.

В зв'язку з цим, вартість послуг балансування газу Відповідача була вирахувана наступним чином:

- в березні 2016 року на суму в розмірі 32 483 916,10 грн.:

7 573,20 грн.х1х 4289,325 тис. куб. м.;

- в травні 2016 року на загальну суму в розмірі 5 333 801,88 грн.:

6 705,60 грн.х1х795,425 тис. куб. м.;

- в червні 2016 року на загальну суму в розмірі 5 029 754,47 грн.:

6 792,00 грн.х1х740,541 тис. куб. м.;

- в липні 2016року на загальну суму в розмірі 5 120 484,64грн.

6792,00грн. х 1 х 761,433тис.куб.м.

Однак, відповідач не оплатив надані Позивачем послуги балансування для врегулювання негативного місячного небалансу в березні 2016 року в обсязі 4289,325 тис. куб. м. вартістю 32 483 916,10 грн., в травні 2016 року в обсязі 795,425 тис. куб. м. вартістю 5 333 801,88 грн., в червні в обсязі 740,541 тис. куб. м. вартістю 5 029 754,47 грн., в липні 2016року в обсязі 761,433 тис.куб.м. вартістю 5 120 484,64грн.у належний для цього строк, чим порушив умови п. 9.4 Договору та п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу, що вказує на порушення умов Договору Відповідачем.

Наведене є свідченням порушення Відповідачем прав Позивача як кредитора у спірних правовідносинах.

Поряд з цим просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов'язань щодо оплати зазначених послуг на підставах передбачених п. п. 13.1, 13.5 Договору та ст.536, ч. 2 ст.625 ЦК України, ч.2 ст. 231 ГК України 4 005 270,74 грн. пені, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 341 725,69 грн., інфляційні втрати у сумі 22 928,92 грн. та 7% штрафу в розмірі 2 330 473,07 грн.

В судовому засіданні повноважний представник позивача підтримав вимоги викладені у позові та наполягав на його задоволенні.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що розрахунки між суб'єктами ринку природного газу за природний газ, поставлений населенню, яке має пільги та отримує житлові субсидії, здійснюються відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20 (далі - Порядок № 20), Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України 03 серпня 2015 року № 493/688, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2015 р. за № 1007/27452 (далі - наказ), шляхом підписання всіма учасниками розрахунків спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків. Іншого джерела, ніж кошти державного бюджету, для розрахунку за природний газ цієї категорії населення, не існує.

Держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Фактично, визнаючи неможливість розрахунків у цій частині підприємствами ПЕК держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює цим самим характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонами на підставі укладених між ними договорів.

На думку відповідача, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного) застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачили сторони у договорі відповідні умови, чи навпаки.

При визначенні обсягу грошових зобов'язань, до яких слід застосовувати норми того чи іншого законодавства, суд повинен виходити з величини компенсації, яку буде перераховано за рахунок державного бюджету.

З огляду на таке, оформлення та підписання документів, зокрема, таких як протоколи взаєморозрахунків, а в даному випадку - спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, слід вважати лише елементами оформлення розрахунків за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету, процедурою реалізації права, дотримання якої є передумовою безпосереднього виділення коштів та фактичних розрахунків за рахунок бюджетних коштів. Дані документи є вторинними та похідними від факту надання відповідних пільг та субсидій певним категоріям юридичних та фізичних осіб, оскільки адміністративного (бюджетного), виникають саме з моменту надання відповідних пільг та субсидій і з цього ж моменту виникає формальне право на отримання бюджетного відшкодування. (Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 26.07.2016 року №924/13/16).

Третя особа (Головне управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області) письмових поясненнях зазначила, що відповідно до п. 4-6 „Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2005 № 20, Управління Казначейства в областях та м. Києві на підставі платіжних доручень обласних та Київської міської держадміністрацій перераховують зазначені кошти на рахунки бюджетів районів і міст обласного значення, об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, відкриті в органах Казначейства.

Райдержадміністрації та виконавчі органи рад міст обласного значення, об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, розподіляють отримані субвенції між головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів відповідно до бюджетної класифікації видатків у межах вартості ресурсів (товарів, послуг), наданих їх постачальниками, пропорційно або диференційовано за видами послуг.

Органи Казначейства на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів (товарів, послуг).

Розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

Третя особа (Департамент фінансів Хмельницької облдержадміністрації) направила представника у судове засідання, який пояснив, що департамент фінансів облдержадміністрації є однією із сторін по оформленню в області спільних протокольних рішень для проведення розрахунків відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20 Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання та водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот. Фінансування спільних протокольних рішень проводиться після підписання його усіма учасниками розрахунків з присвоєнням номера та дати. За період із січня по вересень поточного року в області було оформлено та профінансовано спільні протокольні рішення, в яких однією із сторін взаєморозрахунків є ПАТ „Хмельницькгаз, на загальну суму 38 392 848,0 гривень.

В той же час, мали місце випадки оформлення спільних протокольних рішень на рівні області, які були підписані Департаментом фінансів облдержадміністрації, проте не були підписані іншими учасниками розрахунків (на державному рівні). Зокрема, щодо сум, зазначених у позовній заяві: у квітні на загальну суму 32 483 916,1 грн. та у червні на суму 5 333 801,88 гривень. Відповідно, фінансування по зазначених протокольних рішеннях в область не надходило.

Що стосується інформації, викладеної у позовній заяві в частині часткової оплати вартості наданих послуг балансування обсягів природного газу в березні 2016 року на суму 10 064 214,85 грн., то повідомляє, що Департаментом фінансів облдержадміністрації та усіма іншими учасниками розрахунків (в т.ч. ПАТ „Хмельницькгаз та ПАТ „Укратрансгаз) були підписані та профінансовані спільні протокольні рішення на загальну суму 10 064 214,85 грн.:

- від 19.05.2016 року №1550/у на суму 9 555 000,0 грн., профінансовано державним бюджетом - 24.05.2016 року;

- від 19.07.2016 року №1893/у на суму 509 214,85 грн., профінансовано державним бюджетом 25.07.2016 року.

Третя особа (ТОВ „Хмельницькгаз збут) надала письмові пояснення у справі в яких вказала, що протягом квітня-серпня 2016 р. у відповідності до вимог Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Департаментом фінансів Хмельницької обласної держадміністрації, ТОВ „Хмельницькгаз збут та ПАТ „Хмельницькгаз були підписані спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків:

на суму 32 483 916,10 грн. станом на 01.04.2016 р.;

на суму 26 165 609,84 грн. станом на 01.04.2016 р.;

на суму 9 555 000,00 грн. станом на 01.05.2016 р.;

на суму 22 928 916,10 грн. станом на 01.05.2016 р.;

на суму 5 333 801,88 грн. станом на 01.06.2016 р.;

на суму 4 520 539,62 грн. станом на 01.07.2016 р.;

на суму 5 120 484,64 грн. станом на 01.08.2016 р.

Розмір наданих товариством пільг та субсидій для населення, який має бути відшкодовано за рахунок державного бюджету, підтверджується зведеними реєстрами погашення заборгованості по наданих пільгах та субсидіях, завірені підписами уповноважених осіб та печаткою Департаменту фінансів Хмельницької ОДА .

Із вказаних спільних протокольних рішень ПАТ „Укртрансгаз підписане лише дві - на суму 9 555 000,00 грн. та 26 165 609,84 грн. Від підписання інших спільних протокольних рішень Позивач відмовився, у зв'язку з чим ТОВ „Хмельницькгаз збут не може виконати свій обов'язок щодо оплати своєї заборгованості перед ПАТ „Хмельницькгаз в розмірі 37 903 742,24 грн. Іншого джерела погашення заборгованості, ТОВ „Хмельницькгаз збут перед ПАТ „Хмельницькгаз, як і ПАТ „Хмельницькгаз перед ПАТ „Укртрансгаз, ніж державними коштами, наданими в рахунок бюджетного відшкодування пільг та субсидій, не існує.

Просить в позові відмовити.

Представники третіх осіб: ПАТ „НАК „Нафтогаз України, Департаменту соціального захисту населення Хмельницької облдержадміністрації в судового засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача в судове засідання 13.10.2016року не зявився. Ним подано клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість явки.

Судом враховується, що норми статті 22 ГПК України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 Рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі „Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Таким чином, зважаючи на неодноразове відкладення розгляду справи для надання можливості учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права, а також сплив строку розгляду спору, передбачений ст. 69 ГПК України, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача та, відповідно, повторного відкладення розгляду справи.

При цьому, суд звертає увагу, що представники позивача приймали участь у розгляді справи. Ними подавались заяви та додаткові пояснення по суті спору.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Між Публічним акціонерним товариством „Укртрансгаз (Оператор) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз (Замовник) було укладено Договір транспортування природного газу №1512000715 від 17.12.2015року.

Умовами п. 2.1 Договору передбачено, що Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (далі - Послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Відповідач сплачує Позивачу встановлену в цьому Договорі вартість таких Послуг.

Відповідно до п.17.1 Договору, він набирає чинності з дня його укладання і діє до 31 грудня 2016 року, а умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме, з 01 грудня 2015 року.

Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493 (Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором (п. 2.2 Договору).

Послуги, які можуть бути надані Відповідачу за цим Договором:

- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування) (п. 2.3 Договору).

Згідно п.п. 2.6 ,2.7 Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі. Оператор, в свою чергу, має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів .

В п.2.5 Договору встановлено, що приймання-передача газу , документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу.

Замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом (п. 4.1 Договору).

Згідно з п. 8 глави 1 розділу XII Кодексу підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок входу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), поданого до газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.

Згідно з п. 5 глави 2 розділу XII Кодексу підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок виходу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), взятого з газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд враховує наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, між Публічним акціонерним товариством „Укртрансгаз та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз було укладено договір транспортування природного газу №1512000715 від 17.12.2015р.

Послуги, за зазначеним договором, надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015р. №2493, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором

Відповідно до п. 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Згідно з п. 9 глави 1 розділу XI Кодексу замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи послуги, що є складовими послуги транспортування, зокрема, замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою.

Відповідно до п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу: - небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації; - алокація - підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу XII цього Кодексу.

Згідно з п. 8 глави 1 розділу XII Кодексу підписані щомісячні акти приймання - передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок входу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), поданого до газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.

Згідно з п. 5 глави 2 розділу XII Кодексу підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок виходу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), взятого з газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.

Як вбачається з наведених положень Кодексу, алокація здійснюється на основі підписаних щомісячних актів приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділуIII цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок входу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), поданого до газотранспортної системи, та на основі підписаних щомісячних актів приймання-передачі газу відповідно до положень п. 2 глави 7 Розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок виходу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), взятого з газотранспортної системи.

Так, в результаті аналізу відповідних підписаних щомісячних актів приймання-передачі газу, згідно яких замовник послуг на транспортування подав певні обсяги природного газу до газотранспортної системи та здійснив їх відбір з такої системи, формується алокація щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.

Відповідно до п. п. 1-2 глави 3 Розділу XIV Кодексу оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів.

Згідно з п. п. 1-5 глави 1 Розділу XIV Кодексу замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.

При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

Відповідно до п. 7 глави 3 Розділу XIV Кодексу місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: 1) при позитивному місячному небалансі - оператор надсилає оператору газосховища інформацію про замовника послуг транспортування, що має позитивний небаланс, та обсяг небалансу, а оператор газосховища проводить закачування природного газу (у тому числі шляхом заміщення) в обсязі небалансу та оформлення його в односторонньому порядку. У випадку відсутності у замовника послуг транспортування діючого договору зберігання природного газу замовник послуг транспортування зобов'язаний в строк до 14-го числа наступного місяця укласти з оператором газосховища договір зберігання; 2) при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.

Згідно з п. п. 1-4 глави 4 Розділу XIV Кодексу розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Аналогічні за змістом правові норми викладені також в розділі IX „Визначення вартості послуг балансування та порядок розрахунків за ними Договору, згідно якого, зокрема, передбачено: - п. 9.1 Договору: у разі виникнення у відповідача негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу за послуги балансування. Негативний місячний небаланс відповідача визначається відповідно до Кодексу, а саме п. 9.4 договору: позивач до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає відповідачу на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Відповідач зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів.

При цьому, згідно п. 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом позивача на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого відповідачем відповідно до Кодексу та розділу IX цього Договору.

Відповідно до ст. 7 Господарського кодексу України, відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Відповідне до ст. 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Зокрема, засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсація, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюється відповідно де цього Кодексу та інших законів.

„Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 визначено механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України та ПАТ „Укртрансгаз (далі - субвенція) (п. 1 Порядку).

Відповідно до п.п. 2.1-2.3 зазначеного Порядку постачальники та транспортувальники ресурсів (надавачі товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 (із змінами), складають щомісяця до 10-го числа з розпорядниками коштів акти звіряння, а у разі проведення відповідних розрахунків з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця постачальники та транспортувальники ресурсів (надавачі товарів, послуг) визначають договірну величину споживання ресурсів (товарів, послуг), про що укладають відповідний договір з розпорядниками коштів. Один примірник акта звіряння або договору надається місцевому фінансовому органу для складання зведеного реєстру актів звіряння або договорів. Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів і постачальників та транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг) та надаються Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, відповідним головним фінансовим управлінням. Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, відповідні фінансові управління узагальнюють отримані дані та подають їх щомісяця до 20-го числа у формі узгоджених з постачальниками та транспортувальниками ресурсів (надавачами товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними реєстрами актів звіряння або договорами за підписами керівників Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, відповідних головних фінансових управлінь та постачальників і транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг) Державній казначейській службі України та відповідним головним управлінням Державної казначейської служби України Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - головні управління Державної казначейської служби України). Такі документи подаються окремо щодо кожного постачальника та транспортувальника ресурсів (надавача товарів, послуг), який братиме участь у розрахунках.

Розпорядники коштів за рахунок отриманих субвенцій із загального фонду Державного бюджету України здійснюють розрахунки за природний газ, теплопостачання та електроенергію шляхом перерахування коштів на рахунки постачальників та транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг), відкриті в органах Державної казначейської служби України, а у разі проведення розрахунків за електроенергію - на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників, відкриті в уповноваженому банку (п. 2.7).

З огляду на це, запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (далі - ПЕК), визначений Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій (Постанова КМУ № 20 від 11.01.2005р.), держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Фактично, визнаючи неможливість розрахунків у цій частині підприємствами ПЕК, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює цим самим характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонами на підставі укладених між ними договорів.

Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині зазнають імперативного регулюючого впливу держави, шляхом прийняття, зокрема, ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", Закону про державний бюджет на відповідний рік, нормами яких передбачено виділення субвенцій на фінансування пільг та субсидій, та інших законодавчих актів, на виконання яких, у свою чергу, було прийнято підзаконні нормативні акти і, зокрема, згадану вище Постанову КМУ № 20 від 11.01.2005р.

Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного) застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачили сторони у договорі відповідні умови, чи навпаки.

Тому, при визначенні обсягу грошових зобов'язань, до яких слід застосовувати норми того чи іншого законодавства, суд повинен виходити з величини компенсації, яку буде перераховано за рахунок державного бюджету. (Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 26.07.2016 року №924/13/16.)

Таким чином, при прийнятті рішення судом враховується те, що розрахунок за надані послуги може бути здійснений Відповідачем за рахунок коштів, отриманих відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 „Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій на підставі спільних протокольних рішень.

Так, на адресу ПАТ „Укртрансгаз було направлено для підписання наступні спільні протокольні рішення, підписані Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Департаментом фінансів Хмельницької обласної держадміністрації, ТОВ „Хмельницькгаз збут :

18.04.2016 р. - на суму 32 483 916,10 грн.;

18.05.2016 р. - на суми 22 928 916,10 грн. та 9 555 000,00 грн.;

16.06.2016 р. - на суму 5 333 801,88 грн.;

18.07.2016 р. - на суму 4 520 539,62 грн.;

18.07.2016р. на суму 5 120 484,64грн.

Із направлених спільних протокольних рішень ПАТ „Укртрансгаз було підписано лише спільне протокольне рішення № 1550/у від 19.05.2016 р. на суму 9 555 000,00 грн.

22.06.2016 р. на адресу ПАТ „Укртрансгаз направлено лист ПАТ „Хмельницькгаз від 21.06.2016 р. за № 3080/40 щодо погашення заборгованості за послуги балансування за договором транспортування № НОМЕР_1 від 17.12.2015 р. за рахунок коштів, отриманих відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20.

Таким чином, відповідач чітко виконував положення спільних протокольних рішень, що свідчить про належне виконання останнім своїх зобов'язань за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 15120000715 від 17.12.2015 року.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 4 005 270,74 грн. пені; 2 330 473,07 грн. штрафу; 341 725, 69 грн. 3 % річних; 22 928,92 грн. інфляційних збитків, то судом відзначається, що згідно ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Зважаючи на те, що у відповідача відсутнє прострочення виконання зобов'язань за договором, нарахування штрафних санкцій є необґрунтованим.

З огляду на викладене, в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз належить відмовити.

Доводи позивача про те, що вказана заборгованість виникла у звязку із використанням газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби (негативний місячний баланс) судом не приймаються з наступних підстав.

„Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 визначено механізм перерахування субвенції з державного бюджету та встановлено перелік органів, які уповноважені встановлювати факт наявності підстав для такого порядку розрахунків.

Право на отримання та розмір такої компенсації відповідачеві підтверджується уповноваженими державними органами, а саме: Головним управлінням державної казначейської служби України в Хмельницькій області (органу відповідальному за операції по рахунку); Департаментом соціального захисту населення Хмельницької облдержадміністрації (орган відповідальний за визначення розміру субвенцій); Департаментом фінансів Хмельницької обласної державної адміністрації (органу, який є розпорядником державних коштів).

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст.82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

В позові Публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз м.Київ до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз м. Хмельницький про стягнення 44 604 140,66 грн. заборгованості, з яких: - 37903742,24 грн. заборгованості за надані ПАТ „Укртрансгаз в березні, травні, червні, липні 2016 року послуги з балансування обсягів природного газу; - 4 005 270,74 грн. пені; - 2 330 473,07 грн. штрафу; - 341 725, 69 грн. 3 % річних; - 22 928,92 грн. інфляційних збитків за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: - Головне управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області, - Департамент фінансів Хмельницької облдержадміністрації, - ТОВ „Хмельницькгаз збут,- ПАТ "НАК "Нафтогаз України", - Департамент соціального захисту населення Хмельницької облдержадміністрації, відмовити.

Повний текст рішення складено 18.10.2016року.

Суддя Шпак В.О.

Віддрук. 8 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, м.Київ, Кловський узвіз, 9/1 рекомендованим із повідомленням

3 - відповідачу. м.Хмельницький, проспект Миру, 41

4-Головне управління державної казначейської служби України в Хмельницькій обл., 29000 м. Хмельницький, вул. Соборна, 70;

5 Департамент фінансів Хмельницької облдержадміністрації, що знаходиться за адресою: 29005, м. Хмельницький, майдан Незалежності, Будинок рад; рекомендованим із повідомленням

6-ТОВ "Хмельницькгаз збут": м. Хмельницький, Пр. Миру, 41

7-ПАТ "НАК "Нафтогаз України",01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6.- рекомедованим із повідомленням

8- Департамент соціального захисту населення Хмельницької облдержадміністрації, 29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1. рекомендованим із повідомленням