Рішення № 62118000, 03.10.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.10.2016 Справа № 905/2307/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Степаненко Д.І.

розглянувши матеріали справи за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ФЛАМЕНКО, м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ЕЛЕНМАР, м. Київ

про визнання права власності, -

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ФЛАМЕНКО, м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ЕЛЕНМАР, м. Київ про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що йому на праві власності належать об'єкти нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 1251,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: 83121, м. Донецьк, пр. Київський, 5. Після реконструкції загальна площа зазначеної будівлі стала 1227,4 кв. м.

30.04.2014 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди №30/04/2014-1, предметом якого є нежитлові приміщення загальною площею 1227,4 кв.м., які знаходяться в підвалі та на 1 (першому) поверсі житлового будинку (літ. А-7), розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, будинок 5. Проте, відповідач відмовився від підписання акту приймання-передачі до вказаного договору у звязку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане приміщення.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом неодноразового своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, достовірність яких (відомостей) презюмується ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п. 4 Інформаційного листа Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п. 11 Інформаційного листа Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2002 р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Дельта-Сервіс» (продавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ФЛАМЕНКО» (покупець) був укладений договір купівлі продажу вбудованого нежитлового приміщення, розташованого за адресою: 83121, м. Донецьк, проспект Київський, 5.

Згідно п. 1.1. вказаного договору продавець зобовязується передати у власність покупцю вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 1251,0 кв. м., яке знаходиться за адресою: 83121, м. Донецьк, проспект Київський, 5, що належить ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Дельта-Сервіс» згідно договору купівлі-продажу вбудованого нежитлового приміщення, розташованого за адресою: 83121, м. Донецьк, проспект Київський, 5, від 9 квітня 2002 року, засвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2В./ реєстраційний номер № д-147/, реєстраційне посвідчення БТІ № 6655 від 19.04.2002р., а покупець зобовязується прийняти вказане приміщення та сплатити ціну згідно умов даного договору.

Право власності на обєкт переходить до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі обєкту (п. 1.2. договору).

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі від 02.06.2002р., відповідно до якого ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Дельта-Сервіс» передало, а ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ФЛАМЕНКО» прийняло вищезазначене нерухоме майно.

Згідно наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна № 65212755 від 05.08.2016р. право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за позивачем 30.08.2004р.

Як зазначає представник позивача у наданих ним письмових поясненнях по справі, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ФЛАМЕНКО» було проведено ремонт та поліпшення даного приміщення, в результаті чого загальна площа приміщення зменшилась на 29,4 кв.м.

Як вбачається з технічного паспорту на нерухоме майно нежитлові приміщення, які знаходяться в підвалі та на 1 (першому) поверсі житлового будинку (літ. А-7), розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, будинок 5, виготовленому станом на 28.10.2009р., загальна площа вбудованого та підвального приміщення складає 1227,4 кв.м. Крім того, у журналі підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями якого зазначено, що загальна площа змінилась (зменшилась на 29,4 кв.м.) за рахунок обшивки стін гіпсокартону та встановлення перегородок. Реєстрація поточних змін була проведена 29.07.2011р.

30.04.2014р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ФЛАМЕНКО» (далі орендодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕНМАР» (далі орендар) було укладено договір оренди № 30/04/2014-1 (далі договір), згідно п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у користування за плату на строк, передбачений цим договором, нежитлові приміщення загальною площею 1227,4 (одна тисяча двісті двадцять сім цілих та чотири десятих) кв.м., які знаходяться в підвалі та на 1 (першому) поверсі житлового будинку (літ. А-7), розташованого за адресою: м. Донецьк, проспект Київський, будинок 5 (далі за текстом «будівля»), для здійснення господарської діяльності.

Згідно п 3.1. договору, приміщення, що орендується, повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем « 05» травня 2014 року за актом приймання-передачі, в якому сторони вказують площу та стан приміщення, що орендується.

Проте, судом зясовано, що відповідачем акт приймання-передачі за вказаним договором на момент розгляду справи не підписаний.

Відповідач посилається на відсутність у позивача правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності на зазначене нерухоме майно.

Невиконання відповідачем домовленості щодо підписання акту приймання-передачі до договору оренди № 30/04/2014-1 від 30.04.2014р., у зв'язку з невизнанням останнім права власності за ТОВ «ФЛАМЕНКО» на нежитлові приміщення загальною площею 1227,4 кв.м., які знаходяться в підвалі та на 1 (першому) поверсі житлового будинку (літ. А-7), розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, будинок 5 обумовило звернення позивача до суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 ЦК України).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було правомірно набуто право власності на нежитлові приміщення, які знаходяться в підвалі та на 1 (першому) поверсі житлового будинку (літ. А-7), розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, будинок 5.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно) яке воно здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 392 ЦК України, якою передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був отриманий технічний паспорт, виготовлений КП БТІ в Донецьк, на нежитлові приміщення загальною площею 1227,4 (одна тисяча двісті двадцять сім цілих та чотири десятих) кв. м., які знаходяться в підвалі та на 1 (першому) поверсі житлового будинку (літ. А-7), розташованого за адресою: м. Донецьк, проспект Київський, будинок 5

У вказаному технічному паспорті від 29.07.2011 р. фахівцями КП БТІ в м. Донецьк зазначено, що основна площа спірного приміщення складає 1 138,4 кв.м., допоміжна 83,2, не включена площа 5,8 кв.м. Також зроблена відмітка, що об'єкт нерухомості а - 198, площею 5,8 кв.м., що розташований у вбудованому підвальному приміщенні за адресою: пр. Київський, будинок 5 є самочинним будівництвом.

Суд звертає увагу на те, що позивачем заявлені позовні вимоги про визнання права власності, в тому числі, на обєкт нерухомості а 198, площею 5,8 кв.м., який є самовільним будівництвом, оскільки, будівельні роботи відбувались без отримання відповідної документації для будівництва та узгоджень з органами місцевого самоврядування і іншого позивачем не доведено.

Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Зазначені документи суду надано не було.

Як слід, відсутність документів, що передують проведенню будівництву (як-то, проектна документація, відповідні документи, які дають право виконувати будівельні роботи), обумовлюють неможливість введення в експлуатацію спірного об'єкта відповідно до встановленого Порядку.

Враховуючи той факт, що позивачем необгрунтовано включено до предмету спору обєкт нерухомості, який знаходиться в підвалі та на 1 (першому) поверсі житлового будинку (літ. А-7), розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, будинок 5, площею в розмірі 5,8 кв.м., який є самочинно збудованим, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: про визнання права власності на нежитлові приміщення загальною площею 1 221,6 кв. м., які знаходяться в підвалі та на 1 (першому) поверсі житлового будинку (літ. А-7), розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, будинок 5.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ФЛАМЕНКО, м. Київ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ЕЛЕНМАР, м. Київ про визнання права власності задовольнити частково.

Визнати право власності за ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ФЛАМЕНКО», м. Київ (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1, код ЄДРПОУ 31610334) на нежитлові приміщення загальною площею 1 221,6 кв. м., які знаходяться в підвалі та на 1 (першому) поверсі житлового будинку (літ. А-7), розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, будинок 5.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕНМАР», м. Київ (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1, код ЄДРПОУ 38870477) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ФЛАМЕНКО», м. Київ (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1, код ЄДРПОУ 31610334) судовий збір в сумі 73080,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 10.10.2016р.

Суддя Ю.В. Бокова