Ухвала суду № 62108206, 19.10.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/5622/16-ц Головуючий у І інстанції Оладько С. І.Провадження № 22-ц/780/5219/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 29 19.10.2016

УХВАЛА

Іменем України

19 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Кашперської Т.Ц., Іванової І.В.,

за участю секретаря: Спеней І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 29 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», третя особа ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування,

у с т а н о в и л а:

В липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з ПрАТ «СК «Нова» суму невиплаченого страхового відшкодування у загальному розмірі 19824,90 грн.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 29 липня 2016 року позовну заяву повернуто позивачу для предявлення за місцезнаходженням відповідача або за місцем завдання шкоди.

Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, з мотивів невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, та зобовязати суд першої інстанції прийняти позовну заяву до розгляду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем недотримано правил підсудності, оскільки між сторонами не існує спору про захист прав споживачів і позивачем не оскаржуються умови відповідного договору страхування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЦПК України, позови до юридичних осіб предявляються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди (ч. 6 ст. 110 ЦПК України).

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 22 ст. 1 цього Закону).

Нормами п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 посилався не те, що на момент настання страхової події цивільно-правова відповідальність винної у дорожньо-транспортної пригоди особи була застрахована у ПрАТ «СК «Нова» згідно договору обовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) серії АІ № 474237, проте відповідач у добровільному порядку страхове відшкодування не виплачує.

Таким чином, суд правильно дійшов висновку про те, що дана справа не підсудна цьому суду, оскільки в даному випадку позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх порушених прав, які виражаються в невиплаті йому страхового відшкодування, тобто невиконання страховою компанією умов договору страхування, учасником якого він не був, а не з позовом, що стосується захисту прав споживача страхової послуги згідно такого договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ч. 5 ст. 110 ЦПК України безпідставними.

Відповідно до ст. 115 та п. 4. ч. 3 ст. ст. 121 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.

У відповідності п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку про те, що судом при розгляді питання про відкриття провадження були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які є підставами для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 29 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: Т.Ц. Кашперська

ОСОБА_4