Рішення № 62107018, 20.09.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/59/16-ц

Провадження № 2/127/1451/16

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 вересня 2016 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гуменюка К.П.,

секретаря Підвисоцька О.Ю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в :

04.01.2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Вінницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мати позивача ОСОБА_2 На момент смерті ОСОБА_2 належала кооперативна квартира АДРЕСА_1, однак право власності на дану квартиру за життя остання не зареєструвала у встановленому законодавством порядку. За вказану квартиру покійний батько позивача - ОСОБА_2 повністю вніс пай, так як був членом ЖБК-3, що підтверджується довідка № 4385 від 08.12.2015 року ТОВ «ЖЕО №1» та випискою Вінницького відомчого житлово-будівельного кооперативу від 15.09.1980 року. З цього часу по сьогоднішній день позивач проживає в вказаній квартирі. Просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5.

19.09.2016року представник позивача надала суду уточнену позовну заяву, згідно якої просила визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 2/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не з'явилась надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, при винесені рішення покладалась на розсуд суду.

Враховуючи вимоги ст. 158 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько позивача - ОСОБА_5, про що ІНФОРМАЦІЯ_6 було зроблено відповідний актовий запис за № 994, що підтверджується свідоцтвом про смерть серіяНОМЕР_1 від 22.10.2015 року (а.с. 8, 9).

15.09.1980 року ОСОБА_5 виділено 3- х кімнатну квартиру, житловою площею 38,79кв.м. вартістю 11066,00 карбованців, зі сплатою 40% вартості в розмірі 3113,00 карбованців (а.с. 11).

Як вбачається з довідки ТОВ «ЖЕО» №4385 від 08.12.2015 року ОСОБА_5, член ЖБК -3, повністю вніс пай за 3- х кімнатну кооперативну квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 18).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 42926092 від 11.02.2016 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 спадкова справа не заводилась (а.с. 58).

Відповідно до особового рахунку ЖЕК-13 в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 10.04.1984року, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10.04.1984 року та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 з 26.11.1991 року (а.с. 12).

Відповідно до пунктів 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Правила книги шостої цього Кодексу застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким зі спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування роз'яснено, що відносини спадкування регулюються за правилами ЦК України 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК України 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Оскільки батько позивача ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6, тобто до 01.01.2004 року, до виниклих правовідносин слід застосовувати положення та норми ЦК УРСР 1963 року.

Згідно ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (ч.1 ст. 529 ЦК УРСР).

Зі змісту статті 549 ЦК УРСР, встановлено, що спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 15 Закону України «Про власність», член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 384 ЦК України, у випадку викупу квартири член житлово-будівельного кооперативу стає її власником.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Оскільки ОСОБА_5 за життя виплатив всі належні пайові внески за спірну квартиру повністю, він став її власником, а його члени сім'ї прийняли спадщину вступивши в управління та володіння даним майном то, відповідно, вказана квартира входить до спадкової маси, а тому може спадкуватись на загальних підставах.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00016644349 від 13.05.2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 28.05.1958 року Шершенівською сільською радою Борщівського району Тернопільської області зареєстровано шлюб (а.с. 99).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 померла, про що 10.04.2014 року було зроблено відповідний актовий запис за №1022, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 10.04.2014 року (а.с. 7).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №42926114 від 11.02.2016 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась (а.с. 59).

ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_6, син померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_2, про що 30.12.2013 року було зроблено відповідний актовий запис за №3467, що підтверджується свідоцтвом про смерть серіяНОМЕР_3 від 30.12.2013року (а.с. 9).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №45035688 від 10.09.2016 року, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 спадкова справа не заводилась (а.с. 133).

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 є сином померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 від 20.10.1971року (а.с. 10).

З викладеного вбачається, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги після померлих ОСОБА_5 та ОСОБА_2.

Згідно довідки КП «ВМБТІ» № 214 від 23.01.2015 року, реєстрація права приватної власності за ОСОБА_2, станом на 29.12.2012 рік нерухомого майна не зареєстровано.

Державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори 30.01.2015 року за №349/02-31 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, оскільки спадкодавець за життя не оформила належним чином своє право власності на вказану квартиру та не отримала відповідний правовстановлюючий документ.

Нормами ст.ст. 1217, 1218, 1223 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року при розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, та згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Зі змісту статті 182 ЦК України випливає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими правами та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяження.

Судом встановлено, що померлі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 за життя не отримали відповідних правовстановлюючих документів та не здійснили державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, а відтак державний нотаріус позбавлений можливості видати свідоцтво про право на спадщину позивачу у зв'язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на квартиру та не проведена державна реєстрація права власності на вищевказане спадкове майно.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами, цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права, а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання або оспорювання і у випадку невизнання права особи, вона згідно вимог ст. 16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.

Суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.

Судовий збір в розмірі 2 728 грн. 53 коп., який був сплачений позивачем при зверненні до суду, відповідно до статті 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 524, 525, 529, 549 ЦК УРСР, ст. ст. 11, 15, 328, 384, 1217, 1218, 1261-1265, 1268 ЦК України, керуючи ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5.

Стягнути з Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 758 грн. 53 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області К.П. Гуменюк