Ухвала суду № 62120623, 17.10.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"17" жовтня 2016 р.Справа № 922/1020/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши заяву Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ", с. Кутузівка, Харківська обл. (вх. № 25904 від 05.08.2016 р.) про розстрочку виконання рішення суду від 04.05.2016 р. по справі № 922/1020/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ", с. Кутузівка, Харківська обл. про стягнення 5978286,79 грн. за участю представників сторін:

стягувача ОСОБА_1 (довіреність № 18 від 18.05.2016 р.);

боржника ОСОБА_2 (б/н від 11.04.2016 р.).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.05.2016 р. по справі № 922/1020/16 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія", м. Київ (далі за текстом стягувач) до Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ", с. Кутузівка, Харківська обл. (далі за текстом боржник); стягнуто з останнього на користь стягувача 3521946,57 грн. основної заборгованості; 297693,72 грн. 3% річних; 2158646,50 грн. інфляційних, 89674,32 грн. судового збору.

Зазначене рішення у встановленому законом порядку вступило в законну силу, в звязку з чим на його виконання 29.07.2016 р. судом видано відповідний наказ № 922/1020/16.

05.08.2016 р. боржник звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про розстрочення виконання судового рішення (вх. № 25904 від 05.08.2016 р.), в якій просить суд:

1) прийняти дану заяву;

2) розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 04.05.2016 р. по справі №922/1020/16;

3) затвердити наступний графік виконання рішення господарського суду Харківської області від 04.05.2016 р. по справі №922/1020/16:

- до 30.09.2016 р. - 505663,42 гривень;

- до 31.10.2016 р. - 505663,42 гривень;

- до 30.11.2016 р. - 505663,42 гривень;

- до 31.12.2016 р. - 505663,42 гривень;

- до 31.01.2017 р. - 505663,42 гривень

- до 28.02.2017 р. - 505663,42 гривень;

- до 31.03.2017 р. - 505663,42 гривень;

- до 30.04.2017 р. - 505663,42 гривень;

- до 31.05.2017 р. - 505663,42 гривень;

- до 30.06.2017 р. - 505663,42 гривень;

- до 31.07.2017 р. - 505663,42 гривень;

- до 31.08.2017 р. - 505663,42 гривень.

Заяву мотивовано з посиланням на скрутне матеріальне становище підприємства боржника та зумовлену в звязку з цим неможливість боржника вчасно виконати судове рішення по даній справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.10.2016 р. дану заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.10.2016 р.

Стягувач надав суду письмові заперечення (вх. № 34111 від 17.10.2016 р.), в яких просить суд відмовити боржнику в задоволенні заяви про розстрочку у виконанні рішення, оскільки, на його думку, боржник намагається за рахунок розстрочення виконання рішення поліпшити власний фінансовий стан. Крім того, стягувач також звертає увагу суду на те, що отримавши від нього у 2012 році товарно-матеріальні цінності, боржник у передбачені договором строки не здійснив повну їх оплату, у звязку з чим, стягувач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, що була предметом розгляду суду в межах даної справи. Стягувач зазначає, що незадовільний фінансовий стан боржника є наслідком його власної господарської діяльності, а не певних виняткових і обєктивних обставин, які унеможливлюють чи утруднюють виконання судового рішення.

Боржник супровідним листом (вх. № 34109 від 17.10.2016 р.) надав суду звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2016 року на підтвердження власного скрутного матеріального становища.

На судове засідання 17.10.2016 р. прибули представники сторін.

Представник боржника просить суд задовольнити заяву про розстрочку виконання рішення з підстав, викладених у відповідній заяві (вх. № 25904 05.08.2016 р.

Представник стягувача заперечує проти задоволення заяви боржника про розстрочення виконання рішення по даній справі з посиланням на обставини, викладені в письмових запереченнях (вх. № 34111 від 17.10.2016 р.).

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд приходить до висновку про задоволення заяви боржника про надання розстрочки у виконанні рішення, виходячи з наступного:

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В пунктах 7.1-7.1.2, 7.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, зокрема, вказано що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішуючи питання про надання розстрочки боржнику на виконання рішення, суд констатує, що розстрочка рішення суду має надаватись з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача та боржника.

Як свідчать матеріали справи, боржник є державним підприємством основними напрями діяльності якого є виробництво молока та м'яса великої рогатої худоби. Воно є племінним заводом з розведення великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи (за твердженнями боржника, його тваринний комплекс налічує близько 3000 голів великої рогатої худоби), однією з баз НААН для роботи з проведення науково-дослідних вишукувань, виробничих досліджень та впровадження науково-технічних розробок у виробництво. Господарство також займається вирощуванням насіння зернових культур високих репродукцій.

При цьому, підприємство боржника має важливе значення для розвитку сільського господарства України, оскільки є багатогалузевою аграрною науковою установою в регіоні, на яку покладено вирішення комплексу проблем розвитку сільського господарства на основі розробки та впровадження досягнень аграрної науки у виробництво.

Як зазначає боржник, в даний час ним здійснюється комплекс робіт по збиранню урожаю зернових культур та заготівля кормів, що значно збільшує загальний обсяг витрат грошових коштів на придбання паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, оплату послуг найманої техніки та інше.

За даними Звіту праці за 1 півріччя 2016 р. середньооблікова кількість штатних працівників боржника складає 280 чоловік, фонд заробітної плати склав 6395600 грн. За перше півріччя 2016 р. здійснено оплату єдиного соціального внеску в розмірі більш ніж 1416200 грн.

Згідно з судовим рішенням по даній справі, до стягнення з боржника на користь стягувача присуджено загальну суму 6067961,04 грн.

Відповідно до балансу (звіту про фінансові результати) за І півріччя 2016 року баланс активів підприємства боржника становить 59262 тис. грн.

Таким чином, вартість активів підприємства боржника, що відображена в зазначеному звіті, становить меншу суму ніж заборгованість за судовим рішенням по даній справі, і одноразове її стягнення, в т.ч. шляхом звернення стягнення на майно боржника, може призвести до припинення виробничої діяльності підприємства, та його банкрутства.

Крім того, як свідчать матеріали справи, боржник має перед стягувачем заборгованість також за рішенням господарського суду Харківської області від 21.04.2016 р. у справі № 922/504/16 в загальній сумі 2101411,09 грн., та перед ТОВ «Інтерсервіс+» за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2015 р. по справі № 922/5914/15 в сумі 5320462,52 грн. (без врахування можливих оплат, вже здійснених станом на момент винесення даної ухвали).

Тобто, зазначені боргові зобовязання також погіршують спроможність боржника виконати судове рішення по даній справі шляхом одноразового стягнення всієї суми заборгованості згідно з судовим рішенням по даній справі.

Разом з тим, як свідчить залучений до матеріалів справи звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) підприємства боржника за 1 півріччя 2016 р. в зазначений період підприємство мало прибуток в розмірі 213 тис. грн. (код рядка 2465).

Крім того, позивач при розгляді даної заяви зазначає, що в результаті збирання та реалізації в 2 півріччі 2016 р. урожаю зернових культур, його прибутки можуть зрости в порівнянні з 1 півріччям 2016 р.

Зазначене свідчить про те, що в разі надання розстрочки у виконанні рішення, боржник буде в спромозі виконати свої зобовязання за судовим рішенням по даній справі без припинення або погіршення виробничої діяльності підприємства, та інших негативних наслідків, які можуть виникнути в випадку одноразового стягнення з боржника всієї суми заборгованості (в т.ч. шляхом звернення на майно боржника), визначеної судовим рішенням по даній справі.

Крім того, суд також враховує відсутність в матеріалах справи жодних доказів того, що надання відстрочки у виконанні судового рішення може якимось чином завдати стягувачу збитків.

Господарський суд обєктивно оцінивши зазначені обставини, вважає за необхідне задовольнити заяву боржника, та надати останньому розстрочку у виконанні судового рішення по даній справі згідно з наданим останнім графіком.

Керуючись ст. ст. 33-36, 75, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішив,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ", с. Кутузівка, Харківська обл. (вх. № 25904 від 05.08.2016 р.) про розстрочку у виконанні рішення господарського суду Харківської області від 04.05.2016 р. по справі № 922/1020/16 задовольнити.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 04.05.2016 р. по справі № 922/1020/16 шляхом надання Державному підприємству "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ" (адреса: 62405, Харківська область, Харківський район, сел. Куту зівка, вул. Шкільна, буд. 6; код ЄДРПОУ: 05460427) можливості сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" (адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12 код ЄДРПОУ: 37469662) 3521946,57 грн. основної заборгованості; 297693,72 грн. 3% річних; 2158646,50 грн. інфляційних, 89674,32 грн. судового збору, згідно з наступним графіком:

- до 30.09.2016 р. - 505663,42 гривень;

- до 31.10.2016 р. - 505663,42 гривень;

- до 30.11.2016 р. - 505663,42 гривень;

- до 31.12.2016 р. - 505663,42 гривень;

- до 31.01.2017 р. - 505663,42 гривень

- до 28.02.2017 р. - 505663,42 гривень;

- до 31.03.2017 р. - 505663,42 гривень;

- до 30.04.2017 р. - 505663,42 гривень;

- до 31.05.2017 р. - 505663,42 гривень;

- до 30.06.2017 р. - 505663,42 гривень;

- до 31.07.2017 р. - 505663,42 гривень;

- до 31.08.2017 р. - 505663,49 гривень.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Суддя ОСОБА_3