Рішення № 62095577, 17.10.2016, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/8728/14-ц

Провадження № 2/202/1878/2016

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 жовтня 2016 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Зосименко С.Г.

при секретарі Журавльов А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач у березні 2012 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 27.08.2007 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № SAMDN03000015636338, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 100000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 21,60% на рік з кінцевим терміном повернення, який співпадає строком дії кредитної картки. Вимоги до відповідача, що випливають із вказаного кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ «Акцент-Банк» договору поруки. Відповідач ОСОБА_1 зобовязання за кредитним договором належним чином не виконував, у звязку з чим виникла заборгованість станом на 29.02.2012 року у розмірі 212906,21 грн., а саме: 100000 грн. заборгованість за кредитом, 96155,89 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 6135,74 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 грн. штраф (фіксована частина), 10114,58 грн. штраф (процентна складова). Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 202905,21 грн., стягнути з відповідачів солідарно 10000 грн.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.04.2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» були задоволені.

Ухвалою суду від 28.09.2012 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.04.2012 року було скасовано та справу призначено до розгляду у загальному порядку.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» були задоволені частково.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.04.2013 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2012 року було скасовано та відмовлено ПАТ КБ «Приватбанк» у задоволенні позовних вимог.

Додатковим рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.05.2013 року було стягнуто ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.07.2013 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.04.2013 року було скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.12.2013 року в частині солідарного стягнення ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» сплаченого судового бору було скасовано та ухвалено нове рішення, стягнуто з ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ «Приватбанк» судові витрати у розмірі 49,04 грн., стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати 1912,52 грн., в решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.06.2014 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2012 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.12.2013 року було скасовано і справу направлено на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2014 року позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» була залишена без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 09.04.2015 року ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2014 року було скасовано та справу направлено для продовження розгляду до того ж суду.

При новому розгляді справи у серпні 2015 року позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість станом на 17.05.2015 року у розмірі 390408,02 грн. за кредитним договором № SAMDN03000015636338 від 27.08.2007 року, яка складається з: 100000 грн. заборгованість за кредитом, 266081,63 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 6211,76 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 грн. штраф (фіксована частина), 18614,66 грн. штраф (процентна складова) та стягнути солідарно з відповідачів 10000 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05.04.2016 року провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості було закрито, справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було передано до Московського районного суду м. Харкова.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.05.2016 року ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05.04.2016 року в частині закриття провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ПАТ «Акцент-Банк» залишено без змін, в частині передачі справи за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на розгляд до Московського районного суду м. Харкова скасовано та в цій частині позовних вимог справу направлено до суду для продовження розгляду по суті.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» при новому розгляді справи подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та його представник у судове засідання не зявилися. Повідомлені належним чином. Причину неявки суду не повідомили.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних обставин.

На підставі кредитного договору № SAMDN03000015636338 від 27.08.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 100000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1,08% на місяць (21,6% річних) з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії платіжної картки.

Позивачем заявлено, що відповідач зобовязання за договором належним чином не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість станом на 17.05.2015 року у розмірі 390408,02 грн., а саме: 100000 грн. заборгованість за кредитом, 266081,63 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 6211,76 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 грн. штраф (фіксована частина), 18614,66 грн. штраф (процентна складова).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачем не надано доказів наявності заборгованості за даним кредитним договором. Так у наданій позивачем виписці по особовому рахунку містяться суперечності між надходженнями готівки та балансовим залишком на картці. ОСОБА_1 заявив про застосування строку позовної давності, однак суд позбавлений можливості встановити, яка саме частина заборгованості опинилася за межами строку позовної давності, оскільки із наданих банком розрахунків цього не видно. Крім того, фактично нарахована відсоткова ставка (52,8% на рік) не відповідає встановленої кредитним договором (21,6%). Позивачем не надано доказів правомірності нарахування даної відсоткової ставки. Із наданих банком виписок по картковому рахунку незрозуміло, на яку суму заборгованості, в якому розмірі та яким чином розраховувалися відсотки.

Враховуючи те, що заявлені позивачем вимоги спростовуються матеріалами справи, жодних інших доказів на їх підтвердження надано не було, суд вважає позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 61, 56, 79, 84, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Суддя С.Г. Зосименко