Ухвала суду № 62090720, 10.10.2016, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/4541/16-к

Провадження № 1-кс/210/1193/16

"10" жовтня 2016 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

слідчого судді Скотар Р.Є.,

за участю секретаря Лейбенко В.В..,

прокурора Охримович С.В.,

слідчого Платошин О.М..,

захисник ОСОБА_2, ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ФР Криворізької південної ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області капітан податкової міліції ОСОБА_5 і погоджене прокурором Зуков Д.Д., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно особи:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. буд.8, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно не працевлаштований, не одружений, має на утриманні малолітню дитину, не судимий,

по кримінальному провадженню №12016040590000618 від 06.10.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

10.10.2016 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу звернувся слідчий СВ ФР Криворізької південної ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області капітан податкової міліції ОСОБА_5 і погоджене прокурором Зуков Д.Д., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно особи ОСОБА_4.

Відповідно до клопотання слідчого, слідчим відділом фінансових розслідувань Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області здійснюється досудове у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040590000618 від 06.10.2016 року за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у скоєні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4, без оформлення належним чином відповідних дозвільних документів, передбачених законодавством України для здійснення торгівлі алкогольними напоями, без державної реєстрації у встановленому законом порядку фізичною особою - підприємцем, не перебуваючи на обліку як платник податків та не маючи спеціального дозволу - ліцензії на право виготовлення та реалізації спирту та алкогольних напоїв, в порушення вимог ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», згідно з якою виготовлення і роздрібна торгівля спиртом і алкогольними напоями здійснюється тільки за наявності спеціального дозволу (ліцензії), діючи з корисних мотивів, здійснював незаконний збут незаконного виготовлених (фальсифікованих) підакцизних товарів (спирту етилового) з торгівельного павільйону (інв. №793-800), розташованого на території ринку КП «Запоріжринок», що розташовується за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 32, що призвело до отруєння людей.

Так, ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів, направлених на отримання неконтрольованого державою прибутку від збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, в період з березня 2016 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) по 08.10.2016 року придбавав у невстановлених слідством осіб незаконно виготовлені підакцизні товари (спирт етиловий), які в подальшому зберігав з метою їх збуту та збував своїм знайомим та працівникам ринку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 32. Збут таких товарів (спирту етилового) ОСОБА_4 зокрема здійснював гр. ОСОБА_6, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

06.10.2016, близько 00 годин 30 хвилин, до КЗ «Томаківська ЦРЛ» ДОР» доставлено ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, що проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 з діагнозом: загострення хронічного холециститу-панкреатиту, який в подальшому о 08 годині 30 хвилин цього ж дня під час реанімаційних заходів помер. Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 245 від 07.10.2016, виданого Марганецьким відділенням Дніпропетровське ОКУ «Бюро судово-медичної експертизи» попередньою причиною смерті ОСОБА_7 є отруєння не уточненою речовиною.

Крім того, 06.10.2016 року та 07.10.2016 року до КЗ «Томаківська ЦРЛ» ДОР» госпіталізовано 7 мешканців с. Катьощине, Томаківського району, Дніпропетровської області, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, з попереднім діагнозом отруєння сурогатами алкоголю.

Зазначені особи вживали алкогольні напої, придбані у гр. ОСОБА_6, з території домоволодіння за місцем проживання останнього, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Томаківський район, с. Катьощине, вул. Центральна, буд. 67.

Вищезазначені незаконно виготовлені алкогольні напої збуті гр. ОСОБА_6 вказаним особам, що призвело до їх отруєння, виготовлялись останнім зі спирту етилового, придбаного ним у гр. ОСОБА_4 з вищевказаного торгівельного павільйону, розташованого на території ринку по вул. Гоголя, буд.32, що в м.Запоріжжя.

Таким чином, збут гр. ОСОБА_4 незаконно виготовлених підакцизних товарів (спирту етилового) гр. ОСОБА_6 призвело до фактичного отруєння людей.

Так, ОСОБА_4 своїми умисними протиправними діями порушив діючі вимоги ст.ст. 212, 213, 214, 215, 216, 217, 222, 223, 225, 226 Розділу VI «Акцизний податок» Податкового кодексу України (Із змінами і доповненнями) №2755-VI від 02.12.2010 р.; ст.ст. 2, 4, 8, 9, 10, 11, 15-1, 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (Із змінами і доповненнями) N481/95-BP від 19.12.1995 р.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 204 КК України за ознаками незаконного збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів, що призвело до отруєння людей.

В судовому засіданні слідчий просив задовольнити клопотання та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під варту.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під варту

Захисники підозрюваного та підозрюваний, кожен окремо, у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; тощо, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Згідно зі ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципів правової визначеності та презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, поки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку; кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Так, статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод № ETS 005 від 04.11.1950 р., ратифікована 17.07.1997 року, набрала чинності 11.09.1997 року кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до принципів Конвенції - пропорційності та забезпечення рівності інтересів - коли мова йде про обмеження тих чи інших прав і свобод, суд завжди звертає увагу на кілька параметрів, встановлених Конвенцією, яким мають відповідати застосовані державою заходи щодо цих прав, а саме: 1) наявність правових підстав для обмеження прав і свобод; 2) наявність легітимної мети для застосування обмежень; 3) пропорційність вжитих державою заходів щодо обмеження прав і свобод з огляду на легітимну мету, якої держава намагалася досягти.

Так, у справі "Бакланов проти Росії" (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що "досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним". У справі "Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що "для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий надмірний тягар для особи".

Згідно витягу з кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040590000618 розпочате досудове розслідування по кримінальному правопорушенню, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4. даного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами : протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4від 09 жовтня 2016 року, лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_7 від 07.10.2016 року, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 08.10.2016 року, протокол огляду місця події від 08.10.2016 року.

У клопотанні слідчого наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено лише наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи прокурора та слідчого про наявність такого ризику, як знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушеннята переховуватись від органів досудового слідства, оскільки за адресою проживання підозрюваного ОСОБА_4 слідчим було проведено обшук та вилучені необхідні речі та документи, також у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відповідні ризики будуть нівельовані, крім того підозрюваний має на утриманні малолітню дитину, постійне місце проживання, тобто наявні міцні соціальні звязки.

Також, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4, бере до уваги надані матеріали, оцінює в сукупності обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме відповідно до договору купівлі-продажу від 26 лютого 2016 року підозрюваний придбав у власність квартиру у місті Запоріжжі, має нейтральну характеристику за місцем проживання, та відповідно до висновку лікаря ОСОБА_15 має проблеми зі станом здоровя.

Крім того, слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні

Отже, у слідчого судді відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений ними час, не спілкуватися з потерпілою, свідками. Однак, залишається достатньо підстав вважати, що підозрюваний, може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного.

За таких обставин, суд, з урахуванням ризику можливого вчинення нових кримінальних правопорушень, приходить до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу підозрюваному, не пов'язаний з триманням під вартою - домашній арешт.

Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4. слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно яким обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше не судимий, наявні проблеми зі станом здоровя, офіційно неодружений, проте має на утриманні малолітню дитину з якою разом проживає, офіційно не працевлаштований, на праві власності має нерухоме майно у місті Запоріжжі, постійно проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 виходячи з практики Європейського суду з прав людини, досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, недоведеність прокурором необхідності застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

Тому, підозрюваному ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений ними час; не спілкуватися з потерпілими, свідками у даному кримінальному провадженні; не залишати місце постійного проживання без дозволу суду, з 20.00 до 07.00 години ; носити електронний засіб контролю.

Суд вважає, що прокурор не зміг довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, а посилання на тяжкість злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого СВ ФР Криворізької південної ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області капітан податкової міліції ОСОБА_5 і погоджене прокурором Зуков Д.Д., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.

У застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4,- відмовити

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, строком до 06 грудня 2016 року включно, заборонивши підозрюваному залишати житло з 20.00 до 07.00 години із застосуванням до нього електронного засобу контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4, наступні обовязки:

-прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений ними час;

-не залишати місце свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, з 20.00 до 07.00 години строком до 06 грудня 2016 року включно без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-не спілкуватися з потерпілими, свідками у даному кримінальному провадженні;

-носити електронний засіб контролю.

Розяснити ОСОБА_4, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право зявлятися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, повязаних із виконанням покладених на нього зобовязань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу в частині застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції.( 69089, м. Запоріжжя, вул. Шушенська, 14)

Контрольза виконанням ухвали покласти на прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_16

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали до 06 грудня 2016 року.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 13.10.2016 року.

Суддя: Р. Є. Скотар