Рішення № 62111675, 19.10.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/1793/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2043/16Головуючий у 1-й інстанції Шевська О.І. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :

Головуючого судді : Абрамова П.С.

Суддів : Акопян В.І., Лобова О.А.

При секретарі: Маладиці Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 червня 2015 року

в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання, лікування та поховання спадкодавця, -

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2015 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1989 року вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Після його смерті відкрилась спадщина на ? частину квартири АДРЕСА_1. У встановленому законом порядку вона прийняла спадщину шляхом подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини. Крім неї, також подали заяви діти спадкодавця від попереднього шлюбу, відповідачі у справі. Позивачка зазначала, що її чоловік був інвалідом 2 групи з 1999 року, сильно хворів, потребував постійно догляду та лікування. Весь тягар по догляду за її чоловіком, по його утриманню, по організації його поховання ліг виключно на неї. Відповідачі матеріально не допомагали, до батька не приїздили. Прохала стягнути майнові витрати з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на її користь по 18880 грн. 76 коп. з кожного

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22 червня 2015 року позов ОСОБА_5 задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 18880 грн. 76 коп.

Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 1888 грн. 76 коп.

У іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідачів ОСОБА_4 прохав рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що позивачка не надала належних та допустимих доказів в обґрунтування понесених нею витрат по догляду, утриманню лікуванню ОСОБА_6 та їх розміру, а суд першої інстанції безпідставно та без необхідних засобів доказування задовольнив розмір даних витрат.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її часткове задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, місцевий суд вірно встановив фактичні обставини справи, що позивачка з 1989 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_6, з яким вони проживали разом в АДРЕСА_1 аж по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_4

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року її чоловіка - ОСОБА_6 відкрилась спадщина на 1/2 частину зазначеної квартири загальною площею 30,3 кв.м. У встановленому законом порядку позивач прийняла спадщину шляхом подання до Ірпіської нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Крім неї також подали заяви про прийняття спадщини відповідачі по справі - діти спадкодавця від попереднього шлюбу.

Місцевим судом також встановлено, що ОСОБА_6 проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 12.01.1989 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 року: згідно з актом депутата Коцюбинської селищної ради Концеби В.К. від 30.10.2012 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вели спільне господарство та ОСОБА_5 здійснила поховання чоловіка за свої кошти (а.с. 8-9).

ОСОБА_6 був інвалідом 2 групи з 1999 року в силу захворювання, набутого внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС в 1986 році (а.с. 7) та страждав рядом захворювань, був прооперований(а.с. 10-16).

Також встановлено та не спростовано відповідачами по справі, що весь тягар по догляду за чоловіком позивача, по його утриманню, по організації його лікування (це і перевезення його до місця стаціонарного лікування, і придбання ліків, і придбання продуктів харчування, тощо), а також витрати на його поховання ліг виключно на позивачку. Спадкоємці - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - проживали окремо від них: син - в м Полтаві за місцем реєстрації, а донька - в м. Києві. Жодного разу за весь час хвороби батька спадкоємці матеріально не допомогли їм ані грошима, ані придбанням ліків, ані придбанням продуктів харчування.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, місцевий суд посилався на те, що в наданих накладених, закупних актів, рахунків, товарних чеків, квитанцій вбачається що позивач понесла витрати в загальному розмірі 56642 грн. 28 коп.:

Надані чеки та накладні на:

- Ритуальні послуги - 3007 грн.;

- Придбання пам»ятника - 5500 грн.;

- Квіти - 692 грн.

-Придбання продуктів та напоїв для поминального обіду в день поховання - 2576,10 грн.

-роботи по встановленню пам»ятника -4825,0 грн.;

-послуги на проведення поминального обіду в день поховання - 7428,23 грн.;

-оплата послуг на проведення поминального обіду (9днів) - 2774,0 грн.;

-послуги на проведення поминального обіду (40 днів) - 3916,87 грн.;

-послуги на проведення поминального обіду (річниця) - 3158,0 грн.;

-продукти та напої для поминального обіду в річницю смерті - 2014,53 грн.;

Без чеків на суму 4670 грн.:

-відспіювання священика - 800 грн.;

- риття ями на кладовищі - 1800 грн.;

-Витрати на катафалк - 700 грн.;

-Витрати на автобус для перевезення на кладовище людей, які прийшли на похорон - 500 грн.;

-Одяг для покійного: сорочка -150 грн.; галстук -70 грн.; туфлі 250 грн.; платки для пов'язування вінків 400 грн., бальзамування в морзі , всього близько 4670 грн.

Понесені витрати на лікування в розмірі 16080,55 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, місцевий суд прийшов до висновку, що доводи позивачка про здійснення нею витрат на утримання та поховання померлого чоловіка знаходять своє підтвердження, а тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого суду.

Згідно до ч. І ст. 1232 ЦК України спадкоємці повинні відшкодовувати розумні витрати, які зазнав один з них, або інша особа на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.

Зазначена норма містить особливість при покладенні на спадкоємців обов'язку щодо покриття витрат на поховання спадкодавця, а саме такі витрати повинні бути розумними, що стосується їхнього розміру та необхідності здійснення.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10.07.2003 р. під похованням померлого слід розуміти комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Суд першої інстанції правильно встановивши обставини справи та відносини, що виникли між сторонами та застосував до них ст. 1232 ЦК України, яка їх регулює, не звернув увагу на зазначені положення діючого законодавства, прийшов до помилкового висновку щодо стягнення витрат на проведення поминальних обідів, які проводяться після поховання.

Зазначені витрати відшкодуванню не підлягають згідно з вимогами закону.

У відповідності з вимогами ст. 10, 60 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь в справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заявляючи вимоги про стягнення витрат на лікування, позивачка не надала суду жодного доказу щодо утримання нею померлого чоловіка та що витрачені на лікування кошти були саме її особистими коштами.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_5 пояснила, що її покійний чоловік був інвалідом 2 групи в силу захворювання, набутого внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС в 1986 році (а. с. 7)та отримував пенсію близько 2500 грн., до дітей чоловіка від першого шлюбу за допомогою на його утримання не звертались, а навпаки допомагали їм матеріально.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачка не довела факту , що витрати понесені на лікування померлого є особистими коштами позивача, які підлягають відшкодуванню спадкоємцями.

Щодо витрат на ритуальні послуги та додаткові витрати, зокрема відспівування священика, риття ями на кладовищі, витрати на катафалк, автобус, одяг покійного, виготовлення та встановлення пам'ятника слід зазначити наступне.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами) роз'яснено, що витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож в даній місцевості.

Враховуючи вимоги Постанови правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3.10.2008 року № 45 , які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2008 року за № 1040/15731, граничний розмір витрат на поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг виготовлення та встановлення пам'ятників становить в Київській області 11 216 грн.(8216 +3000) .

Відповідно до ст. 91. Закону України « Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії

ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли

не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

У разі смерті пенсіонера його сім'ї або особі, яка здійснила

похорон, виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної

пенсії.

Відповідно ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення», мінімальний розмір пенсії особам, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також громадянам, яких необґрунтовано було піддано політичним репресіям і в подальшому реабілітовано, інвалідність яких пов'язана з репресіями, встановлюється: інвалідам I та II груп - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Окрім того ст. 33 цього Закону передбачено надбавки і підвищення до пенсій по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи нараховуються відповідно і в порядку, встановленому Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Як пояснила ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції, вона отримала допомогу на поховання чоловіка 11812 грн.29 коп.

Таким чином, підтверджені документально належними та допустимими доказами витрати, понесені ОСОБА_5 на поховання , виготовлення та встановлення пам'ятника покриваються отриманими від держави на поховання коштами.

За таких обставин рішення місцевого суду підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

Керуючись ст.. 303, 307, 309, 313,314, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити.

Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 червня 2015 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя (підпис) П.С. Абрамов

Судді (підписи) В.І. Акопян

О.А. Лобов

З оригіналом згідно

Суддя П.С. Абрамов