Вирок № 62100882, 20.10.2016, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/775/16-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Коломійцевої В.І.

секретаря Мельник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці в приміщенні суду кримінальне провадження № 12016020230000119 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с. Біляни Мурованокуриловецького району Вінницької області, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючої листоношею, заміжньої, не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,

з участю сторін провадження:

прокурора Заболотної І.А., Арнаута Я.М.

обвинуваченої ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

в с т а н о в и в :

04.05.2016 року близько 17:00 години ОСОБА_1, перебуваючи на одній із земельних ділянок, що на околиці с. Перекоринці Мурованокуриловецького району Вінницької області, під час словесної суперечки із ОСОБА_2, маючи умисел на завдання тілесних ушкоджень, умисно нанесла останньому три удари правою рукою в область тімяної ділянки голови та здійснювала ривки бензокоси, яка знаходилася у нього в руках. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №126 від 05.05.2016 року у ОСОБА_2 мали місце такі тілесні ушкодження: садна в центрі тімяної дільниці, забій мяких тканин тила правої кісті навпроти 3-го пальця, слабо виражений синець на тильній поверхні основної фаланги 5-го пальця правої кісті, які виникли від неодноразової дії тупого предмета, можливо 04.05.2016 року та належать кожне окремо й всі у сукупності до категорії легких тілесних ушкоджень.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.125 ч.1 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину в пред'явленому їй обвинуваченні визнала. Суду показала, що у її чоловіка ОСОБА_3 є земельна ділянка, яка розміщена на околиці с. Перекоринці Мурованокуриловецького району. Дану земельну ділянку вони кожного року обробляли та засівали сільськогосподарськими культурами. 04 травня 2016 року близько 17 год. до неї зателефонував чоловік та повідомив, що ОСОБА_2 косить люцерну на їх земельній ділянці. Вона одразу зателефонувала своєму синові ОСОБА_4, який проживає в даному населеному пункті та попросила його підійти на місце і поговорити з ОСОБА_2 Приблизно через 20 хвилин ОСОБА_5 зателефонував їй та сказав, що йому не вдається вмовити ОСОБА_2 вийти з городу. ОСОБА_6 вона зателефонувала своєму молодшому синові ОСОБА_7 та попросила привезти сільського голову та землевпорядника. Також вона звязалася зі своїм сватом ОСОБА_8 та розповіла йому обставини даної події. Останній повідомив, що також заїде в сільську раду та повідомить інспектору поліції ОСОБА_9 Потім вона вийшла з дому та направилась в с. Перекоринці. По дорозі її забрав сват з ОСОБА_9 і вони поїхали до вищевказаної земельної ділянки. Там уже знаходився голова сільської ради с. Роздолівка, землевпорядник, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5 та її сваха ОСОБА_12 На земельній ділянці знаходився ОСОБА_2, який косив бензокосою люцерну. Представники органів місцевого самоврядування просили зупинитися ОСОБА_2 для того, щоб розяснити йому, що він не має права здійснювати покіс. ОСОБА_2 не звертав уваги на слова присутніх та займався своєю справою. Вона підійшла до нього ближче, позаду неї йшов її син ОСОБА_4, крикнула вимкніть косу, однак він її не почув, тоді вона потягнула за косу. ОСОБА_2 почав розвертатися та ледве не зачепив косою ОСОБА_5. Побачивши це, вона схопила руками косу та намагалася її вимкнути. Вони з ОСОБА_2 почали сваритися та шарпати косу. В ході даної суперечки вона нанесла близько 2-3 ударів правою рукою в область задньої частини голови та по тімяній дільниці ОСОБА_2 Далі вона вийшла на дорогу, ОСОБА_2 пішов у невідомому їй напрямку. Цивільний позов потерпілого не визнала.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав своє обвинувачення та суду показав, що йому на праві власності належить земельна ділянка на околиці с. Перекоринці, яку він 04.05.2016 року вирішив обкосити. Близько 16 години він прийшов на вказане місце та почав працювати. Приблизно через 10-15 хв. до нього підійшов ОСОБА_5 та попросив припинити косити. Він відповів йому, що це його земля і продовжив працювати. На протязі наступних 30 хвилин до даної земельної ділянки приїхали ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, голова сільської ради с.Роздолівка ОСОБА_14, землевпорядник сільської ради та старший інспектор поліції ОСОБА_9 Поговоривши із землевпорядником та головою сільської ради, вони не досягли спільної думки з приводу власності даної ділянки і він почав косити мотокосою траву. Під час роботи він відчув біль в області правого вуха. Він не зрозумів що сталося, та почав обертатися назад та побачив ОСОБА_1, яка нанесла йому ще один удар правою рукою в область голови з права. ОСОБА_6 схопила його за праве вухо та почала тягнути до низу. Рухом голови він вирвався від неї та коли повернувся обличчям в напрямку ОСОБА_6, остання нанесла йому удар в область носа та губ. ОСОБА_6 ОСОБА_1 схопила косу та почала тягнути до себе, в результаті чого зламала одну з ручок коси. Він почав кричати про допомогу. В подальшому ОСОБА_1 нанесла йому ще один удар ручкою коси зверху по голові та по правій руці. В завершення конфлікту ОСОБА_1 кинула в нього зламаною ручкою та пішла до дороги, а він прийшов до присутніх людей та сказав, щоб вони при потребі свідчили про дане кримінальне правопорушення. ОСОБА_6 він забрав косу та пішов до себе додому. ОСОБА_1 повідомила йому, що це вона ще його не била, і що якщо почне бити, то вбє. Просив суворо покарати обвинувачену ОСОБА_1, а також зазначив, що в результаті вчинення злочину, йому було спричинені матеріальні збитки, що складаються з витрат на бензин при поїздці в м. Могилів-Подільський на СМЕ 210 грн., поломка ручки на мотокосі 65 грн., виклик до слідчого чотири рази 120 грн., розхід бензину для косіння люцерни 66 грн., викрадення ОСОБА_1 скошеної трави на суму 1600 грн.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що 04.05.2016 року, близько 16 години до нього на мобільний телефон зателефонувала його мати ОСОБА_1 та сказала, щоб він йшов на город та поговорив з ОСОБА_2, який косить їх люцерну. Прийшовши на місце, він виявив, що дійсно ОСОБА_2 косить на їх земельній ділянці бензокосою. Він підійшов до нього ближче та попросив вимкнути косу, щоб можна було поговорити. Останній відмовився, та продовжував косити. Після цього він подзвонив до матері та сказав їй, щоб привезла голову сільської ради. Вона подзвонила брату ОСОБА_10. На протязі пів години на місце приїхала сільський голова с. Роздолівка, землевпорядник, ОСОБА_12, ОСОБА_13, його брат ОСОБА_10, його дружина ОСОБА_11, старший інспектор поліції ОСОБА_9 та обвинувачена. На прохання голови та інших присутніх, ОСОБА_2 не звертав уваги та не припиняв косити. В їх присутності голова сільської ради сказала ОСОБА_2, що це не його земельна ділянка, проте той не звертав на них уваги. ОСОБА_6 його мати підійшла до ОСОБА_2 та хотіла зупинити покіс люцерни, а останній почав розмахувати косою, махнув над його головою, він ледве встиг пригнутися. Тоді мати почала виривати в нього косу, чи наносила вона при цьому удари потерпілому сказати не може, оскільки після того як останній замахнувся на нього мотокосою він пригнувся та не бачив, що відбувалось між матірю та потерпілим.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що до неї 04.05.2016 року близько 16 години зателефонувала її сваха обвинувачена ОСОБА_1 та повідомила їй, що ОСОБА_2 косить на їх городі траву. Прийшовши на місце вона побачила, що ОСОБА_2 дійсно косить траву на городі у її свахи. ОСОБА_2 висловлювався до неї та її родичів нецензурними словами і доводив, що дана земельна ділянка належить саме йому. Через декілька хвилин після початку конфлікту приїхали представники Роздолівської сільської ради та дільничний інспектор. Однак ОСОБА_2 продовжував косити, нікого не чув, бо його вуха були закладені травою. Тоді ОСОБА_1 підійшла до нього ззаду та шарпнула, він розвертаючись замахнувся мотокосою над головою її сина ОСОБА_15, той присів. Після чого ОСОБА_1 вдарила його по затилку. Також зазначила, що коли ОСОБА_1 схопила руками за косу та намагалася її виключити, ОСОБА_2 потягнув мотокосу до себе та зламав одну ручку.

Свідок ОСОБА_16 суду показала, що працює землевпорядником у Роздолівській сільській раді. 04.05.2016 року до сільської ради близько 16 години звернулися родичі ОСОБА_1 та повідомили, що ОСОБА_2 викошує траву, яка росте на їх городі. Вона разом із головою сільської ради ОСОБА_14 виїхала на місце події. Прибувши, вони побачили, що ОСОБА_2 дійсно викошує траву на земельній ділянці, яка використовувалася сімєю ОСОБА_1. Вони зробили йому зауваження. Однак ОСОБА_2 продовжував косити. Голова сільської ради викликала дільничного інспектора. Приблизно через годину на місце прибув інспектор та обвинувачена ОСОБА_1 Далі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник конфлікт під час якого вони висловлювалися один до одного на підвищених тонах та доводили хто є власником землі. Також під час конфлікту ОСОБА_1 двічі вдарила ОСОБА_2 в задню частину голови. Чи була зламана ручка на мотокосі вона не бачила.

Свідок ОСОБА_14 суду показала, що працює головою Роздолівської сільської ради до якої відноситься територіальна громада с. Перекоринець. 04.05.2016 року до сільської ради приїхали родичі ОСОБА_1 та попросили допомоги у тому, що ОСОБА_2 косить траву на земельній ділянці, що належить ОСОБА_1 та знаходиться в с. Перекоринці. Тому вона взяла землевпорядника і вони поїхали на місце події. По прибутті вони побачили, що ОСОБА_2 дійсно викошує траву на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1 Вона зробила йому зауваження, але той її не слухав, а сказав, що буде з ними говорити коли докосить. Вона викликала дільничного інспектора. ОСОБА_2 закінчив косити та підійшов до них. ОСОБА_6 між ними відбулася розмова щодо належності земельної ділянки. Після чого до них підійшла обвинувачена та почала сперечатися з ОСОБА_2 Це тривало близько 5-ти хвилин. ОСОБА_6 вона побачила, що ОСОБА_1 взяла ОСОБА_2 за верхній одяг. Після цього ОСОБА_2 вимкнув бензокосу та пішов додому. Зазначила, що не бачила, щоб ОСОБА_1 наносила тілесні ушкодження потерпілому. Також не бачила чи була зламана ручка на мотокосі.

Свідок ОСОБА_17 суду показала, що є дружиною потерпілого. 04.05.2016 року о 17 год її чоловік прийшов додому та у нього на голові були тілесні ушкодження, а саме: глибокі подряпини на правому вусі, вухо було закривавлене, розбита верхня губа. В руках у ОСОБА_2 була бензокоса та зламана ручка від неї. Як в подальшому пояснив чоловік дані тілесні ушкодження їй нанесла ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що є невісткою обвинуваченої ОСОБА_1 04.05.2016 року до її чоловіка зателефонувала ОСОБА_1 і повідомила, що ОСОБА_2 косить люцерну на її городі та попросила привезти сільського голову та землевпорядника. Через деякий час вона разом зі своїм чоловіком, сільським головою та землевпорядником приїхали на город де ОСОБА_2 косив люцерну. Представники органу місцевого самоврядування просили зупинитися ОСОБА_2, однак останній не звертав уваги та продовжував косити. Коли до ОСОБА_2 підійшли ОСОБА_1 та ОСОБА_5, то він, розвертаючись ледве не зачепив косою ОСОБА_5. Побачивши це ОСОБА_1 схопила руками за косу та намагалася її виключити. ОСОБА_2 почав тягнути косу до себе та зламав на ній ручку. В ході суперечки ОСОБА_1 нанесла ОСОБА_2 близько 2-3-х ударів по голові. Після даного конфлікту ОСОБА_2 пішов у невідомому напрямку.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, 04.05.2016 року близько 16 години він знаходився в смт. Муровані Курилівці. До нього зателефонувала його сваха ОСОБА_1 та попросила підїхати з ним в с. Біляни Мурованокуриловецького району та розповіла, що місцевий житель в с. Перекоринцях косить траву на її городі. Він попросив поїхати в с. Перекоринці старшого інспектора поліції ОСОБА_9 В подальшому вони з ним поїхали в с. Біляни та забрали ОСОБА_1 і всі разом направились до її городу. Коли вони підїхали там уже знаходилися сільський голова, землевпорядник, ОСОБА_5 його дружина, ОСОБА_10 з дружино та ОСОБА_2, який косив люцерну. На прохання голови та інших присутніх поговорити, ОСОБА_2 не звертав уваги та не припиняв своєї роботи. В їх присутності голова сільської ради сказала ОСОБА_2, що це не його земельна ділянка, проте той на ці слова не звертав уваги. ОСОБА_6 ОСОБА_1 підійшла до ОСОБА_2 та хотіла зупинити покіс люцерни, а той почав розмахувати косою та не підпускав її до себе. В ході боротьби за косу ОСОБА_1 нанесла один ляпас долонею руки по потилиці ОСОБА_2 і їй все ж таки вдалося вимкнути косу. Після цього ОСОБА_2 сказав, що буде писати на них заяву в поліцію та пішов у невідомому напрямку. Також зазначив, що під час боротьби за косу ОСОБА_2 потягнув косу до себе, внаслідок чого зламалася ручка.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що працює старшим інспектором Мурованокуриловецького відділення поліції. До його адміністративної зони входять Роздолівська, Наддністрянська, Рівненська, Галайковецька, Вербовецька та Жванська сільські ради. 04.05.2016 року близько 16 години до нього звернувся житель ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 та попросив допомогти вирішити спір із ОСОБА_2 Далі вони разом поїхали в с. Перекоринці. По дорозі йому пояснили, що на земельній ділянці, яка знаходиться в с. Перекоринці та яку обробляє ОСОБА_1, косить люцерну ОСОБА_2 Коли вони приїхали до вищевказаної земельної ділянки, то біля неї вже знаходились сільський голова та землевпорядник сільської ради с. Роздолівка. На ній дійсно була висіяна люцерна та ОСОБА_2 косив її, не зважаючи на осіб, які просили його зупинитись. Представники сільської ради намагались пояснити, що ОСОБА_2 не має відношення до даної земельної ділянки, про те він не звертав на них уваги. ОСОБА_6, щоб припинити покіс трави ОСОБА_1 підійшла до ОСОБА_2 та нанесла йому кілька ударів правою рукою в область голови зверху. Після цього він вимкнув косу та пішов у невідомому напрямку. Чи була зламана ручка на бензокосі та хто її зламав він пригадати не може.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що 04.05.2016 року близько 16 год 30 хв, до нього зателефонувала мати ОСОБА_1 сказала щоб він взяв сільського голову с.Роздолівки та землевпорядника та їхав з ними на город в с.Перекоринці. Приїхавши на місце вони побачили, що ОСОБА_2 косить бензокосою їх люцерну. Сільський голова та землевпорядник намагалися з ним поговорити, однак останній продовжував косити. Потім приїхала мати з дільничним та ОСОБА_13 ОСОБА_12 підійшла до ОСОБА_2 щоб заглушити косу, він замахнувся бензокосою на брата, тоді мати вдарила його долонею по голові. Знову намагалася заглушити двигун, потерпілий почав тягнути косу до себе, внаслідок чого зломив ручку.

Крім визнання вини власне обвинуваченою, показів потерпілого, свідків, винність обвинуваченої ОСОБА_1, доводиться дослідженими у судовому засіданні доказами, наданими стороною обвинувачення, належність та достовірність яких не оспорена стороною захисту чи потерпілим, що безпосередньо досліджені у судовому засіданні.

- витягом з кримінального провадження № 12016020230000119 та заявою ОСОБА_2 про те, що 04.05.2016 року о 16:30 год ОСОБА_1 нанесла йому тілесні ушкодження (а.п. 54,55);

- висновком судово-медичної експертизи № 126 від 05.05.2016 року, згідно якого у ОСОБА_2 мали місце такі тілесні ушкодження: крововилив в червоній облямівці верхньої губи справа, крововилив слизової оболонки верхньої губи справа, травматичний підвивих 2-3 зуба верхньої щелепи справа, три поверхневі ранки по верхньому краю правої вушної раковини, садна в центрі тімяної дільниці, забій мяких тканин тила правої кісті навпроти 3-го пальця, слабо виражений синець на тильній поверхні основної фаланги 5-го пальця правої кісті, які виникли від неодноразової дії тупого предмета, та предмета з загостреною травмуючою поверхнею, можливо 04.05.2016 року та належать кожне окремо й всі у сукупності до категорії легких тілесних ушкоджень, які не викликають короткочасний розлад здоровя більше 6-ти діб. (а.п. 57).

Таким чином, в сукупності обставини справи та зібрані докази, дають змогу зробити висновок, що ОСОБА_1 умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій на ґрунті неприязних стосунків нанесла тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2, а тому її дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Щодо доведеності вини ОСОБА_1 суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Розгляд кримінального провадження відносно обвинуваченої, проводився відповідно дост.337 КПК Українив межах предявленого обвинувачення.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Зокрема, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу винної, яка раніше не судима (а.п. 59), вину повністю визнала, у вчиненому розкаялася, по місцю проживання характеризується позитивно (а.п. 60), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.п.61).

Обставинами, які помякшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, ставлення обвинуваченої ОСОБА_1 до вчиненого, думку потерпілого, який просив суворо покарати обвинувачену, суд переконаний, що саме покарання у виді максимального штрафу в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано її діяння буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари ОСОБА_1 за вчинене, а й буде слугувати для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів як засудженою так і іншими особами. При цьому судом враховано, що обвинуваченою не надано доказів неможливості сплати нею штрафу.

При вирішенні питання про задоволення цивільного позову потерпілого в частині стягнення матеріальної шкоди, суд приймає до уваги п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», відповідно до якого, вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд керується відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.

Згідно ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги наданий потерпілим чек (а.с.29), суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 210 грн витрат на пальне.

Разом з тим, вимоги потерпілого стягнути з обвинуваченої 65 грн. - за поломку ручки на мотокосі, виклик до слідчого чотири рази 120 грн., розхід бензину для косіння люцерни 66 грн., викрадення ОСОБА_1 скошеної трави на суму 1600 грн. задоволенню не підлягають оскільки є необґрунтованими та не підтверджуються жодними доказами.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно по п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, з цивільного відповідача на користь держави слід стягнути 551 грн. 20 коп. судового збору.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (пятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду в сумі 210 (двісті десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, судовий збір в розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 коп. на користь держави.

Речових доказів та процесуальних витрат по справі немає.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій, потерпілому і прокурору.

Суддя