Ухвала суду № 62108059, 11.10.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/5817/14-ц Головуючий у І інстанції Саган В. М.Провадження № 22-ц/780/5101/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 4 11.10.2016

УХВАЛА

Іменем України

11 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Іванової І.В., Сліпченка О.І.,

при секретарі: Тимошевській С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4, треті особи: ГО «СТ Відродження», інспекція Державного Архітектурно-будівельного контролю в Київській області та Головне управління Державної санітарно-епідеміологічної служби в Київській області про припинення порушення прав та відновлення становища, яке існувало до порушення, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2014 року ОСОБА_3 звернувся в Бориспільський міськрайонний суд Київської області з вказаним позовом, в якому вказував, що на земельних ділянках, які знаходяться в садовому товаристві «Відродження», в с. Гнідин, Бориспільського району, Київської області та належать відповідачам, незаконно без розробленої та затвердженої у встановленому порядку проектної документації та документу, що надає право на початок виконання будівельних робіт, збудовані дві залізобетонні конструкції - стовпи з лопастями. При цьому, він є власником сусідньої земельної ділянки № 30, яка знаходиться в садовому товаристві «Відродження», в с. Гнідин, Бориспільського району, Київської області. Вказані стовпи з лопастями створюють підвищений шум, що негативно впливає на здоровя, умови проживання, побуту та відпочинку позивача, а також усіх мешканців садового товариства, чим порушуються його особисті немайнові права та створюються перешкоди у користуванні його власністю, а саме, земельною ділянкою.

Позивач просив суд зобовязати ОСОБА_4 в добровільному порядку знести за власний рахунок самочинно збудовані 2 (дві) збірні залізобетонні конструкції - стовпи з лопастями, які збудовані на земельній ділянці № 12, яка належить ОСОБА_4 та знаходиться в садовому товаристві «Відродження», в с. Гнідин, Бориспільського району, Київської області, у 10 денний строк з дня набрання рішенням суду законної сили. У випадку невиконання рішення суду ОСОБА_4, протягом строку наданого на добровільне виконання, примусово знести самовільно збудовані 2 (дві) збірні залізобетонні конструкції - стовпи з лопастями, розташовані на земельній ділянці № 12, яка належить ОСОБА_4 та знаходиться в садовому товаристві «Відродження», в с. Гнідин, Бориспільського району Київської області, з послідуючим стягненням витрат з ОСОБА_4

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської областівід 27.01.2015 року позов задоволено частково.

Зобовязано ОСОБА_4 в добровільному порядку знести за власний рахунок самочинно збудовані 2 (дві) збірні залізобетонні конструкції стовпи з лопастями, які збудовані на земельній ділянці № 12, яка належить ОСОБА_4 та знаходиться в садовому товаристві «Відродження» в с. Гнідин Бориспільського району Київської області, у 10 денний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_4 від 16.12.2014 року вбачається, що замовником будівництва гр. ОСОБА_4 у 2004-му році виконано будівельні роботи з монтажу двох збірних залізобетонних конструкцій, а саме виконано будівельні роботи з влаштування в землі на глибині приблизно 2-х м залізобетонної підошви, на яку встановлено залізобетонний пустотілий стовп орієнтованими розмірами 16 м з встановленими на верхівці стовпу механізмом перетворення сили вітру в обертальний момент з лопастями (встановлено два однотипних стовпа) без розробленої та затвердженої у встановленому порядку проектної документації та документу, що надає право на початок виконання будівельних робіт.

З матеріалів протоколу № 9/25 проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку (денний час) від 01 квітня 2014 року та матеріалів протоколу № 9/26 проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку (нічний час) від 01 квітня 2014 року вбачається, що на земельній ділянці позивача було проведено дослідження відповідності вимогам СН 3077-84 та встановлено у денний та нічний час доби наявність рівнів звуку, що перевищують нормативні значення еквівалентного звуку для денного та нічного часу, згідно СН 3077-84, а саме рівень шуму перевищується в денний час на 3 дБа, а в нічний на 7 дБа.

Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності факту порушення відповідачем правил тиші та створення рівня шуму, що перевищує припустимий рівень, встановлений санітарними нормами припустимого шуму в приміщеннях житлових та громадських будівлях на території забудови СН 3077-84.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Так, згідно ст.. 103 ЗК України встановлено, що землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Відповідно до ст. 104 цього Кодексу власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров,я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

За таких обставин, встановивши, що порушення відповідачем правил тиші та створення рівня шуму, що перевищує припустимий рівень, встановлений санітарними нормами припустимого шуму в приміщеннях житлових та громадських будівлях на території забудови СН 3077-84, суд обґрунтованого задовольнив позов.

Апеляційна скарга обґрунтовується тим, що задовольняючи позов, суд виходив з того, що сама ОСОБА_4 є відповідальною особою за спорудження 2 (двох) збірних залізобетонних конструкцій - стовпи з лопастями, які збудовані на земельній ділянці № 12 та оскільки їх власником є скаржник, що встановлено рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18.05.2015 року, відповідач у справі є неналежним.

Проте такі доводи не мають правового значення для вирішення справи, оскільки конструкції установлені на земельній ділянці ОСОБА_4, яка як її власник має право володіти, користуватись та розпоряджатись земельною ділянкою, а також нікого не допускати до неї, тому вона є належним відповідачем у справі.

Тому належність самих конструкцій іншій особи правового значення для вирішення справи щодо припинення діяльності, здійснення якої порушує права відповідача, не має, а сам власник на відповідній правовій підставі може витребувати власне майно на свою користь і цим рішенням про права та обов'язки скаржника не вирішено.

За таких обставин апеляційна скарга як необґрунтована підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді