Постанова № 62116253, 12.10.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Справа № 803/1016/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Свято-Миколаївської релігійної громади Волинської єпархії Української православної церкви села Великий Омеляник Луцького району Волинської області до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Свято-Миколаївська релігійна громада Волинської єпархії Української православної церкви села Великий Омеляник Луцького району Волинської області (далі - Свято-Миколаївська релігійна громада Волинської єпархії УПЦ села Великий Омеляник, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі - УДАБІ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області Орлова Володимира Вікторовича від 03.03.2016 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки «Нове будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району» від 07.05.2015 № 36.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням від 03.03.2016 скасовані містобудівні умови та обмеження від 07.05.2015 № 36 забудови земельної ділянки Заборольської сільської ради з кадастровим № 0722881800:03:001:5452 «Нове будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району», надані позивачу.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки чинне законодавство України не передбачає правових норм, згідно з якими містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки можна анулювати, відкликати чи скасувати. Крім того, відповідачем не було взято до уваги, що рішенням Заборольської сільської ради Луцького району Волинської області від 07.09.2012 № 18/55 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Свято-Миколаївській релігійній громаді Волинської єпархії УПЦ села Великий Омеляник для будівництва храму в селі Великий Омеляник Луцького району Волинської області, вул. Володимирська, 104д, та надано позивачу у постійне користування земельну ділянку загальною площею 1197,00 кв. м. для будівництва храму в селі Великий Омеляник Луцького району Волинської області, вул. Володимирська, 104д. В подальшому 28.11.2012 позивачу було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 038545, згідно з яким позивач є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 0,1197 га, розташованої на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району, з цільовим призначенням земельної ділянки для будівництва храму. Оскільки позивач є релігійною організацією, а наслідком прийняття оскаржуваного рішення є припинення будівництва храму на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні позивача, це порушує його права, передбачені статтями 18, 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», та законні інтереси, що полягають у прагненні до якнайшвидшого завершення будівництва храму.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області Орлова В.В. від 03.03.2016 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки «Нове будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району» від 07.05.2015 № 36.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 03.08.2016 № 1003-1.10/1734-16 (а. с. 53-54) представник відповідача Мусієнко О.С. адміністративний позов не визнала та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що актом перевірки від 03.03.2016 встановлено, що містобудівні умови та обмеження від 07.05.2015 № 36 забудови земельної ділянки Заборольської сільської ради з кадастровим № 0722881800:03:001:5452 «Нове будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району», надані позивачу при невідповідності намірів забудови положенню містобудівної документації на місцевому рівні, на актуалізованому рішенням Заборольської сільської ради від 26.10.2013 № 53/14 генплані забудови с. Великий Омеляник будівництво даного об'єкту не передбачено, також відсутній детальний план території. Враховуючи виявлені порушення, рішенням від 03.03.2016 правомірно була скасована дія містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки «Нове будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району» від 07.05.2015 № 36, наданих позивачу відділом містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації.

В судових засіданнях, проведених у даній справі, представники позивача Вишневський В.В., Сидун О.С., Шабала М.О. адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Представники відповідача Кривчук В.М., Мусієнко О.С., Орлов В.В. у тих же судових засіданнях адміністративний позов не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просять у його задоволенні відмовити повністю.

В подальшому, до початку судового засідання, призначеного на 16:00 12.10.2016, представники сторін подали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності (а. с. 186, 187).

З урахуванням вимог частини першої статті 41, частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та у зв'язку із надходженням до судового засідання заяв про розгляд справи за відсутності представників сторін, судовий розгляд та вирішення справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка Велка В.А., дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов належить задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що рішенням Заборольської сільської ради від 05.04.2012 № 15/61 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування позивачу площею 0,1197 га для будівництва храму в с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, 104д за рахунок земель сільської ради, не наданих у власність і користування (а. с. 24).

В подальшому, у 2012 році Приватною фірмою «Ю-Ком» були розроблені проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування Свято-Миколаївській релігійній громаді Волинської єпархії УПЦ для будівництва храму в с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, 104д Луцького району (а. с. 20-29) та технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою Свято-Миколаївській релігійній громаді Волинської єпархії УПЦ села Великий Омеляник для будівництва храму в с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, 104д Луцького району (а. с. 30-35).

Рішенням Заборольської сільської ради Луцького району Волинської області від 07.09.2012 № 18/55 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Свято-Миколаївській релігійній громаді Волинської єпархії УПЦ села Великий Омеляник для будівництва храму в селі Великий Омеляник Луцького району Волинської області, вул. Володимирська, 104д, та надано позивачу у постійне користування земельну ділянку загальною площею 1197,00 кв. м. для будівництва храму в селі Великий Омеляник Луцького району Волинської області, вул. Володимирська, 104д (а. с. 122).

28.11.2012 позивачу було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 038545, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 072280003000193, згідно з яким Свято-Миколаївська релігійна громада Волинської єпархії УПЦ села Великий Омеляник є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 0,1197 га, розташованої на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району, кадастровий № 0722881800:03:001:5452, цільове призначення якої для будівництва храму (а. с. 125).

05.05.2015 позивач звернувся до відділу містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень на будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями на вул. Володимирській, 104д в с. Великий Омеляник на земельній ділянці площею 0,1197 га (а. с. 76), до якої долучив державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 038545 та містобудівний розрахунок на об'єкт будівництва (а. с. 81-96).

07.05.2016 за № 36 відділ містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації видав позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, об'єкт будівництва «будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями» за адресою вул. Володимирська, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району, на земельній ділянці площею 0,1197 га з цільовим призначенням для будівництва храму (а. с. 11).

Відповідно до наказу ДАБІ України від 24.02.2016 № 106 «Про проведення позапланової перевірки» (а. с. 69) та направлення УДАБІ у Волинській області на проведення позапланової перевірки від 29.02.2016 № 6 (а. с. 68) головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області Орлов В.В. провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження відділом містобудування та архітектури Луцької райдержадміністрації містобудівної діяльності, а саме видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.05.2015 № 36, про що було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03.03.2016. За результатами перевірки встановлено, що містобудівні умови та обмеження від 07.05.2015 № 36 забудови земельної ділянки Заборольської сільської ради з кадастровим № 0722881800:03:001:5452 «Нове будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району», надані позивачу при невідповідності намірів забудови положенню містобудівної документації на місцевому рівні. На актуалізованому рішенням Заборольської сільської ради від 26.10.2013 № 53/14 генплані забудови с. Великий Омеляник будівництво даного об'єкту не передбачено, також відсутній детальний план території, що є порушенням пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011, статей 16, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а. с. 63).

За результатами зазначеної позапланової перевірки рішенням головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області Орлова В.В. від 03.03.2016 № 15 скасовано дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки «Нове будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району» від 07.05.2015 № 36 (а. с. 60). Крім того, 03.03.2016 головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області Орлов В.В. виніс сектору містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації припис № 16 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким вимагав усунути виявлені під час вказаної вище перевірки до 10.03.2016 (а. с. 62).

Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення, з огляду на таке.

Згідно із частинами першою, другою статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 3038-VІ) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Відповідно до частини п'ятої статті 26 цього ж Закону проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Як передбачено частиною першою статті 29 Закону № 3038-VІ, основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Згідно із частинами другою - восьмою статті 29 цього ж Закону фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень. Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Як передбачено пунктом 1.1 розділу І (Загальні положення) Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за № 912/19650 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок № 109), цей Порядок визначає процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.

Згідно із пунктом 1.2 розділу І (Загальні положення) зазначеного Порядку містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ (Порядок надання містобудівних умов та обмежень) Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Пунктом 2.2 цього ж розділу вказаного Порядку передбачено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:

засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;

ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);

викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);

черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);

фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);

містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

За приписами пункту 2.4 розділу ІІ (Порядок надання містобудівних умов та обмежень) Порядку № 109 розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Згідно із частиною першою статті 41 Закону № 3038-VІ державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 частини одинадцятої, пункту 6 частини дванадцятої статті 41 цього ж Закону з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Як передбачено підпунктами 1, 2 пункту 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (далі - Порядок № 698), основними завданнями нагляду є:

1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;

2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.

Підпунктом 6 пункту 5 Порядку № 698 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави суду дійти висновку про те, що головні інспектори будівельного нагляду вправі перевіряти законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду, в тому числі законність надання містобудівних умов та обмежень, та скасовувати їх, у зв'язку з чим суд не бере до уваги доводи представників позивача про відсутність у відповідача повноважень на проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, на підставі поданої позивачем 05.05.2015 заяви на отримання містобудівних умов та обмежень разом з додатками, 07.05.2016 за № 36 відділ містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації видав позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, об'єкт будівництва «будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями» за адресою вул. Володимирська, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району, на земельній ділянці площею 0,1197 га з цільовим призначенням для будівництва храму.

Скасовуючи оскаржуваним рішенням від 03.03.2016 № 15 дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки «Нове будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району» від 07.05.2015 № 36, відповідач виходив з того, що вказані містобудівні умови та обмеження були надані позивачу при невідповідності намірів забудови положенню містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки на актуалізованому рішенням Заборольської сільської ради від 26.10.2013 № 53/14 генплані забудови с. Великий Омеляник будівництво даного об'єкту не передбачено та відсутній детальний план території, що є порушенням пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011, а також статей 16, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно із частиною першою статті 16 Закону № 3038-VІ планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої, восьмої, дев'ятої, десятої статті 17 цього ж Закону генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Частиною першою статті 19 Закону № 3038-VІ передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

В оскаржуваному рішенні від 03.03.2016 № 15 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки «Нове будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району» від 07.05.2015 № 36 зазначено, що на актуалізованому рішенням Заборольської сільської ради від 26.10.2013 № 53/14 генплані забудови с. Великий Омеляник будівництво даного об'єкту не передбачено.

В ході судового розгляду справи суду була надана ксерокопія рішення Заборольської сільської ради від 26.10.2013 № 53/14 «Про визнання існуючих генеральних планів сіл Заборольської сільської ради придатними для подальшого використання» (а. с. 132), а не його оригінал.

Разом з тим, листами від 26.08.2016 № 593/1.11.2 (а. с. 121) та від 07.09.2016 № 630/1.11.2 (а. с. 143) Заборольська сільська рада повідомила суд, що сільською радою рішення від 26.10.2013 за № 53/14 не приймалося, а рішення такого змісту сільська рада приймала 17.05.2012 за № 16/5, про що надано його засвідчену копію (а. с. 144).

Згідно із частиною третьою статті 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Відтак, суд не бере до уваги копію рішення від 26.10.2013 № 53/14 «Про визнання існуючих генеральних планів сіл Заборольської сільської ради придатними для подальшого використання» (а. с. 132), оскільки сільською радою рішення від 26.10.2013 за № 53/14 не приймалося.

В зв'язку з цим, суд вважає покликання відповідача в оскаржуваному рішенні від 03.03.2016 № 15 на рішення Заборольської сільської ради від 26.10.2013 № 53/14 безпідставним та неправомірним.

Крім того, при вирішенні даного спору суд враховує, що існуючі генеральні плани сіл Заборольської сільської ради, в т. ч. села Великий Омеляник, були визнані придатними для подальшого використання рішенням Заборольської сільської ради від 17.05.2012 № 16/5 «Про визнання існуючих генеральних планів сіл Заборольської сільської ради придатними для подальшого використання» (а. с. 144). При цьому, як вбачається з матеріалів справи, в т. ч. листа Луцької районної державної адміністрації від 26.08.2016 № 1937/19/2-16 (а. с. 137), вказаним рішенням було актуалізовано генеральний план, розроблений проектним інститутом «Волиньагропроект» у 1990 році (а. с. 142), яким будівництво культової споруди не було та не могло бути передбачено.

Разом з тим, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для будівництва храму в селі Великий Омеляник по вул. Володимирській, 104д та надання позивачу у постійне користування земельної ділянки загальною площею 1197,00 кв. м. для будівництва храму за вказаною адресою було здійснено згідно з рішенням цієї ж сільської ради від 07.09.2012 № 18/55 (тобто, в часі прийнятому пізніше, ніж рішення про актуалізацію генерального плану села Великий Омеляник).

Крім того, враховуючи, що згідно з частиною дев'ятою статті 17 Закону № 3038-VІ зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років, тому на момент видачі містобудівних умов та обмежень від 07.05.2015 № 36 генеральним планом села Великий Омеляник не було та не могло бути передбачено будівництво храму, оскільки такий генплан був затверджений рішенням сільської ради від 17.05.2012 № 16/5 та до нього могли бути внесені зміни не раніше, як через п'ять років.

Суд також бере до уваги, що чинним генеральним планом села Великий Омеляник не передбачено будівництво не лише храму, а й будь-яких інших об'єктів, що свідчить про відсутність спорів щодо забудови земельної ділянки між позивачем та третіми особами.

Крім того, суд зазначає, що детальний план територій у межах вказаного населеного пункту щодо будівництва храму не розроблявся, що підтверджується листом Заборольської сільської ради від 26.08.2016 № 593/1.11.2 (а. с. 121).

На думку суду, сама по собі відсутність детального плану території, розроблення та затвердження якого відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування (частина восьма статті 19 Закону № 3038-VІ), в розумінні частини п'ятої статті 29 Закону № 3038-VІ не може бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень за умови наявності у замовника документа про право користування земельною ділянкою з відповідним цільовим призначенням, як і не може бути підставою для скасування уже виданих містобудівних умов та обмежень. Такий висновок суду підтверджується також підпунктом «є» пункту 3.3 розділу ІІІ (Склад та зміст містобудівних умов та обмежень) Порядку № 109, згідно з яким у розділі «загальні дані» текстової частини містобудівних умов та обмежень необхідно зазначати посилання на містобудівну документацію у разі наявності. Забудовники земельної ділянки, які у встановленому законодавством порядку одержали документ про право користування земельною ділянкою з відповідним цільовим призначенням (зокрема, для будівництва храму), не можуть нести відповідальності та зазнавати негативних наслідків у зв'язку з відсутністю не з їх вини детального плану території.

При цьому, суд також звертає увагу, що позивач вживав відповідних заходів, двічі звертаючись до Заборольської сільської ради про надання дозволу на розроблення детального плану території в с. Великий Омеляник. Проте, рішенням сільської ради від 25.03.2016 № 7-15/2016 було відмовлено у наданні такого дозволу з мотивів наявності у заявника державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, наданої для будівництва храму (а. с. 178), а на пленарному засіданні сільської ради, яке відбулося 05.07.2016, рішення з цього питання взагалі не було прийнято (а. с. 171).

Крім того, згідно із частиною другою статті 24 Закону № 3038-VІ забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Як вбачається із державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 038545, виданого позивачу 28.11.2012 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 072280003000193, Свято-Миколаївська релігійна громада Волинської єпархії УПЦ села Великий Омеляник є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 0,1197 га, розташованої на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району, кадастровий № 0722881800:03:001:5452, цільове призначення якої для будівництва храму (а. с. 125). Отже, дії позивача щодо здійснення будівництва храму на зазначеній земельній ділянці узгоджуються з приписами частини другої статті 24 Закону № 3038-VІ.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення від 03.03.2016 № 15, яке мотивоване наявністю неіснуючого рішення Заборольської сільської ради від 26.10.2013 № 53/14 та відсутністю не з вини позивача детального плану території, не можна визнати законним та обґрунтованим.

Крім того, згідно із пунктом 32 Порядку № 698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

На думку суду, вказану правову норму необхідно розуміти так, що за загальним правилом рішення об'єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється, і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень - воно скасовується.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні від 03.03.2016 № 15 не наведено мотивів неможливості усунення виявлених відповідачем порушень, чим не дотримані зазначені вище правові приписи.

Відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області Орлова В.В. від 03.03.2016 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки «Нове будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району» від 07.05.2015 № 36 підлягають до задоволення.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1378,00 грн., сплачений квитанцією № 16 від 05.07.2016 (а. с. 2), та який згідно із випискою був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (а. с. 37).

Керуючись статтями 41, 122, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Орлова Володимира Вікторовича від 03 березня 2016 року № 15 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки «Нове будівництво каплиці з парафіяльними приміщеннями на вул. Володимирській, 104д у с. Великий Омеляник Луцького району» від 07 травня 2015 року № 36, прийнятого відділом містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації.

Присудити на користь Свято-Миколаївської релігійної громади Волинської єпархії Української православної церкви села Великий Омеляник Луцького району Волинської області за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області судовий збір у розмірі 1378 гривень 00 копійок (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх

Постанова складена у повному обсязі 17 жовтня 2016 року