Ухвала суду № 62117199, 19.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

19 жовтня 2016 року справа №826/8700/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до

Публічного акціонерного товариства “Укрнафта”

про

застосування заходів реагування

В С Т А Н О В И В:

Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту – позивач) 21 грудня 2015 року звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” (далі по тексту – відповідач), в якому просить застосувати захід реагування у вигляді анулювання дозволу на спеціальне водокористування №УКР-681-Кіє, виданий 3 березня 2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 грудня 2015 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №826/27798/15.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 лютого 2016 року адміністративну справу №826/27798/15 призначено до судового розгляду.

У судове засіданні 15 серпня 2016 року представник відповідача не з’явився.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 15 серпня 2016 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Правовою підставою для звернення до суду з адміністративним позовом про застосування до відповідача заходу реагування у виді анулювання документу дозвільного характеру – дозволу на спеціальне водокористування позивач визначає абзац другий підпункту другого частини сьомої статті 41 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, пункт 6 частини першої статті 55, пункт 4 частини першої статті 56 Водного кодексу України, а фактичною підставою – порушення умов спеціального водокористування та охорони вод, зокрема неподання відповідачем до Управління екології та природних ресурсів звіту про виконання умов, передбачених дозволом на спеціальне водокористування в строк до 15 січня 2015 року.

Відповідач у письмових запереченнях проти адміністративного позову просить залишити позовну заяву без розгляду, у зв’язку з пропуском позивачем 15-денного строку звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді анулювання документа дозвільного характеру.

Дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Відповідно до статті 41 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Пунктом 6 частини першої статті 55 Водного кодексу України передбачено, що право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється у разі порушення умов спеціального водокористування та охорони вод.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 56 Водного кодексу України припинення права спеціального водокористування здійснюється на вимогу органу, який видав дозвіл на спеціальне водокористування, у випадках, передбачених пунктами 6 і 8 статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5.48 Положення “Про департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)”, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27 січня 2011 року №94 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17 травня 2013 року №711) здійснює видачу дозволів на спеціальне водокористування в разі використання води з водних об'єктів загальнодержавного значення.

Позивачем видано відповідачу дозвіл №УКР-681-Кіє на спеціальне водокористування з терміном дії з 3 березня 2014 року по 3 березня 2017 року.

Додатком до дозволу №УКР-681-Кіє на спеціальне водокористування передбачено умови, при дотриманні яких дозволяється спеціальне водокористування.

Однією з умов на спеціальне водокористування є подання відповідачем до Управління екології та природних ресурсів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в термін до 15 січня кожного року звіт про виконання умов, закладених в дозволі спеціального водокористування.

Позивач в позові зазначає, що відповідач не подав у строк до 15 січня 2015 року зазначений звіт, чим порушив умови спеціального водокористування, що зумовило звернення позивача з даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Абзацом другим частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 1832 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень.

Таким чином, строк звернення суб’єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 1832 цього Кодексу, становить 15 днів і обчислюється з дня виявлення суб’єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду.

Обов’язок подавати звіт про виконання умов, встановлених в дозволі спеціального водокористування, мав бути виконаний відповідачем 15 січня 2015 року. Тому, днем виявлення підстав для звернення до адміністративного суду (невиконання зазначеного обов’язку) є 16 січня 2016 року.

Отже, перебіг строку звернення до суду з даним адміністративним позовом розпочався 16 січня 2015 року.

Позивач звернувся з адміністративним позовом 24 грудня 2015 року, тобто з порушенням строку звернення до суду з таким позовом.

Згідно з частиною першою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частиною другою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

У клопотанні про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом позивач вказує на те, що зазначений строк пропущений ним з поважним причин. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, посилається на неможливість сплати ним судового збору за подання адміністративного позову через накладення арешту постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 17 лютого 2014 року на грошові кошти позивача. У підтвердження факту відсутності коштів позивач надає копію вказаної постанови державного виконавця та копію листа Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 07 вересня 2015 року № 10-081802-11568.

Суд не знаходить підстав для визнання вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, з огляду на наступне.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов’язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Тобто, процесуальний закон обмежує право звернення до адміністративного суду певними часовими рамками, що сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, який вказав, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, “Стаббігс на інші проти Великобританії”, “Девеер проти Бельгії”).

Неможливість сплати судового збору за подання адміністративного позову не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з таким позовом, оскільки не є перешкодою для такого звернення і не надає суб’єкту владних повноважень права у будь-який необмежений час після сплину вказаного строку реалізовувати право на звернення до суду.

Так, статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративному суду надано повноваження, враховуючи майновий стан сторони, ухвалою зменшити розмір належних до плати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи наведене, зазначені позивачем причини звернення до суду з адміністративним позовом з порушенням строку не можуть бути визнані поважними.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Одночасно суд вважає за необхідне роз’яснити позивачу, що відповідно до частини третьої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко