Ухвала суду № 62109763, 20.10.2016, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2/317/1561/2016

Справа № 317/4223/16-ц

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 жовтня 2016 р. м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Сакоян Д.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до директора Юліївського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2016 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до директора Юліївського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є обєктом справляння судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору з позовних заяв немайнового характеру складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

У позові ОСОБА_1 заявила дві немайнові вимоги (визнання незаконним та скасування наказу, а також повернення педагогічного навантаження), відтак позивачу слід було сплатити за вимоги немайнового характеру: 551,20 грн.*2 = 1102,40 грн.

Наразі в матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору в сумі 551,20 грн. Таким чином, позивачу слід доплатити судовий збір у сумі 551,20 грн.

Крім того, позивачем на підтвердження сплати судового збору до матеріалів позовної заяви додано квитанцію № 0.0.630723429.1 від 10.10.2016 р. на суму 551,20грн.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Перевіривши наявність зарахування сплаченого судового збору за квитанцію №0.0.630723429.1 від 10.10.2016 р. на суму 551,20 грн., суд встановив, що до Запорізького районного суду Запорізької області станом на 19.10.2016 р. не надходило підтвердження зарахування вказаної суми до спеціального фонду Державного бюджету України.

Також позивачу належить усунути й інший недолік.

Загальні вимоги до позовної заяви встановлені статтею 119 ЦПК України. Недотримання позивачем цих вимог є підставою для залишення такої позовної заяви без руху. Так, відповідно до ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1)найменування суду, до якого подається заява; 2) імя (найменування) позивача і відповідача, а також імя представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів звязку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6)зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7)перелік документів, що додаються до заяви.

Так, прохальна частина позову містить вимогу про повернення навчального навантаження. Разом з тим, ч. 2 ст. 16 ЦК України визначає перелік способів захисту цивільних прав та інтересів :

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, позивачу слід уточнити позовну вимогу про повернення навчального навантаження з урахуванням визначених законодавством способів захисту.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до директора Юліївського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу залишити без руху.

Запропонувати позивачу ОСОБА_1 усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом трьох днів з моменту отримання даної ухвали та розяснити, що в іншому випадку заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.І. Сакоян