Ухвала суду № 62105479, 18.10.2016, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/872/16-ц

Провадження № 4-с/165/11/16

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого Ушакова М.М.,

за участю секретаря Лубаєвської Л.В.,

скаржника ОСОБА_1,

представника скаржника ОСОБА_2,

державного виконавця Козака Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції ОСОБА_3, суд

встановив :

04 травня 2016 року ОСОБА_1 подав до суду скаргу на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції ОСОБА_3

В скарзі зазначає, що 25 березня 2016 року головним державним виконавцем ВДВС Нововолинського МУЮ ОСОБА_3 було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №50635726 про стягнення з нього 32741,31 грн. виконавчого збору та №50635683 про стягнення 100 грн. витрат на проведення виконавчих дій з виконання постанови ВДВС Нововолинського МУЮ №30511267 від 03 січня 2012 року.

Вищезазначені постанови отримані ним 31 березня 2016 року, а 08 квітня 2016 року він звернувся до Нововолинського міського суду Волинської області з адміністративним позовом про визнання дій виконавця протиправними та скасування постанови державного виконавця ВДВС Нововолинського МУЮ від 25 березня 2016 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору та постанови того ж виконавця про стягнення витрат на проведення виконавчих дій.

11 квітня 2016 року Нововолинський міський суд Волинської області виніс ухвалу про повернення адміністративного позову в звязку з непідсудністю позову даному суду, яку він отримав 21 квітня 2016 року. 22 квітня 2016 року він звернувся з адміністративним позовом у Волинський окружний адміністративний суд, який ухвалою від 26 квітня 2016 року у відкритті провадження відмовив, з тих причин, що заявлений позов має розглядатися місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства. Ухвалу він отримав 28 квітня 2016 року.

Вказує, що рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 12.12.2011 року було стягнуто з нього в користь ПАТ «Державний ощадний банк» кредитну заборгованість в сумі 327413 грн. 13 коп. Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 18.09.2012 року було розстрочено виконання вищевказаного рішення суду від 12.12.2011 року шляхом погашення заборгованості ОСОБА_1 щомісячними платежами по 9618 грн. до 30 грудня 2014 року включно згідно графіку погашення боргу від 26.06.2012 року. Станом на 30 грудня 2014 року він сплатив 314516 грн. при затвердженому судом графіку сплати боргу на суму 298158 грн. і до 01 квітня 2015 року він фактично переплатив суму заборгованості на 4000 грн. Просить поновити строк на оскарження постанов про відкриття виконавчого провадження №50635726 про стягнення з нього 32741,31 грн. виконавчого збору та №50635683 про стягнення 100 грн. витрат на проведення виконавчих дій з виконання постанови ВДВС Нововолинського МУЮ №30511267 від 03 січня 2012 року, визнати дії протиправними та скасувати вищезазначені постанови, як такі, що суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 скаргу підтримали з наведених у ній підстав.

Головний державний виконавець Козак Д.І. вимоги скарги заперечив, пояснивши, що діяв в межах своєї компетенції та у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження».

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження № 1404/9868-6 приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 12.12.2011 року стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Державний ощадний банк» кредитну заборгованість в сумі 327413 грн. 13 коп. (а.с. 14-15).

Судом встановлено, що на підставі даного рішення суду Нововолинським міським судом 26.12.2011 року було видано виконавчий лист №2-1004, за яким ВДВС Нововолинського МУЮ відкрито виконавче провадження №30511267 та встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 02 січня 2012 року (а.с. 38).

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 18.09.2012 року розстрочено виконання вищевказаного рішення суду від 12.12.2011 року шляхом погашення заборгованості ОСОБА_1 щомісячними платежами по 9618 грн. до 30 грудня 2014 року включно згідно графіку погашення боргу від 26.06.2012 року (а.с. 16-17).

В судовому засіданні встановлено, що постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Нововолинського МУЮ Волинської області ОСОБА_3 від 24 березня 2016 року було закінчено виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа у звязку з фактичним повним виконанням боржником судового рішення на підставі п.8 ч.1ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено, що у період з 18.05.12 року по 01.04.15 року включно ОСОБА_1 було сплачено заборгованість різними сумами, всього на суму 327413 грн. 13 коп. (а.с. 18-29).

25 березня 2016 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Нововолинського МУЮ ОСОБА_3 було винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 32741,31 та постанову про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій в сумі 100грн. (а.с. 5-6).

В судовому засіданні з оглянутого акту державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій від 24 березня 2016 року, який міститься в матеріалах виконавчого провадження, вбачається, що на проведення виконавчих дій по виконанню рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості було витрачено 100грн. (а.с. 176 матеріалів виконавчого провадження № 1404/9868-6).

Відповідно до п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Як було встановлено в судовому засіданні, 26.12.2011 року Відділом державної виконавчої служби Нововолинського МУЮ було відкрито виконавче провадження №30511267 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості та встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 02 січня 2012 року, яке добровільно виконано боржником не було.

24 березня 2016 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції ОСОБА_3 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», у звязку виконання боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

В судовому засіданні встановлено, що державним виконавцем Відділу ВДВС Нововолинського МУЮ було проведено ряд дій по примусовому виконанню рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 12 грудня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, зокрема: винесено постанови про арешт майна та коштів боржника (а.с. 39-40), направлено запити в відповідні держані органи, банки, БТІ, МРЕВ, тощо щодо виявлення майна та коштів боржника (а.с. 42-46), було проведено опис і арешт майна боржника (а.с. 47-50).

Таким чином, оскільки державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції проводилися відповідні дії по примусовому виконанню рішення суду, суд вважає дії державного виконавця Відділу ДВС Нововолинського МУЮ ОСОБА_3, щодо відкриття виконавчого провадження № 50635726 від 25 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору та постанови № 50635683 від 25 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_4 витрат на проведення виконавчих дій правомірними і такими, що відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження».

Посилання скаржника та його представника на те, що ОСОБА_1 не знав про примусове виконання рішення суду, оскільки не отримав постанови про відкриття виконавчого провадження суд до уваги не бере, оскільки державним виконавцем було проведено 22 лютого 2012 року опис та арешт майна боржника, при проведенні якого був присутнім боржник ОСОБА_1, а тому він дізнався про примусове виконання рішення суду 22 лютого 2012 року і мав можливість дані дії державного виконавця оскаржити у встановлений законом десятиденний строк, однак цього не зробив.

Скаржник також посилається на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 18 вересня 2012 року про розстрочку виконання рішення суду від 12 грудня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості щомісячними платежами по 9618грн. до 30 грудня 2014 року, яка, на його думку не була врахована державним виконавцем при виконанні рішення суду.

В судовому засіданні встановлено, що постанови про арешт коштів боржника, арешт майна боржника були винесені 3 січня 2012 року, із запитами до відповідних державних органів, банків, БТІ, МРЕВ, тощо щодо виявлення майна та коштів боржника держаний виконавець звертався 4 січня 2012 року, опис та решт майна боржника було проведено 22 лютого 2012 року.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що дана ухвала про розстрочку виконання рішення суду була винесена судом 18 вересня 2012 року, тобто вже після проведення державним виконавцем відповідних дій щодо примусового виконання рішення суду. Разом з тим, як пояснив в судовому засіданні скаржник ОСОБА_1, із заявою про розстрочку виконання рішення суду він звернувся до суду саме у звязку із арештом та описом державним виконавцем його майна.

З огляду на викладене, суд вважає дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції ОСОБА_3в частині прийняття ним оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження № 50635726 від 25 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору та постанови № 50635683 від 25 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій правомірними, такими що відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження» та які жодним чином не порушують законних прав та інтересів скаржника ОСОБА_1, а тому у задоволенні скарги ОСОБА_1 суд відмовляє в повному обсязі.

На підставі ст.ст.386,387 ЦПК України, ст. 28, 49 Закону України «Про виконавче провадження» суд, -

ухвалив :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання дій головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції ОСОБА_3 протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №50635726 про стягнення з ОСОБА_1 32741,31 грн. виконавчого збору та постанови №50635683 про стягнення з ОСОБА_1100 грн. витрат на проведення виконавчих дій відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали, а особою, без участі якої було постановлено ухвалу, протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя М.М. Ушаков