Рішення № 6209759, 09.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/25309.07.09 За позовомНаціонального наукового центру "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" Української академії аграрних наук України До відповідача Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Третя особана стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду

Про стягнення 185417,00 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

Від позивача Сивун О.М. (за дов. №23 від 09.09.2008р.)

Від відповідача Чміль В.В. (за дов. №239-06-1 від 23.02.2009р.)

Феклістов О.В. (за дов. №759-06-1 від 03.07.2009р.)

Від третьої особиДжевага В.В. (за дов. №5 від 20.05.2009р.)

Таірова Л.А. (за дов. №6 від 20.05.2009р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом Національний науковий центр "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" Української академії аграрних наук України до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про стягнення 157000,00 грн. за виконані етапи робіт відповідно до додаткової угоди № 4 від 20 серпня 2008р. до договору №83Д від 05.12.2002р. (далі - Договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе за вказаним вище Договором зобовязання щодо повноти та своєчасності оплати виконаних робіт.

Ухвалою від 06.04.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/253 та призначено розгляд останньої на 21.05.2009 р..

21.05.2009р. представниками сторін подано спільне клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ст.69 ГПК України.

У вказаному судовому засіданні було оголошено перерву до 18.06.2009 р. та 09.07.2009р..

09.07.2009р. позивач змінив предмет позову і просить крім суми боргу стягнути з відповідача пеню в розмірі 28417,00 грн. за прострочення оплати виконаних робіт за Договором.

Відповідач подав суду відзив, у якому позовні вимоги відхилив, виходячи з наступного.

За твердження сторони, Договір №83Д від 05.12.2002р. укладався на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1320, якою затверджено Національну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки, що передбачає результат проведених робіт: конструкторська документація, дослідний зразок обприскувача з роздільною подачею води і препарату та примусовим осадженням крапель (п.1.3 Договору).

Технічним завданням та календарним планом, що є невідємними частинами Договору (додаток №2 та № 3 до Договору), передбачено поділення виконання всієї роботи на окремі етапи (загалом 13 етапів).

Згідно з п.3.3 Договору оплата здійснюється поетапно, тобто оплата відбувається після належного виконання відповідного етапу. З урахуванням п.4.3 Договору факт належного виконання роботи та прийняття виконаної роботи за етапом підтверджується актом здачі-приймання, що підписується всіма сторонами Договору. Етапи 10-13 не прийняті (не укладено актів здачі-приймання), що унеможливлює здійснення відповідачем оплати даних етапів.

Крім того, відповідач вважає, що позивач, звертаючись до суду без попереднього предявлення претензії до відповідача, порушив умови Договору та ч.1 ст.5 ГПК України. Відповідно до ч.1 ст.5 ГПК України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою. Так, п.7.1 Договору зазначено, що усі спори, повязані з виконанням цього договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів, тобто умовами договору передбачений претензійний порядок вирішення спорів, що, з урахуванням ч.1 ст.5 ГПК України, повинен бути дотриманий позивачем.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

На виконання Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1320 (далі - Національна програма), 30.04.2002р. було оголошено про проведення відкритих торгів на закупівлю товарів і послуг.

Замовником торгів був Державний департамент з нагляду за охороною праці. Головним розпорядником коштів - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Національний науковий центр "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" Української академії аграрних наук України визначено переможцем по лоту №13 - розроблення засобів, що виключають безпосередній контакт з пестицидами та гербіцидами працівників, які обслуговують сільськогосподарську техніку, з обсягом фінансування 500000,00 грн. (рішення тендерної комісії від 23.05.2002р.) - лист Держнаглядохоронпраці від 25.06.2002р. №02-2-02/2440.

На підставі тендеру по лоту №13 було укладений договір №83Д на створення науково-технічної продукції від 05.12.2002р. Термін дії Договору було встановлено пунктом 9.1 останнього, а саме: початок виконання робіт - 1 липня 2002 року, закінчення виконання робіт - 30 грудня 2005 року.

Протягом вказаного терміну позивач як виконавець по календарному плану виконання робіт, який є невідємною частиною даного Договору, виконав 9 етапів робіт, за які відповідач як замовник повністю оплатив вартість цих 9 етапів робіт 343000,00 грн.

Проте, було залишено не прийнятими 10, 11, 12, 13 етапи виконаних робіт по Договору у звязку з закінченням строку дії Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки, на підставі якої і на виконання якої був укладений Договір №83Д.

Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1320, та Програма розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працівників на 2001-2004 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2001р. №952, були продовжені до 1 січня 2009 року та продовжено також фінансування робіт за договорами, укладеними з метою здійснення заходів, визначених у цих Програмах, за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.11.2007р. №1048-р.

Листом №2272-06-1 від 11.12.2007р. виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.11.2007р. №1048-р. запропонувала позивачу оформити відповідну додаткову угоду до Договору №83Д та надала зразок оформлення додаткової угоди.

На цій підставі було укладено додаткову угоду №4 до Договору №83Д "Розроблення засобів, що виключають безпосередній контакт із пестицидами та гербіцидами працівників, які обслуговують сільськогосподарську техніку" від 20.08.2008р..

Дану додаткову угоду було затверджено відповідачем, як замовником робіт, позивачем, як виконавцем робіт, та Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, як координатором виконання робіт.

Відповідно до календарного плану виконання робіт за додатковою угодою №4 від 20.08.2008р. до договору №83Д від 05.12.2002р. - за виконання 10, 11, 12, 13 етапів робіт протягом 2008 року відповідач зобовязувався сплатити 157000,00 грн. за виконані етапи робіт.

Позивач виконав належним чином усі 10, 11, 12, 13 етапи робіт та склав відповідні акти здачі-приймання виконаних робіт.

Так, по етапу 10 складений акт №8 здачі-приймання науково-технічної продукції згідно з додатковою угодою №4 від 20.08.2008р. до договору №83Д від 05.12.2002р.; по етапу 11 складений акт №9 здачі-приймання науково-технічної продукції згідно з додатковою угодою №4 від 20.08.2008р. до договору №83Д від 05.12.2002р.; по етапу 12 складений акт №10 здачі-приймання науково-технічної продукції згідно з додатковою угодою №4 від 20.08.2008р. до договору №83Д від 05.12.2002р.; по етапу 13 складений акт №11 здачі-приймання науково-технічної продукції згідно з додатковою угодою №4 від 20.08.2008р. до договору №83Д від 05.12.2002р..

Зазначені акти позивач надіслав відповідачу, про дату відправлення та дату отримання зазначено в листі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.03.2009р. №204-06-2, який був наданий на вимогу позивача і який підтверджує виконання робіт та отримання актів виконаних робіт відповідачем.

Відповідач необґрунтовано ухилявся від підписання актів здачі-приймання робіт по етапах №№ 10, 11, 12, 13 відповідно до додаткової угоди №4 від 20.08.2008р. до договору №83Д від 05.12.2002р., внаслідок чого позивачу не було оплачено виконану роботу в розмірі 157000,00 грн. у термін, визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України №1048-р.

Відповідно до ч.1 ст.892 ЦК України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобовязується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобовязується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Згідно з ч.1 ст.894 ЦК України виконавець зобовязується передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт, або інший спосіб оплати.

Пунктом 4.3 Договору №83Д від 05.12.2002р. визначено, що замовник протягом 15 днів з дня одержання акта здачі-приймання робіт та звітних матеріалів, зазначених у технічному завданні, зобовязаний направити виконавцеві акт здачі-приймання науково-технічної продукції або мотивовану відмову від приймання робіт.

Проте, відповідач не направив позивачу ані підписаних актів здачі-приймання науково-технічної продукції, ані мотивованої відмови від приймання робіт.

Тому посилання відповідача у своїх запереченнях на саму лише відсутність підписаних всіма сторонами актів здачі-приймання науково-технічної продукції без обґрунтування підстав для неприймання відповідачем виконаних робіт не може бути прийняте до уваги.

Відповідач не навів суду достатніх підстав та доказів, які б підтверджували неналежне виконання або невиконання позивачем передбачених Договором робіт.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивач виконав належним чином 10, 11, 12, 13 етапи робіт відповідно до додаткової угоди №4 від 20.08.2008р. до Договору №83Д від 05.12.2002р., а відповідач безпідставно ухиляється від приймання та оплати цих робіт.

Посилання відповідача на недотримання позивачем претензійного порядку вирішення спорів також не береться судом до уваги, оскільки в силу ст. 124 Конституції України право на звернення до суду не меже бути обмежно.

Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, вимога про стягнення вказаної вище суми є обґрунтованою.

Також суд вважає обґрунтованою вимогу про сплату пені.

Згідно з п.2.7 додаткової угоди №4 від 20.08.2008р. до Договору №83Д від 05.12.2002р. замовник за порушення строків оплати фактично виконаної роботи сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочення, але не більше суми, що підлягає сплаті.

Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку, який додано до заяви про збільшення розміру позовних вимог та який приймається судом як вірний, пеня складає 28417,00 грн. Зокрема, у звязку з порушенням строків оплати пеня нарахована за період з січня до червня 2009 року.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (03062, м. Київ, пр.Перемоги, 92/2, рахунок 37173200013764 в Державному казначействі України, МФО 820172, код 00013764) на користь Національного наукового центру "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" Української академії аграрних наук України (08631, Київська обл., Васильківський р-н, смт.Глеваха, вул. Вокзальна, 11, рахунок 35222004001412 в ГУ ДКУ Київської обл., МФО 821018, код 05496135) 157000,00 грн. боргу, 28417,00 грн. пені, 1854,17 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 04.08.2009 р.