Ухвала суду № 62103924, 20.10.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/2982/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1493/2016

Головуючий 1 інстанції Профатило П.І.

Категорія 34 Доповідач Кішкіна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кішкіної І.В.,

суддів Азевича В.Б., Папоян В.В.,

за участю секретаря Ротар Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Бахмуті Донецької області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 червня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», про стягнення матеріальної шкоди, страхового відшкодування та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 червня 2016 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», про стягнення матеріальної шкоди, страхового відшкодування та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 1000 грн., судові витрати у справі у сумі 3051,20 грн. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у сумі 400 грн.

З вказаним рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що двері та поріг автомобіля були пофарбовані неоригінальними заводськими компонентами, а тому пошкоджений автомобіль фактично втратив свою товарну вартість, таким чином розмір втрати товарної вартості підлягає включенню в розмір матеріального збитку. Крім того, у справі є копії квитанцій на придбання двері і на ремонт автомобіля без урахування ПДВ, вартість ремонту склала 22717 грн., вирахування із суми страхового відшкодування 3443 грн. незаконно. Також стягнута судом сума моральної шкоди 1000 грн. необґрунтована і несправедлива.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі договору, в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4., яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні апеляційного суду просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Представник відповідача приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні апеляційного суду просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 листопада 2015 року ОСОБА_2 визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП за те, що 29 жовтня 2015 року о 21.00. год. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом Mazda Demio державний номер НОМЕР_1, навпроти буд. 40 по вулиці Ж.Революції в м.Слов'янськ виїжджав з майданчика для стоянки транспортних засобів, рухаючись заднім ходом, не переконався у безпечності маневру та скоїв наїзд на стоячий автомобіль НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 10.9 ПДР України (а.с.10).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ПрАТ «Київський страховий дім».

З повідомлення про подію, що може бути визнана страховою № 3900/1/15 від 30 жовтня 2015 року вбачається, що ОСОБА_2 повідомив ПрАТ «Київський страховий дім» 30 жовтня 2015 року про страхову подію, що відбулася 29 жовтня 2015 року (а.с.11).

12 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Київський страховий дім» із заявою про виплату страхового відшкодування у сумі 22717 грн (а.с.12).

З висновку спеціаліста автотоварознавчого дослідження №266 від 03 листопада 2015 року вбачається, що вартість відновлюваного ремонту автомобіля Volkswagen CC, державний номерний знак НОМЕР_3 складає 17812,65 грн., ринкова вартість - 521980 грн., вартість матеріальної шкоди станом на момент проведення дослідження, спричинена власнику автомобіля НОМЕР_2, складає 31307,45 грн. (а.с.13-15).

ПрАТ «Страхова Київський страховий дім» виплатило ОСОБА_1 15 лютого 2016 року страхове відшкодування у сумі 14796,65 грн. з розрахунку 17812,65 грн. вартість відновлюваного ремонту автомобіля Volkswagen CC - податок на додану вартість.

Відповідно до квитанції №96 від 03 листопада 2015 року ОСОБА_1 за проведення експертного автотоварознавчого дослідження №266 від 03 листопада 2015 року сплачено 400 грн. (а.с.15).

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що на час вирішення справи судом автомобіль Volkswagen CC, державний номерний знак НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_1 відремонтовано, надано чеки на купівлю нових дверей та щодо ремонту автомобіля, однак докази про понесення витрат на оплату робіт із відновлення автомобіля платником податку на додану вартість не надано, оскільки при наданні послуг платником податку на додану вартість він повинен надати податкову накладну, а також копію свідоцтва платника податку на додану вартість, натомість позивачем надано копії свідоцтва платника єдиного податку на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ставкою 10 %, які не є платниками податку на додану вартість. Крім того, дані свідоцтва є недійсними у 2015 році, оскільки вони видані у 2012 році, а Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників та удосконалення деяких положень» змінено норми розділу глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» та свідоцтво платника єдиного податку з 01 січня 2014 року не видається. Крім того, з наданих копій чеків позивачем вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не є платниками ПДВ, оскільки у графі «у т.ч. ПДВ» стоять прочерки, а тому не має підстав для стягнення відшкодування з ПрАТ «Київський страховий дім» невиплаченої суми у розмірі 3043 грн., яка є податком на додану вартість. При цьому стягнення зі страхової компанії витрат на проведення експертного дослідження у сумі 400 грн. підлягають задоволенню, оскільки за квитанцією оплату поніс ОСОБА_1 Крім того, заміна пошкодженої двері на нову з її фарбуванням не впливає на зовнішній вигляд і експлуатаційні якості автомобіля, та у висновку експерта не зазначено, яким чином відновлення автомобіля у такий спосіб впливає на його зовнішній вигляд та експлуатаційні якості автомобіля, а, відповідно, призведе до втрати ним товарної вартості, а сама по собі необхідність проведення ремонтних робіт не може безумовно свідчити про втрату товарної вартості транспортним засобом і бути підставою для її нарахування. При визначенні розміру моральної школи у сумі 1000 грн. суд керувався засадами розумності, виваженості та справедливості, вказана сума є належною сатисфакцією завданої моральної шкоди позивачеві.

З таким висновком суду погоджується апеляційний суд.

Згідно із ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 ЦК України майнова і моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди житло, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36. 2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Згідно із п. 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395, величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6. вказаної Методики передбачено, що величина ВТВ характеризує фізичний знос, який виникає у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду, а також унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Відповідно до пункту 8.6.1 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Пунктом 8.6.2. Методики визначено перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема, згідно з підпунктом "е" цього пункту величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується у разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, що впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, стекол, шин, тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується. В підтвердження втрати автомобілем товарної вартості ОСОБА_1 посилався на висновок експерта, але даючи оцінку цьому висновку, суд дійшов правильного висновку, що заміна пошкодженої двері на нову з її фарбуванням не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля, у висновку експерта не зазначено, яким чином відновлення автомобіля у такий спосіб впливає на його зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля, а, відповідно, призведе до втрати ним товарної вартості, а сама по собі необхідність проведення ремонтних робіт не може безумовно свідчити про втрату товарної вартості транспортним засобом і бути підставою для її нарахування.

Крім того, суд першої інстанції, проаналізувавши матеріали справи, а саме чеки на купівлю нових дверей, щодо ремонту автомобіля, обґрунтовано дійшов висновку про те, що доказів про понесення витрат на оплату робіт із відновлення автомобіля платником податку на додану вартість не надано, відсутні податкова накладна та копія свідоцтва платника податку на додану вартість, тому вимоги позивача в частині стягнення відшкодування з ПрАТ «Київський страховий дім» невиплаченої суми у розмірі 3043 грн., яка є податком на додану вартість, не підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, спричинена фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, що її спричинила за наявності її вини.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу моральних страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я позивача, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу моральних страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я позивача, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Суд першої інстанції, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, врахував обставини справи, характер і ступень моральних страждань та негативних наслідків та обґрунтовано визначив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, доводи апеляційної скарги відповідача про те, що судом не враховано, що фактично відповідача позбавлено житла, так як у квартирі відповідача відсутнє опалення, водопровід і житлова площа не відповідає санітарним нормам, оскільки зазначені доводи спростовуються наведеними вище матеріалами справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами і їм надана належна оцінка, в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді