Ухвала суду № 62092997, 04.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 жовтня 2016 рокусправа № 804/12130/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Баранник Н.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.

розглянувши в порядку письмово провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "АКСІОМА" ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року у справі № 804/12130/15 за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "АКСІОМА" ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - позивач) задоволено; зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "АКСІОМА" ОСОБА_1 (далі - відповідач) визнати кредиторські вимоги позивача, які нараховані та несплачені банківською установою з податку на додану вартість у загальній сумі 942 588,98 грн. та включити до реєстру у відповідну чергу задоволення.

Відповідач не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неналежну оцінку доказів, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а провадження у справі - закриттю, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "АКСІОМА", зареєстроване як юридична особа, включене до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців України, ідентифікаційний код 33972230. ПАТ "Комерційний Банк "АКСІОМА" перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби.

Згідно з Постановою Правління Національного банку України № 68 від 30.01.2015 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Комерційний Банк "АКСІОМА"» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 21 від 30.01.2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ "Комерційний Банк "АКСІОМА"» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Комерційний Банк "АКСІОМА" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Комерційний Банк "АКСІОМА" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 строком на 1 рік з 30.01.2015 року по 29.01.2016 року включно.

Відповідне оголошення надруковане в газеті «Голос України», № 21, від 06 лютого 2015 року.

Судом встановлено, що станом на 25.08.2015 року податковий борг ПАТ "Комерційний Банк "АКСІОМА" з податку на додану вартість становить 957 798,40 грн..

28 серпня 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про зобовязання відповідача визнати кредиторські вимоги, які нараховані та несплачені банківською установою з податку на додану вартість у загальній сумі 942 588,98 грн. та включити до реєстру у відповідну чергу задоволення.

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції виходив із того, що даний спір є адміністративним.

З такими висновками не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч.2 ст.4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частини 1 та 2 статті 17 КАС України визначають, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму; на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до чч.1, 3 ст.2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України. Законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

У свою чергу, ст.1 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

В пункті 6 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення ст.12 ГПК України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Вказана правова позиція висловлена колегією суддів Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 по справі № 826/2043/15, від 15.06.2016 № 826/20410/14.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "АКСІОМА" знаходиться в процедурі ліквідації у зв'язку із визнанням його неплатоспроможним.

Отже, питання про захист права у разі його порушення банком, який перебуває на стадії ліквідації, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно правил підсудності, визначених ГПК України.

З огляду на зазначене та з урахуванням положень ст.12 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачу про право звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Згідно ч.1 ст.203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статями 155 і 157 цього Кодексу.

П.1 ч.1 ст.157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.197 п.1 ч.1 ст.157, п.4 ч.1 ст.198, ч.1 ст.203, ст.206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року у справі № 804/12130/15 - скасувати.

Провадження у справі 804/12130/15 - закрити.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:Н.П. Баранник

Суддя:Ю.В. Дурасова

Суддя:А.А. Щербак