Рішення № 62099978, 17.10.2016, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/120/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2016 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Проць Т. В. ,

при секретарі Бенчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку та відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, третя особа Козинська селищна рада Обухівського району Київської області,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в січні 2015 року звернувся до суду з позовом в якому просив зобовязати ОСОБА_2 відновити межі його земельної ділянки та перенести встановлений нею паркан до меж земельної ділянки, вказаних у державному акті на право приватної власності на землю серії РЗ №283255 від 21.08.2003 року на земельну ділянку №12-а по вул.Набережній в смт.Козин Обухівського району Київської області від точки А до точки Б; зобовязати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту нею частину земельної ділянки та не чинити перешкод у володінні та користуванні ОСОБА_1 частиною його земельної ділянки №12-А по вул.Набережній в смт.Козин Обухівського району Київської області. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він на підставі державного акту від 21.08.2003 року був власником земельної ділянки площею 0,107 га для ведення особистого селянського господарства по вул.Набережна 12-А в смт.Козин Обухівського району Київської області. В листопада 2005 року за договором купівлі-продажу частину вказаної земельної ділянки в розмірі 0,0618 га він відчужив ОСОБА_3 Суміжний землекористувач ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,2680 га в травні 2001 року, а в жовтні того ж року нею було отримано державний акт на вказану земельну ділянку. В 2006 році між сторонами виник спір щодо меж належних їм земельних ділянок, який в 2009 році розглядався судом і в задоволенні позовних вимог відповідача про усунення перешкод в володінні земельною ділянкою та стягненні моральної шкоди було відмовлено через недоведеність позовних вимог. Вказане рішення є чинним. Відповідач, не зважаючи на рішення суду, встановила паркан між земельними ділянками після чого фактична межа не відповідає межам вказаним у державному акті позивача від точки А до точки Б. Оскільки у звязку із самовільним встановленням відповідачем меж та будівництвом паркану була змінена межа земельної ділянки позивача та її частина відійшла відповідачу і використовується нею для власних потреб, просив його позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Пояснили, що сторони є суміжними землекористувачами із 2006 року між ними виник спір щодо меж належних їм земельних ділянок. Відповідач в 2009 році зверталася із позовом до суду вважаючи, що частина її земельної ділянки знаходиться у користуванні позивача. В задоволенні позовних вимог було відмовлено за недоведеністю. Рішення суду набрало законної сили. Однак відповідач в 2014 році звела капітальний паркан захопивши частину його земельної ділянки і користується нею. Такі дії ОСОБА_2 призвело до порушення прав позивача як власника земельної ділянки. Свої права він просить захистити в судовому порядку.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідач придбала земельну ділянку в 2001 році, а позивач в 2003 році. Між сторонами виник спір щодо меж користування земельними ділянками, оскільки площа земельної ділянки відповідача зменшилась і не відповідає розміру, зазначеному в державному акті. В 2009 році вона зверталась до суду з позовом про усунення перешкод з боку відповідача, однак свої вимоги не довела і в позові їй було відмовлено. Після набрання законної сили рішенням суду вона в 2010 році на межі з позивачем почала зводити паркан. Паркан зводився виключно на місці сітки «Рабиці», яка розділяла земельні ділянки з часу їх придбання сторонами. Позивач був присутній при будівництві паркану, контролював хід робіт і будь-яких зауважень не мав. Позовні вимоги вважає безпідставними і такими, що направленні на затягування і ускладнення конфлікту між сторонами.

Представник Козинської селищної ради в судове засідання не зявився про час розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяв, клопотань суду не подав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що в 2011 році він виконував на замовлення відповідача роботу по встановлення системи поливу на земельній ділянці в смт.Козин по вул.Набережній 12 і на той час капітальний паркан вже був споруджений.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до державного акту від 03.10.2001 року належить земельна ділянка площею 0,268 га, яка розташована по вул.Набережна 12 в смт.Козин Обухівського району Київської області.

ОСОБА_1 відповідно до державного акту від 21.08.2003 року належить земельна ділянка площею 0,0618 га, яка розташована по ул.Набережна 12 а в смт.Козин Обухівського району Київської області.

Технічна документація із складання державного акту на право власності на земельну ділянку позивача як в управлінні Держкомзему так і у позивача відсутня.

Чинним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 02 лютого 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод у володінні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди відмовлено. Вказаним рішенням встановлено, що огорожа з сітки «Рабиця» між земельними ділянками сторін у справі не змінювалась і не переносилась як до моменту придбання відповідачем так і на час розгляду справи.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.3 ЦПК України судовому захистові підлягають порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач посилаючись на порушення відповідачем при будівництві паркану в 2014 році його прав як землевласника земельної ділянки по вул.Набережна 12А в смт.Козин Обухівського району, а саме незаконне заволодіння ОСОБА_2 частиною належної йому земельної ділянки, вказані обставини не довів належними та допустимими доказами.

Так позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виготовлену в 2016 році з якої вбачається схема місця розташування земельної ділянки, її кадастровий план, відомість вирахування площі, абрис, схема перенесення земельної ділянки. В ній також наявний електронний польовий журнал геодезичних робіт. На підставі вказаної документація із землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_1 13.09.2016 року в Державному земельному кадастрі.

Із вказаної технічної документації не вбачається порушення прав позивача як землевласника, зміна меж та розміру його земельної ділянки, на що посилався ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом. Разом з тим з акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який міститься в матеріалах тієї ж технічної документації та підписаний позивачем, представником Центру ДЗК, суміжниками ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вбачається, що межі земельної ділянки, яка знаходиться по вул.Набережній 12А в смт.Козин Обухівського району площею 0,0618 га наданої власнику ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, закріплені у натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка у кількості 9 шт., схема привязки межових знаків до обєктів і контурів місцевості/абриси додається. Власник земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має.

Зведений план ділянок від 10.01.2004 року, що міститься в матеріалах справи, доводів позивача не підтверджує, оскільки з нього не вбачається перебування у користуванні відповідача земельної ділянки ОСОБА_1.

Кадастрова зйомка земельної ділянки ОСОБА_2 та інші графічні матеріали без дати, виконані субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_7 встановлених судом обставин не спростовують.

Будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів позивач не надав.

Згідно повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №1121/16-41 від 08.06.2016 року через ненадання каталогу координат поворотних точок в паперовому вигляді меж земельної ділянки площею 0,0618 га, розташованої по вул.Набережна 12а в смт.Козин з відповідної документації із землеустрою на підставі якої виготовлявся державний акт на право на земельну ділянку серії РЗ №283255 від 21.08.2003 року виданий ОСОБА_1 та не оплатою останнім рахунку за проведення судової будівельно-технічної експертизи згідно ухвали суду від 08 червня 2015 року, призначеної у даній справі за клопотанням позивача, надання висновку не представляється можливим.

Керуючись ст.3,4,10,11,15,60,209,212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку та відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, третя особа Козинська селищна рада Обухівського району Київської області відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Обухівській районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СуддяОСОБА_8