Ухвала суду № 62101332, 20.10.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/5799/14-ц 20.10.2016 20.10.2016 20.10.2016

Провадження №22-ц/784/2355/16

Єдиний унікальний номер 487/5799/14-ц

Номер провадження 22-ц/784/2355/16

Головуючий у І інстанції Корнешова Т.В.

Доповідач в апеляційній інстанції Прокопчук Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого судді Прокопчук Л.М.,

Суддів: Козаченка В.І., Царюк Л.М.

Із секретарем судового засідання Лівшенко О.С.

За участю: представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану його представником ОСОБА_4, на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2016 року у цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання,

В С Т А Н О В И Л А :

11 травня 2016 року ПАТ «Укрсиббанк» звернулось до суду з заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів №2/487/2201/14 до виконання. В обґрунтування заяви посилалось на те, що 12 грудня 2014 року Заводським районним судом м. Миколаєва ухвалено заочне рішення, яким з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 стягнуто в солідарному порядку на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором споживчого кредиту від 17 квітня 2007 року, яка утворилась станом на 26 травня 2014 року, в розмірі 20293,50 швейцарських франків, що еквівалентно 266021,08 грн. та 6641 грн. пені. В обґрунтування заяви ПАТ «Укрсиббанк» зазначало, що ОСОБА_3 неодноразово оскаржував зазначене заочне рішення суду, тому позивач не мав можливості отримати виконавчі листи. Після неодноразових звернень про видачу виконавчих листів, вони були отриманні лише 20 квітня 2016 року, тобто з пропуском річного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, а тому вважало, що вказаний строк був пропущений з поважних причин (а.с. 162).

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2016 року заява ПАТ «Укрсиббанк» задоволена. Поновлено пропущений ПАТ "УкрСиббанк" строк для пред'явлення до виконання виконавчих листів №2/487/2201/2014р від 12 грудня 2014року (а.с. 177).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати зазначену ухвалу та ухвалити нову про відмову ПАТ «Укрсиббанк» в поновленні строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання (а.с. 184-189).

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник стягувача просила відмовити в задоволенні скарги.

ОСОБА_5 підтримала доводи апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з такого.

Задовольняючи заяву про поновлення строку на пред'явлення виконавчих листів до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що він пропущений з поважних причин, оскільки позивачем виконавчі листі були отримані вже після закінчення терміну їх подання до виконавчої служби.

З висновком суду можна погодитись частково, оскільки судом не розглянуті підстави поважності пропуску строку, зазначені заявником в поданій до суду заяві про поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону N 2677-VI) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із частиною другою статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Отже, за загальним правилом, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Аналогічне положення містить ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" (який діяв на час розгляду заяви), згідно якої стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

З матеріалів справи вбачається, що 12 грудня 2014 року Заводським районним судом м. Миколаєва ухвалено заочне рішення, яким з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 стягнуто в солідарному порядку на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором споживчого кредиту від 17 квітня 2007 року, яка утворилась станом на 26 травня 2014 року, в розмірі 20293,50 швейцарських франків, що еквівалентно 266021,08 грн. та 6641 грн. пені (а.с. 67).

Ухвалою того ж суду від 09.02.2015 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 12.12.2014 року залишено без задоволення (а.с. 82).

12.03.2015 року ОСОБА_3 перший раз подав апеляційну скаргу на заочне рішення Заводського суду від 12.12.2014 року (а.с. 85-87).

Ухвалою судді апеляційного суду Миколаївської області від 17.03.2015 року вказана апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення недоліків, а ухвалою від 16.04.2015 року вона визнана неподаною та повернута апелянту (а.с. 91,93).

20.04.2015 року справа з апеляційного суду надійшла до Заводського районного суду м. Миколаєва (а.с. 94).

11.06.2015 року ОСОБА_3 вдруге подав апеляційну скаргу на заочне рішення Заводського суду від 12.12.2014 року (а.с. 100).

Ухвалою судді апеляційного суду Миколаївської області від 17.07.2015 року вказана апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення недоліків, а ухвалою від 08.092015 року вона визнана неподаною та повернута апелянту (а.с. 105, 116).

11.09.2015 року справа з апеляційного суду надійшла до Заводського районного суду м. Миколаєва (а.с 117).

29.09.2015 року ОСОБА_3 в третій раз подав апеляційну скаргу на заочне рішення Заводського суду від 12.12.2014 року (а. с 119-120).

Ухвалою судді апеляційного суду Миколаївської області від 01.10.2015 року вказана апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення недоліків, а ухвалою від 23.12.2015 року вона визнана неподаною та повернута апелянту (а.с. 123, 134).

25.12.2015 року справа з апеляційного суду надійшла до Заводського районного суду м. Миколаєва (а.с. 136).

04.02.2016 року ОСОБА_3 в четвертий раз подав апеляційну скаргу на заочне рішення Заводського суду від 12.12.2014 року (а.с. 140-142).

Ухвалою судді апеляційного суду Миколаївської області від 09.02.2016 року вказана апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення недоліків, а ухвалою від 22.03.2016 року ОСОБА_3 відмовлено у відкритті апеляційного провадження (а.с. 145, 152).

24.03.2016 року справа з апеляційного суду надійшла до Заводського районного суду м. Миколаєва (а.с. 154).

Слід зазначити, що кожного разу після залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_3 листів апеляційного суду не отримував, вони повертались з відміткою поштового відділення зв'язку з поміткою «за закінченням терміну зберігання».

ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду визнав вказані обставини, пояснюючи свою поведінку тим, що користувався послугами некваліфікованих юристів.

05.04.2016 року стягувач звернувся до суду із заявою про видачу виконавчих листів та отримав їх 20.04.2016 року (а.с. 159).

Відповідно до ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Аналізуючи наведене, слід прийти висновку про те, що боржник ОСОБА_3 недобросовісно користувався своїми процесуальними правами. Подаючи неодноразово апеляційні скарги, він не цікавився їх розглядом, не усував недоліків, внаслідок чого в провадженні апеляційного суду справа перебувала більше 8 місяців (у сукупності), а стягувач був позбавлений можливості скористатися своїм правом на своєчасне отримання виконавчих листів та пред'явлення їх до виконання.

Зазначені обставини слід визнати поважними, саме на них посилався в заяві про поновлення строку стягувач.

За наведеного, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, ухвалу суду слід скасувати та ухвалити нову про задоволення заяви з інших підстав.

Керуючись ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану його представником ОСОБА_4, задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2016 року скасувати та ухвалити нову, якою поновити пропущений позивачем ПАТ «УкрСиббанк» строк для пред'явлення виконавчих листів № 2/487/2201/2014 від 12.12.2014 року, виданих Заводським районним судом м. Миколаєва 20.04.2016 року, про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5 солідарно заборгованості за кредитним договором в розмірі 20293,50 швейцарських франків (еквівалентно 266021,08 грн.) та 6641 грн. пені, та з кожного з них по 1642,73 грн. на відшкодування судових витрат.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді