Ухвала суду № 62092623, 12.10.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО РОЗГЛЯД КЛОПОТАННЯ

12 жовтня 2016 року Справа № 808/2387/16 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Мелітопольської міської виборчої комісії Запорізької області в особі голови ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Мелітопольської міської виборчої комісії Запорізької області в особі голови ОСОБА_1, третя особа на стороні позивачів Мелітопольська міська рада Запорізької області про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа 808/2387/16, якою обєднано в одне провадження до спільного розгляду і вирішення адміністративні справи №808/2387/16, 808/2389/16 та №808/2390/16.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.10.2016 позовна заява ОСОБА_4 залишена без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У письмових запереченнях від 26.09.2016 вх. № 27550 відповідач просить суд, зокрема, залишити адміністративний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Мелітопольської міської виборчої комісії Запорізької області в особі голови ОСОБА_1, третя особа на стороні позивачів Мелітопольська міська рада Запорізької області про визнання дій протиправними, - без розгляду. Свою позицію обґрунтовує тим, що позивачі в рамках адміністративної справи № 320/9663/15-а, в якій вони були залучені до участі у справі в якості третіх осіб, були обізнані про події, що відбувались 10.11.2015, починаючи з листопада 2015 року. Тому, вважає, що позивачами був недотриманий строк звернення із адміністративним позовом до суду, визначений ст. 100 КАС України, а відтак останній має бути залишений без розгляду.

У попереднє судове засідання 12.10.2016 зявились представники відповідача.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін та третіх осіб, в порядку письмового провадження за наявними у справі документами.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 41 КАС України, відповідно до якої у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вирішуючи клопотання представника відповідача, суд знаходить підстави для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, початок перебігу строку звернення до суду визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Чинне законодавство обмежує право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів конкретно визначеним строком. Це, насамперед, викликано специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Дані строки обмежують час, протягом якого вказані правовідносини можуть вважатися спірними.

Стаття 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись із адміністративними позовами до суду шляхом передання їх до установи поштового зв'язку 02.08.2016. Позовні заяви надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду 05.08.2016, про що свідчить вхідний штамп канцелярії суду.

З позовних заяв вбачається, що позивачі не погоджуються з діями голови Мелітопольської виборчої комісії Запорізької області ОСОБА_1, вчиненими ним 10.11.2015. Зокрема, позивачі вважають, що голова виборчої комісії не мав компетенції (повноважень) оголошувати перерву на засіданні сесії ради 10.11.2015 після оголошення підсумків виборів депутатів та міського голови, переносити засідання сесії ради з сесійної зали до приміщення будинку культури, неповідомляти про перенесення засідання першої сесії ради.

В адміністративних позовних заявах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилаються на те, що про події, які мали місце 10.11.2015 вони дізнались лише 02.02.2016 в секретаріаті Мелітопольської міської ради, куди звернулась депутат ОСОБА_5, яка подала рішення про обрання її 10.11.2015 секретарем Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Однак, в процесі проведення попередніх судових засідань відповідачем були надані суду копії судових рішень у справі № 320/9663/15-а за позовом депутата Мелітопольської міської ради ОСОБА_6 до Мелітопольської міської ради за участю третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправними дій при проведенні сесії, визнання відсутності повноважень депутатів. Зокрема, це ухвала Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27.11.2015 у справі № 320/9663/15-а, якою в порядку ст. ст. 117, 118 КАС України зупинено дію повноважень депутатів Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

У вказаній справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були залучені до участі у справі в якості третіх осіб та мали змогу знайомитись з матеріалами справи і брати в ній безпосередню участь.

Крім того, події, що відбувались у м. Мелітополь 10.11.2015 при проведенні першої сесії Мелітопольської міської ради VII скликання, були широко освічені у засобах масової інформації, на медіа просторі («112 Україна»; РИА Мелітополь тощо) та на інтернет сайтах (http://www.mv.org.ua; http://www.gorozhanin.com.ua тощо).

Тому, позивачі вже у листопаді 2015 року знали (могли знати) про дії голови Мелітопольської виборчої комісії Запорізької області ОСОБА_1, які вчинялися ним 10.11.2015 на першій сесії Мелітопольської міської ради VІІ скликання, в тому числі і про оголошення перерви в засіданні сесії, і про перенесення засідання першої сесії в інші приміщення, і про питання, які ставилися на голосування головою Мелітопольської виборчої комісії Запорізької області ОСОБА_1

Позивачі не навели поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Частиною другою ст. 8 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Згідно з ч. 5 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо в ході підготовчого провадження суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Зважаючи, що провадження у справі було відкрито за позовними заявами, поданими з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, а позивачі не навели поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, відтак, клопотання відповідача слід задовольнити, позовні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.99, ст.100, ст.121, ст.155, ст.160, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання Мелітопольської міської виборчої комісії Запорізької області в особі голови ОСОБА_1, - задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Мелітопольської міської виборчої комісії Запорізької області в особі голови ОСОБА_1, третя особа на стороні позивачів Мелітопольська міська рада Запорізької області про визнання дій протиправними, залишити без розгляду.

Розяснити позивачам, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє їх права на повторне звернення до адміністративного суду в загальному порядку.

Копію даної ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то пятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяМ.С. Лазаренко