Рішення № 6211993, 06.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/19106.08.09 За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 03.08.2009р.);

від відповідача: не зявились;

В судовому засіданні 06.08.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»(надалі ТОВ «Вестер Україна», відповідач) 375633, 31 грн., з них 351210, 91 грн. основна заборгованість, 16648, 90 грн. пеня за прострочення оплати; 6878, 28 грн. інфляційні втрати, 895, 22 грн. три проценти річних.

В ході розгляду справи позовні вимоги змінені, згідно з поданою заявою (вхідний суду 06-37/27249 від 03.08.2009р.) у звязку з погашенням частини боргу, в межах даної справи позивач просив розглянути вимоги про стягнення відповідача 240423, 29 грн., з них 208091, 69 грн. основна заборгованість; 27185, 20 грн. пеня за прострочення оплати, 4614, 63 грн. інфляційні витрати, 531, 77 грн. три проценти річних.

Подана заява розглядається судом як заява про зменшення позовних вимог у звязку з чим відсутні підстави припинення провадження в частині розгляду вимог від яких позивач відмовився. Зазначена позиція викладена у п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008р. № 01-8/482, п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006р. № 01-8/2351 в яких зазначалося, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір; факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи, при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним господарським договором поставки № 2430СМФ 2008 від 01.04.2008р. не виконані у повному обсязі зобовязання щодо оплати поставленого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, нарахованих інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, в судові засідання не зявлявся, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Ухвали суду та позовна заява направлені на юридичну адресу ТОВ «Вестер Україна»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.08.2009р. наявна в матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2008р. між ТОВ «Вестер Україна»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено господарський договір поставки № НОМЕР_1 2008 за яким останнє зобовязувалось передати (поставити) в обумовлені строки (строк) іншій стороні покупцю товар (товари), а покупець (відповідач у справі) зобовязувався прийняти товар і сплатити за нього визначену грошову суму.

Згідно з п. 7.1 договору приймання товару по кількості, асортименту, товару, що поступив у тарі по кількості місць, і якості (видимі недоліки, які можна виявити шляхом огляду товару без відкриття тари (упаковки)) проводиться покупцем в момент отримання товару від постачальника. Товар вважається прийнятим покупцем по кількості, асортименту, товар, що поступив в тарі по кількості місць, і якості, з моменту підписання представником покупця товарно-транспортної накладної та/або товарної накладної.

Поставка товару з приводу оплати за який виник спір у даній справі підтверджується видатковими накладними, які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи, їх перелік наведено у акті звірки складеному сторонами станом на 12.02.2009р..

За умовами договору (п. 9.7) оплата товару проводиться шляхом безготівкового розрахунку протягом 14 банківських днів з дня отримання товару покупцем.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково, згідно акту звірки взаємних розрахунків складеному станом на 12.02.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 351210, 91 грн., та станом на час вирішення спору в сумі 208091, 69 грн. не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Акт звірки складений станом на 12.02.2009р. підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств, у належним чином засвідченій копії міститься в матеріалах справи та саме заборгованість за вказаним актом є предметом спору у даній справі.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обовязковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 9.7 Договору № НОМЕР_1 2008 від 01.04.2008р. строк виконання зобовязань щодо оплати товару переданого згідно накладних зазначених у акті звірки станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 14 банківських днів з дня отримання товару покупцем.

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 351210, 91 грн. свідчить, зокрема акт звірки за період з 01.01.2009р. по 12.02.2009р. підписаний обома сторонами, скріплений печатками та залучений до матеріалів справи у належним чином засвідченій копії.

Після підписання зазначеного акту в рахунок оплати поставленого товару позивачем на банківський рахунок отримано 143119, 22 грн., що підтверджено банківськими виписками за період з 10.03.2009р. по 10.04.2009р. (залучені до справи у належним чином засвідчених копіях), у звязку з чим заборгованість в сумі 208091, 69 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню. Документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу, відповідачем, в тому числі на вимоги суду (ухвали від 24.04.2009р., від 15.06.2009р.) не надано.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 10.4 Договору № НОМЕР_1 2008 від 01.04.2008р. за прострочку оплати отриманого товару, покупець зобовязаний сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Розрахунок пені в сумі 27185, 20 грн. здійснений позивачем до заяви про зміну позовних вимог судом не може бути прийнятий, оскільки такий не відповідає чинному законодавству, нарахування проведені понад встановлений законом шестимісячний строк.

Як про те зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно здійсненого позивачем розрахунку при поданні позовної заяви, що проведений у відношенні суми заборгованості за кожною накладною з урахуванням строку настання виконання зобовязання по оплаті та кількістю днів прострочення, за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 станом на 28.02.2009р. в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців), та складає 16648, 90 грн. (вказаний розрахунок суми пені є додатком до позовної заяви).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлений товар, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 4614, 63 грн. здійсненого з урахуванням наявної суми заборгованості у відповідному періоді, та з розрахунком 3% річних у розмірі 531, 77 грн. станом на 31.07.2009р. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № НОМЕР_1 2008 від 01.04.2008р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у звязку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 208091, 69 грн. основного боргу, 16648, 90 грн. пені за прострочення оплати, 4614, 63 грн. інфляційних втрат, 531, 77 грн. трьох процентів річних.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 2404, 23 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 2396, 12 грн..

Витрати по сплаті державного мита сплачені позивачем в розмірі 692 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки сплата коштів в сумах 15 100 грн., 54 100 грн. відбулась після подання позовної заяви до суду 09.04.2009р., 10.04.2009р. (позов подано 06.04.2009р.).

Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

В іншій частині здійснені позивачем витрати по сплаті державного мита не підлягають стягненню з відповідача, оскільки зменшення позовних вимог у звязку невірністю заявленої до стягнення суми, не повязане з діями відповідача (станом на час подання позовної заяви частина боргу із суми заявленої до стягнення була сплачена).

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вестер Україна” (04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А, р/р 26005074011501 в ВАТ „Сведбанк”, МФО 300164, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 35073676) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_4 в АКБ «ЧБРР»м. Сімферополь, МФО 384577, р/р НОМЕР_2 в філії АБ «Діамант»м. Сімферополь МФО 324009, ідент. номер НОМЕР_3) 208091, 69 грн. (двісті вісім тисяч девяносто одну гривню 69 копійок) основного боргу, 16648, 90 грн. (шістнадцять тисяч шістсот сорок вісім гривень 90 копійок) пені за прострочення оплати, 4614, 63 грн. (чотири тисячі шістсот чотирнадцять гривень 63 копійки) інфляційних втрат, 531, 77 грн. (пятсот тридцять одну гривню 77 копійок) трьох процентів річних, 3088, 12 грн. (три тисячі вісімдесят вісім гривень 12 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 12.08.2009