Ухвала суду № 62086597, 18.10.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/2935/15-ц Провадження № 22-ц/795/1916/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Косач І. А. Доповідач - Вінгаль В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіВІНГАЛЬ В.М.суддів:КУЗЮРИ Л.В., ХАРЕЧКО Л.К., при секретарі:Шкарупі Ю.В.за участю:ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5,ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 вересня 2016 року про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 вересня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя відмовлено.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною.

Апелянт посилається на те, що в своїй заяві від 12 серпня 2016 року та в судовому засіданні вона заявляла, що вирішивши справу по суті позовних вимог, судом в рішенні не було відображено питання про визнання за ОСОБА_4 право власності на 53/100 частини житлового будинку № 58, який розташований за адресою АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_6 право власності на 47/100 частини житлового будинку № 58, який розташований за тією ж адресою.

Вказує на те, що зі змісту позовної заяви та змісту заочного рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2015 року вбачається, що позивачка просила поділити житловий будинок № 58, який розташований за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві спільної сумісної власності позивачці ОСОБА_7 та відповідачу ОСОБА_6 як подружжю, визнавши за ними право приватної власності на відокремлені частини житлового будинку та господарські споруди, що відповідають розміру 1 / 2 частки кожної із сторін у спільному майні.

В запереченнях на апеляційну скаргу, які надійшли від ОСОБА_6, відповідач просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Постановлюючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вказані в заяві вимоги до суду раніше не заявлялись, сторони не давали пояснень щодо вказаних вимог та в судовому засіданні ці вимоги не розглядались.

Проте з таким висновком не може погодитись апеляційний суд, оскільки вказаний висновок суду не узгоджується з матеріалами справи та вимогам закону, які регламентують спірні правовідносини.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2015 року, яке набрало законної сили задоволені позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 просила поділити житловий будинок № 58, який розташований за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві спільної сумісної власності позивачці та відповідачу ОСОБА_6 як подружжю, визнавши за ними право приватної власності на відокремлені частини житлового будинку та господарські споруди, що відповідають розміру 1/2 частки кожної із сторін у спільному майні, які були уточнені в ході розгляду справи після проведеної експертизи, як 53/100 та 47/100 частини спірного домоволодіння.

До того ж, суд не звернув належної уваги на те, що визнання права власності на окремі частини домоволодіння при вирішенні спору про поділ спільного майна подружжя не буде виходом за межі позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності та необґрунтованості висновку суду першої інстанції знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а тому враховуючи наведене, ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового рішення підлягає скасуванню.

Оскільки відповідно до ст. 220 ЦПК України саме суд, що ухвалив рішення може за заявою осіб, які беруть участь у справі ухвалити додаткове рішення, тому справа підлягає поверненню на новий розгляд до Новозаводського районного суду м. Чернігова для розгляду по суті заяви ОСОБА_4.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 вересня 2016 року скасувати, передати питання на новий розгляд до Новозаводського районного суду м. Чернігова.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:Судді: