Постанова № 62092528, 19.10.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 р. Справа № 805/2592/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Мангуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 22 липня 2016 року № НОМЕР_1 на суму 20000 грн., акту про результати фактичної перевірки від 30 червня 2016 року № 321/05-40-40/НОМЕР_2

ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до Мангуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 22 липня 2016 року № НОМЕР_1 на суму 20000 грн., акту про результати фактичної перевірки від 30 червня 2016 року № 321/05-40-40/НОМЕР_2.

Позивач зазначає про необґрунтованість висновків податкового органу, які викладені в акті про результати фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійснені оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами та зазначає про протиправність прийнятого повідомлення-рішення від 30 червня 2016 року, посилаючись на відсутність належних доказів придбання та реалізації саме у магазині позивача товарів, зазначених у акті перевірки. 19 жовтня 2016 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, зазначає що акт перевірки та прийняте на підставі нього спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства та не підлягає скасуванню. У письмових запереченнях представник відповідача просив суд розглянути справу без участі його представника.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

30 червня 2016 року відповідачем була проведена фактична перевірка з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійснені оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами магазину «Дюшес» за адресою: вул. Калініна, 67, с. Республіка, Нікольський район, Донецька область, за результатами якої було складено акт від 30 червня 2016 року № 321/05-40-40/НОМЕР_2 (надалі акт перевірки від 30 червня 2016 року).

За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення статті 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95-ВР), а саме роздрібна торгівля тютюновими виробами за ціною вищою від максимальної роздрібної ціни та тютюнові вироби, встановленої виробником таких тютюнових виробів та постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30 жовтня 2008 року № 957, а саме роздрібна торгівля алкогольними напоями за ціною нижчою від встановленої мінімальної роздрібної на алкогольний напій. Отже, перевіркою встановлено факт реалізації однієї пляшки вермуту «Вишня з коньяком», обємом 0,5 літрів, міцністю 18% за ціною 22 грн., однієї пачки цигарок «Прилуки особливі» за ціною 15 грн.

За висновками акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рiшення від 22 липня 2016 року № НОМЕР_1, яким позивачу застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 20000 грн. на підставі підпункту 54.3.3 підпункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, абзацу 13, 14 часини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення статті 11-1 Закону № 481/95-ВР.

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

29 червня 2016 року відповідачем був прийнятий наказ № 130 про проведення фактичної перевірки позивача, а саме за адресою вул. Калініна, 67, с. Республіка, Нікольський район, Донецька область, посилання на який вказано у акті перевірки від 30 червня 2016 року. Крім того, 30 червня 2016 року за № 00136 відповідачем до позивача було направлено направлення на перевірку, яке позивач отримала, про що свідчить дата та підпис позивача у направлені на перевірку.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити субєкта (прізвище, імя, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса обєкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 81.2. статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з статтею 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення. Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України. Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати. Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 мінімальна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, що застосовується з 1 вересня 2015 року складає 274 грн. 50 коп., отже мінімальна ціна за 0,5 літрів 18-відсоткового спирту складає 24 грн. 70 коп.

Згідно з абзацом 13 частини 2 статті 17 Закону України № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Відповідно до абзацу 14 частини 2 статті 17 Закону України № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Суд не приймає як доказ факту реалізації алкогольних напоїв та цигарок роздруківку з терміналу Приватбанку від 30 червня 2016 року № 012937 на суму 15 грн. та фіскальний чек № 0003 на суму 22 грн., оскільки надані квитанції не стосуються предмету спору з огляду на те, що в них не вказано, за який саме товар було здійснено розрахунок. У фіскальному чеку № 123937 на суму 22 грн. зазначено «вино», без визначення яке саме вино, який відсоток спирту та не містить буд-яких ідентифікуючих ознак, отже суд не може встановити той факт, що це було те саме вино вермут «Вишня з коньяком», яке було зазначено у акті перевірки від 30 червня 2016 року. Роздруківка з терміналу № 0003 на суму 15 грн. взагалі не вказує за який саме товар була здійснена оплата та дана роздруківка не є фіскальним чеком. У суду відсутні підстави вважати надані відповідачем квитанції доказами вчинення позивачем встановленого під час перевірки та викладеного в акті перевірки порушення. Крім того, наявні в матеріалах справи фотокартки товарів не встановлюють жодним чином факт наявності та реалізації саме у магазині позивача даних товарів, невідомо коли та ким вони здійснені, та чи мають стосунок взагалі до предмету спору. Таким чином, відповідачем не надано належних та допустимих доказів здійснення позивачем роздрібної торгівлі тютюновими виробами за ціною вищою від максимальної роздрібної ціни та роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною нижчою від встановленої мінімальної роздрібної на алкогольний напій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України.

У задоволенні позовної вимоги позивача про скасування акту перевірки від 30 червня 2016 року суд відмовляє з огляду на наступне.

Стаття 17 КАС України визначає компетенцію адміністративних судів, яка відповідно до пункту 1 частини 1, зокрема, поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Суд зазначає, що акти державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для субєктів цих відносин. Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Завдання адміністративного судочинства, полягає, зокрема, у поновленні судом порушених субєктивних прав юридичних осіб, а тому передумовою надання судового захисту є встановлення його обєкту - порушеного права особи. З урахуванням вищевикладеного, в межах заявленої вимоги відсутній обєкт судового захисту та необхідність у поновленні прав позивача в цій частині, оскільки будь-яких негативних наслідків для позивача акт податкового органу не спричиняє, такі наслідки тягне за собою тільки податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Стосовно посилання відповідача на те, що позовна заява не підписана позивачем, суд зазначає, що адміністративний позов містить підпис, у звязку із чим судом не було встановлено порушень статті 106 КАС України при відкритті провадження, та у суду, як і у відповідача, відсутні повноваження щодо звіряння підписів на різних документах із підписом на позові.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 551 грн. 21 коп. відповідно до квитанції від 3 серпня 2016 року, який розподіляється судом відповідно до задоволених позовних вимог в порядку статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мангуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 22 липня 2016 року № НОМЕР_1 на суму 20000 грн., акту про результати фактичної перевірки від 30 червня 2016 року № 321/05-40-40/НОМЕР_2 задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Мангуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 22 липня 2016 року № НОМЕР_1 про застосування штрафної санкції у сумі 20000 грн.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути з Мангуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 275 грн. 60 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 19 жовтня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.