Ухвала суду № 62104345, 20.10.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8250/15

Провадження № 2-др/461/13/16

УХВАЛА

20.10.2016 року Галицький районний суд м. Львова

у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

при секретарі Кахнич С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Техносервіс-Львів», за участі третіх осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 18 грудня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Техносервіс-Львів», за участі третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів було відмовлено(т.2 а.с.93-95).

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області від 28 березня 2016 року рішення Галицького районного суду міста Львова було залишено без змін( т.2 а.с.138-141).

До суду звернувся ОСОБА_1 третя особа на стороні відповідача - з заявою про постановлення у справі додаткового рішення. У заяві зазначено, що суд при постановленні рішення не вирішив питання щодо судових витрат,а саме витрат на правову допомогу, які він поніс під час розгляду вищезазначеної цивільної справи. Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь представника ОСОБА_1 ОСОБА_7 витрати на правову допомогу у сумі 3400 гривень.

В судовому засіданні заявник та його представник, кожен окремо, підтримали заяву з мотивів наведених у ній.

Інші учасники в судове засідання на розгляд заяви про постановлення додаткового рішення не з'явились, про день та час розгляду заяви повідомлялись, причини неявки суду не повідомили.

Оскільки відповідно до ч. 3ст. 220 ЦПК України, присутність сторін при розгляді заяви про постановлення додаткового рішення не є обов'язковою, суд розглядає заяву за відсутності сторін, які не прибули в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши подану заяву та заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про постановлення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно дост. 220 ЦПК України,суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи, ухвалити додаткове рішення, якщо:

1)стосовно якої - небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;

3)суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 367 цього Кодексу;

4)судом не вирішено питання про судові витрати.

Приписами ст.88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно ст.30 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до вимог ч. 1, 2ст. 84 ЦПК Українивитрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, також несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Як свідчать матеріали справи, заявник ОСОБА_1 був залучений судом за його заявою у якості третьої особи на стороні відповідача (т.1 а.с.50-51, 79-80) і не має процесуального статусу сторони у цивільному провадженні, а відтак і права вимоги компенсування витрат на оплату правової допомоги. Крім того, суд не погоджується з твердженнями заявника щодо неврегульованості питань викладених у його заяві з нормами національного законодавства і необхідністю застосування практики ЄСПЛ при розгляді даної заяви, адже як свідчать вищенаведені у даній ухвалі мотиви, такі питання в національному законодавстві визначені, зокрема чітко визначено хто і за яких умов повинен отримувати відшкодування понесених судових витрат.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні поданої заяви.

На підставі викладеного, керуючисьст. 220 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви третьої особи ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовомОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Техносервіс-Львів», за участі третіх осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня оголошення ухвали доАпеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя: Стрельбицький В.В.