Рішення № 62113713, 13.10.2016, Франківський районний суд м. Львова

465/3976/16-ц

2/465/2388/16

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

13.10.2016 року Франківський районний суд м.Львова в складі :головуючого

судді Гулієвої М.І.

При секретарі Жовнір Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" про визнання договору фінансового лізингу недійсним , -

В с т а н о в и в

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення суми, посилаючись на те, що 25 березня 2016 року ОСОБА_1 підписав договір фінансового лізингу №003921. Представник лізингової компанії запевнив Позивача в тому, що після сплати авансового платежу та підписання договору, він зможе користуватися автомобілем, який доставлять на протязі п'яти днів. Решту суми потрібно сплатити після отримання транспортного засобу. Того ж числа Позивач сплатив 66800,00 грн. на рахунок ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» як авансовий платіж для отримання автомобіля та написав заяву про здійснення поставки автомобіля. 01 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся з пропозицією до представника лізингової компанії розірвати договір, у зв'язку з відсутністю поставки автомобіля по вині компанії та повернути оплачені ним кошти. Проте, умови договору містять положення, якими унеможливлювалось повернення лізінгоодержувачу сплачених грошових сум, зокрема «адміністративного платежу», так і отримання за цим договором транспортного засобу ,про які Позивача не було повідомлено. Договір фінансового лізингу №003921 від 25 березня 2016 року між ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» та ОСОБА_1 просить визнати недійсним (нікчемним), оскільки ,його було введено в оману. Крім того, положення Договору суперечать законам України, умови є несправедливими, порушують права позивача як споживача. Представник позивача у судовому засіданні пояснення дав аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задоволити .

Представник Відповідача у судове засідання не з"явився, не повідомив про причини неявки, хоча належно увідомлений про час та місце слухання справи, наслідки неявки. З матеріалів вбачаються права та взаємовідносини сторін, тому суд вважає за можливе справу слухати у його відсутності, згідно ст.169,224 ЦПК України, з постановленням заочного рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Як встановлено судом, 25 березня 2016 року між ОСОБА_1та ТзОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто"підписано договір фінансового лізингу №003921,згідно якого відповідач взяв на себе зобов"язання придбати предмет лізингу-автомобіль КІА Спортадж у власність та передати його у користування Лізингоодержувачу на термін і на умовах,передбачних цим Договором.

Згідно п.2.1 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє протягом 78 календарних місяців,але до повного виконання зобов"язань сторонами.Строк лізингу відповідно до п.2.2 починається з моменту передачі предмета лізингу та підписання акту прийому-передачі.

У відповідност до п.4 Договору,лізингодавець передає у користування предмет лізингу не пізніше 120 робочих днів з дати отримання на його поточний рахунок адміністративного платежу,авансового платежу,комісії,оплати різниці до вже сплаченого авансового платежу.

Згідно Додатку №1 до договору визначено вартість предмета лізингу-24812,05доларів США,авансові платежі- 50%,сума виплат авансового платежу-12406,02долари США, щомісячний авансовий платіж- 1033,83долари США, адміністративний платіж 10%-2481,20 долар США,комісія за передачу 3%-744,36долари США.

У судовому засіданні встановлено,що Позивач сплатив 66800,00 грн. на рахунок ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» як платіж згідно договору фінансового лізингу відповідно до платіжного доручення №1 від 25.03.16р.Однак,автомобіль відповідачем йому переданий не був.

01 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до представника лізингової компанії щодо розірвання договору, у зв'язку з відсутністю поставки автомобіля по вині компанії та повернення оплачених ним коштів. Проте, у поверненні коштів йому відмовлено,оскільки, умови договору містять положення, якими унеможливлюється повернення лізінгоодержувачу сплачених грошових сум, зокрема «адміністративного платежу».

Як встановлено судом,на день розгляду даної справи автомобіль за Договором фінансового лізингу позивачу не надано, сплачені ним кошти не повернено.

Договір фінансового лізингу сторонами укладено в письмовій формі, підписаний Позивачем та повноважною особою Відповідача .

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства Договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Як вбачається із ст.215 ЦК України,підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог,які встановлені частинами 1-3,5,6 ст.203 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Таким чином, договір фінансового лізингу, укладений між позивачем ОСОБА_1 та Відповідачем ТОВ "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" є нікчемним з підстав визначених ч.1 ст. 220 ЦК України, так як він нотаріально не посвідчений.

Крім того, 16 грудня 2015 року Судовою палатою з розгляду цивільних справах Верховного Суду України при розгляді справи №6-2766цс15 було сформовано правову позицію, відповідно до якої несправедливі умови, відсутність нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу, надання фінансових послуг без відповідної ліцензії є підставою для визнання його недійсним (нікчемним).

Згідно п. 9.4. Договору на Позивача покладений обов'язок в разі зміни вартості Предмета Лізингу з моменту укладення договору до повної сплати ним авансу, доплатити Відповідачу різницю у вартості, з метою виплати не менше 50% вартості Предмету Лізингу.

Зазначені положення Договору порушують баланс прав і інтересів споживача і надавача послуги, оскільки, в Договорі не передбачені взаємні розрахунки між сторонами договору в разі зменшення вартості Предмету Лізингу до сплати авансом 50% вартості Предмету Лізингу.

Відповідно до п. 4.5. Договору Місцем Отримання є спеціалізований салон з торгівлі транспортними засобами, з яким у Лізингодавця укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу, або інше місце визначене Лізингодавцем з врахуванням інтересів Лізингоодержувача.

Але такі положення договору ставлять Позивача в нерівне положення з Відповідачем та не враховують його інтересів як споживача, оскільки, в договорі не враховано, чи зможе він вчасно (протягом трьох днів відповідно до п. 4.3. Договору), чи взагалі дістатися до такого місця поставки, так як такий салон може бути розташований за межами України.

Зміст розділу 8 «Вартість предмета лізингу та лізингові платежі» Договору, зокрема, п.п. 8.3, 8.4, ст.11 є несправедливими, оскільки, всупереч вимогам п. 13 ч. 3ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», надають право Відповідачеві визначення ціни предмета лізингу на момент його поставки споживачеві та разом з іншими умовами надають йому можливість збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору, передбачають неповернення здійснених платежів у разі відмови від зміни лізингових платежів.

З п.10.14 Договору вбачається,що дострокове погашення може відбутись не раніше ніж через 12 місяців після підписання акту приймання-передачі предмета лізингу.За дострокову сплату лізингових платежів встановлено штраф в розмірі 10% від суми дострокового погашення.

Верховний Суд України Постановою від 11 травня 2016 року у справі №6-3020цс15 висловив правову позицію що: несправедливими є положення договору фінансового лізингу, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за дострокове його погашення.

Згідно п.4ч.1 ст.34 Закону України"Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг",діяльність з надання будь-яких фінансових послуг,що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою,в силу п.11-1 ст.4 ЗаконуУкраїни"Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Наявності ліцензії у відповідача для здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб судом не встановлено.

Відповідно до ст.227 ЦК України,правочин юридичної особи,вчинений нею без відповідного дозволу(ліцензії),може бути визнаний судом недійсним.

Зміст розділу 12 Договору, зокрема, пункту 12.1, свідчить про встановлення односторонньої відповідальності лише Лізингоодержувача за порушення зобов'язань за договором і за розірвання договору за його ініціативою. Положення розділу 12 Договору усувають відповідальність Відповідача, не надають право споживачу вимагати дострокового розірвання договору, передбачають покладення на Лізингоодержувача штрафу за дострокове розірвання договору, і надають Відповідачу право не повертати суму комісії за організацію договору у випадку дострокового розірвання договору споживачем, що є обмеженням визначених пунктами 3, 6 ч. 1 ст. 3, ч.3 ст. 509 ЦК України принципів свободи договору, справедливості, розумності та добросовісності, а також передбачених ч. 1 ст. 7, п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» прав споживача на розірвання договору.

У п. 12.8 Договору зазначено, що Лізингодавець має право достроково припинити дію Договору та вимагати повернення предмету лізингу. При цьому в Договорі не зазначено в якій саме формі має право Відповідач припинити договір, оскільки він має право або відмовитися від договору лізингу (п. 3 ч. 1 ст. 10 ЗУ Про фінансовий лізинг та ст. 782 ЦК України), або розірвати договір (п. 4 ч. 1 ст. 10 вказаного Закону та ст. 783 ЦК України). При цьому Відповідач не може відмовитися від Договору фінансового лізингу в разі прострочення оплати лізингового платежу більше 30 днів, оскільки згідно ч. 1 ст. 782 ЦК України таке право наймодавець (Лізингодавець) має , якщо наймач (Лізингоотримувач) не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

За змістом статті 808 ЦК України, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України №723/97-ВР,істотними умовами договору лізингу є-строк,на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу,розмір лізингових платежів,інші умови.

Крім того, відповідно до положень ст.692 ЦК України,споживач послуг,укладаючи такий договір, має право знати обсяг своїх фінансових зобов"зань та ціну транспортного засобу,який лізингодавець передає йому в користування за плату з правом викупу.При цьому ціна лізингу є істотною умовою договору, згідно ст.638,655,691 ЦК України.

Відповідно до п.10.4 Договору,у разі зміни вартості предмета лізингу з моменту укладення договору сторони домовились та беруть на себе зобов"язання підписати Додаток №3 із визначенням лізингових періодичних платежів,які розраховуються із ціни транспортного засобу на момент купівлі та передачі транспортного засобу.

Таким чином,із змісту оспорюваного договору вбачається,що сторони не погодили постачальника автомобіля,остаточно не визначили вартості предмета лізингу,не погодили графіку сплати лізингових платежів згідно Додатку №3,на який є посилання в договорі.

Отже,на момент укладення договору лізингоодержувач був позбавлений можливості ознайомитись з обсягом своїх грошових зобов"язань та графіком платежів,що свідчить про невизначеність загального обсягу грошових зобов"яань лізингоодержувача.

Згідно положень статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

Аналіз змісту оспорюваного договору дає підстави прийти до висновку,що в договорі виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача відносно лізингодавця у разі неналежного виконання ним зобов"язань,передбачених договором та законом,звужено обов"язки лізингодавця,які передбачені Законом України"Про фінансовий лізинг",нормах ЦК України,виключена відповідальність лізингодавця за невиконання чи неналежне виконання обов"язків щодо передачі предмета лізингу належної якості,разом з тим значно розширені права лізингодавця.

Оспорюваний договір містить несправедливі умови,а саме:встановлення жорстких обов"язків споживача,тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;надання можливості продавцю не повертати кошти на оплату,здійснену споживачем,у разі відмови споживача укласти або виконати договір,без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця,у зв"язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю права розірвати договір на власний розсуд,тоді як споживачу таке право не надано;надання продавцю права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця;надання продацю права збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір в разі збільшення ціни порівняно з тією,що була узгоджена на момент укладення договору.Вказане свідчить про істотний дисбаланс договірних прав та обов"язків на шкоду споживача.,що узгоджується з правовою позицією,висловленою Верховним Судом України у справі №6-330цс16.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, слід визнати недійсним договір фінансового лізингу №003921 від 25.03.2016 року,укладений між ОСОБА_1 та ТзОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто". Стягнути з ТзОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" в користь ОСОБА_1 сплачені ним кошти в сумі 66 800 ( шістдесят шість тисяч вісімсот) грн.) та 668 грн. судового збору, а всього 67 468 (шістдесят сім тисяч чотириста шістдесят вісім) грн.

Керуючись ст.ст.10,11,60,169,208,209,212-215,218,224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити .

Визнати недійсним договір фінансового лізингу №003921 від 25.03.2016 року,укладений між ОСОБА_1 та ТзОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто".

Стягнути з ТзОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" в користь ОСОБА_1 сплачені ним кошти в сумі 66 800 ( шістдесят шість тисяч вісімсот) грн.) та 668 грн. судового збору, а всього 67 468 (шістдесят сім тисяч чотириста шістдесят вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя М.І.Гулієва