Ухвала суду № 62117556, 19.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Мирошниченко О.В.

№22-ц/796/13257/2016 Доповідач Кравець В.А.

Справа №752/13114/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

АДРЕСА_1 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Кравець В.А.,

суддів: Поливач Л.Д., Лапчевської О.Ф.

за участю секретаря Гоін В.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25 серпня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Голосіївське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, Голосіївський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року ОСОБА_1, діючи у своїх інтересах та інтересах її малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити юридичний факт постійного проживання більше п'яти років починаючи з 30.12.2010 року по сьогодні включно у кімнаті АДРЕСА_1 сім'єю у складі 2-х (двох) осіб: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом із малолітнім сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

На сторінці «реєстрація у житлі» в паспорті на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 у проставленому штампі Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 10.02.2012 р. про реєстрацію (прописку) «у гуртожиток по АДРЕСА_1».

В мотивування вимог посилалася на те, що даний факт їй необхідний виключно для реалізації її конституційних прав, оскільки відсутність у паспорті відмітки про номер кімнати, в якій вона проживає, створює їй ряд труднощів, а саме:

- унеможливлює зазначити точну жилу площу зайнятої нею кімнати АДРЕСА_1, у якій вони із сином проживають для нарахування оплати за кімнату і комунальні платежі за тепло, гарячу воду, холодну воду, газ, електроенергію, прибирання прибудинкової території, вивіз сміття тощо;

- унеможливлює отримати субсидію;

- ускладнює реалізацію права вчасно і належним чином голосувати на виборах;

- унеможливлює постановку на квартирний облік для отримання житла, як таких, що потребують поліпшення житлово - побутових умов та не дозволяє зазначити зайняту жилу площу кімнати АДРЕСА_1 у гуртожитку;

- ускладнює належне медичне обслуговування дитячого медичного лікаря, у випадку його виклику у кімнату АДРЕСА_1, у якій вони проживають із малолітнім ОСОБА_2;

- створює проблеми в отримані аліментів на дитину через поштове відділення тощо.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 серпня 2016 року відмовлено у відкритті провадження. Судовий збір повернуто заявнику.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, заявниця ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що ухвала суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що вона не просить встановити право її постійного проживання у відповідній кімнаті гуртожитку, адже це право постійного користування у неї вже є. Взагалі ніхто не ставить під сумнів її проживання у даній кімнаті та на сьогодні відсутні будь - які причини і підстави, які зазначають про наявність спору щодо даної кімнати, а тому, відсутні правові підстави і відсутня юридична природа позовного провадження.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд виходив з того, що зі змісту заяви вбачається спір про право.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Виходячи із специфіки цієї категорії справ, змісту ч. 2 ст. 256 ЦПК та правової природи окремого провадження, питання юрисдикційних повноважень суду про встановлення в порядку окремого провадження фактів, що мають юридичне значення, вирішується за наявності таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; це можливо, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту, що має юридичне значення, не повинно бути пов'язано з наступним вирішенням спору про право.

При прийнятті заяви суд повинен перевіряти для яких цілей необхідно встановити факт і в залежності від цих цілей встановлення фактів вирішувати питання про прийняття заяви.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 зазначає, що проживає у гуртожитку по АДРЕСА_1.

Разом з тим, заявниця не надала суду доказів того, що вона дійсно проживає у гуртожитку на відповідній правовій підставі, тобто ордеру.

Крім того, відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 16.07.2014 року №6-24236св14 вимоги про встановлення факту проживання у гуртожитку розглядають за правилами позовного провадження.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що із заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право та правильно відмовив у відкритті провадження на підставі ч.4 ст. 256 ЦПК України.

Щодо іншої частини вимог, а саме: на сторінці «реєстрація у житлі» в паспорті на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у проставленому штампі Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 10.02.2012 р. про реєстрацію (прописку) «у гуртожиток по АДРЕСА_1» доповнити і вважати «АДРЕСА_1», то вони не можуть розглядатися в порядку окремого провадження, оскільки носять зобов'язальний характер.

Тобто, суд повинен зобов'язати відповідний державний орган у паспорті ОСОБА_1 здійснити запис про номер кімнати, у якій вона проживає.

Крім того, предметом договору найму у гуртожитку є не кімната або її частина, а ліжко-місце.

Таким чином, посилання апелянта на порушення норм процесуального права при розгляді заяви - є безпідставні.

Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 218,312-315,317 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25 серпня 2016 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий

Судді