Рішення № 62118242, 18.10.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.10.2016 Справа № 907/643/16

Розглянувши матеріали справи

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Коватехбуд", с. Холмок Ужгородського району

До відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації Закарпатської області, м. Ужгород

Про стягнення 87529,78 грн.

Суддя Журавчак Л.С.

За участі представників сторін:

від позивача ОСОБА_2, предст. за дов. від 29.09.16;

від відповідача - ОСОБА_3, предст. за дов. від 12.10.16 852/03-138;

СУТЬ СПОРУ: стягнення 87529,78 грн., в т. ч. 20446,59 грн. (3%) річних та 67083,19 грн. втрат від інфляціїї (згідно з заявою про збільшення позовних вимог від 13.10.16)

У судовому засіданні відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 13.10.16 до 18.10.16 до 11:00год.

Позивач, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Вважає, що нараховані ним суми підлягають до стягнення з відповідача у зв"язку з неналежним виконанням рішення господарського суду Закарпатської області від 10.07.2014 року у справі №907/502/14. Наголосив, що наслідки прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від боржника.

Відповідач з вимогами позивача не погоджується. Пояснив, що у зв"язку з неможливістю виконати судове рішення №907/502/14 оригінал наказу господарського суду Закарпатської області від 27.01.15 було направлено до Головного управління Державної казначейської служби в Закарпатській області за бюджетною програмою КПКВ 3504040 "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою" в частині залишку заборгованості в розмірі 1397566,47грн. Тобто в період з 12.03.16 по 26.09.16 наказ по згаданій справі не перебував на виконанні в райдержадміністрації, тому нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних в спірний період вважає безпідставними. Окрім того, повідомив суд про повне погашення ним боргу перед позивачем, на підтвердження чого подав меморіальний ордер від 23.09.16.

встановив:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.07.2014 року по справі № 907/502/14 позовні вимоги ТОВ „Коватехбуд» було задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 РДА Закарпатської області суму 3354945,55 грн., в т. ч. 2859889,04 грн. основного боргу, 161642,50 грн. пені, 27972,07 грн. 3% річних, 305441,94 грн. - інфляційних нарахувань, а також 67443,66 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року вказане рішення частково скасовано, зокрема, в частині стягнення пені в розмірі 161642,50 грн. і судових витрат в розмірі 2396,72 грн. та прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено. В решті рішення господарського суду Закарпатської області залишено без змін.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем рішення суду (залишок суми боргу на 01.04.16 становив 1397566,47 грн.), відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував і просить стягнути 67083,19 грн. втрат від інфляції та 20446,59 грн. (3%) річних за період з 01.04.16 по 25.09.16.

В ході судового розгляду відповідачем подано докази про повне погашення заборгованості за рішенням суду по справі №907/502/14 в розмірі 1397566,47 грн. ( меморіальний ордер від 23.09.16 на вказану суму долучено до матеріалів справи).

Заслухавши уповноважених представників сторін, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про повне задоволення позову з таких підстав.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання (п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013р. №14).

За таких обставин, заявлені позивачем до стягнення за несвоєчасне виконання грошового зобовязання суми 67083,19 грн. втрат від інфляції та 20446,59 грн. (3%) річних за період з 01.04.16 по 25.09.16 є такими, що нараховані підставно, розрахунок судом перевірено, тому такі підлягають задоволенню повністю.

Доводи відповідача, викладені в письмовому відзиві про неможливість виконання грошового зобов'язання та відсутність його вини як підстави для звільнення від відповідальності, що передбачена ст. 625 ЦК України, також не беруться судом до уваги, з огляду на особливість правової природи цієї відповідальності.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 районної державної адміністрації Закарпатської області (88017. Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Загорська, 10, код ЄДРПОУ 04053849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Коватехбуд» (89422 Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Холмок, вул. Свободи, 69 А, код ЄДРПОУ 33925714) суму 87529,78 грн. (вісімдесят сім тисяч п"ятсот двадцять дев"ять гривень 78коп.), в т. ч. 20446,59 грн. (3%) річних та 67083,19 грн. втрат від інфляції, а також суму 1378 грн.(Одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) на відшкодування судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.10.16

Суддя Журавчак Л.С.