Ухвала суду № 62082459, 11.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 11кп/790/1760/16 Головуючий 1 інстанції Федюшин М.В.

Справа № 639/10891/14-к Доповідач Глінін Б.В.

Категорія: ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.10.2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого-судді Глініна Б.В.,

суддів: Протасова В.І., Гришина П.В.,

при секретарі Луніній О.В.,

за участю прокурора Пресс Г.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

представника потерпілого адвоката Семененко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченого, захисника на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.12.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Вказаним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, громадянин України, татарин, з середньою освітою, що не працює, з середньою освітою, раніше не судимий, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України до 9 (дев'яти) років позбавлення волі; ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України до 10 (десяти) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 13 років (тринадцяти) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання відраховано з моменту його затримання - 14 вересня 2014 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення матеріальних та моральних збитків - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на її користь матеріальну шкоду 26546 гривень 42 коп, моральну шкоду - 300 000 гривень 00 коп.

Процесуальні витрати стягнуто з обвинуваченого, доля речових доказів вирішена.

Відповідно до вироку, 14 вересня 2014 року, близько 02-00 год., ОСОБА_1, зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 та їх знайомою ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля продуктового магазину розташованого за адресою: м. Харків, вул. Карповська, 24. Біля магазину до ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підійшли ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які намагались познайомитись із ОСОБА_7 та ОСОБА_6, унаслідок чого між ними виник конфлікт на ґрунті особистих неприязних стосунків.

Під час зазначеного конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на позбавлення життя останніх.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи умисно, суб'єктивно усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій, бажаючи діяти таким чином, ОСОБА_1, зайшов до АДРЕСА_2, за місцем мешкання ОСОБА_6, де взяв з квартири два кухонних ножа, після чого вийшов з квартири та сховався за автомобілем «Mitsubishi Pajero», який зупинився на перехресті біля будинку № 24 по вул. Карповській в м.Харкові.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 вибіг із-за автомобіля, та тримаючи ножі у обох руках з силою наніс ОСОБА_8 один смертельний удар в зону розташування життєво-важливих органів, в область живота, чим спричинив потерпілому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 82- ОКБт/14 від 27.10.2014 року: проникаюче поранення живота з утворенням ранового каналу на передній поверхні живота в області пупка, наскрізь, ушкодження передньої черевної стінки, проникаючий в черевну порожнину, пошкодження великого сальника, попереково-ободової та тонкої кишок, брижки товстої кишки з пошкодженням верхньої брижкової вени, ушкодженням стінки аорти, з утворенням крововиливів у зачеревному просторі та виловом крові в черевну порожнину, яке утворилось від одноразової ударної дії предмету, що має колото-різані властивості діючої частини, тобто тяжке тілесне ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Після чого ОСОБА_1, вважаючи, що виконав всі дії, необхідні для доведення його злочинного наміру до кінця, припинив вчиняти протиправні дії відносно потерпілого ОСОБА_8.

В результаті тілесних ушкоджень, які ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_8, о 08-40 год. ІНФОРМАЦІЯ_2, останній помер у лікарні, в яку був доставлений бригадою швидкої медичної допомоги, при наданні йому медичної допомоги. Причиною смерті ОСОБА_8 явилась гостра крововтрата, як смертельне ускладнення зазначеного проникаючого поранення живота з ушкодженням черевної аорти та знаходиться в прямому причинному зв'язку між отриманими ушкодженнями та настанням смерті.

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_9, діючи умисно, суб'єктивно усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій та бажаючи діяти таким чином, ОСОБА_1 тримаючи в руках два кухонних ножа, підбіг до ОСОБА_9 та наніс йому один удар ножем в зону розташування життєво-важливих органів, у грудну клітину, один удар ножем у ліве стегно, один удар у правий плечовий суглоб та один удар у пахову область зліва, чим спричинив потерпілому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 910-А/14 від 29.09.2014 року: проникаюче колото-різане поранення грудної клітини спереду зліва, що ускладнилося розвитком лівобічного гемопневмоторокса, яке відноситься до категорії тяжких тілесних пошкоджень по критерію небезпеки для життя, колото-різані рани у області правого плечового суглоба, задньої поверхні лівого стегна, пахової області зліва, які відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілого. Встановленні у ОСОБА_9 тілесні ушкодження утворились від неодноразової дії колото-ріжучого предмету, можливо клинка ножа.

Після чого ОСОБА_1, вважаючи, що він виконав всі дії, необхідні для доведення його злочинного наміру до кінця, припинив вчиняти протиправні дії відносно потерпілого ОСОБА_9, однак його умисел не був доведений до кінця по причинам, які не залежать від його волі, так як потерпілого ОСОБА_9 вчасно було госпіталізовано до лікарні, де йому була надана медична допомога.

В апеляційних скаргах:

-прокурор просить скасувати вирок у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 10 років позбавлення волі; ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України - 11 років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів остаточно призначити покарання у виді 14 років позбавлення волі;

-обвинувачений просить скасувати вирок та направити справу на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Зазначив, що його дії кваліфіковані невірно, вирок є немотивованим, постановленим з порушенням норм кримінального процесуального закону, занадто суворим. На думку апелянта, справа розглянута з обвинувальним ухилом, досудове та судове слідство проведено неповно та односторонньо, не допитана у якості свідка ОСОБА_7 Він не мав умислу на позбавлення життя потерпілих, в обвинуваченні не викладені мотив та ціль злочину, прицільних ударів ножем не наносив, а захищав себе та дружину від протиправних дій, відмахуючись та намагаючись налякати нападників, знаходячись у стані афекту;

-захисник просить скасувати вирок у зв'язку з неповнотою судового слідства та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 повернути до суду 1-ї інстанції для нового розгляду в іншому складі суддів. На обгрунтоування скарги вказала, що ОСОБА_1 не мав умислу на позбавлення життя потерпілих, захищав ОСОБА_6, ОСОБА_7 та себе від нападу та образ з боку потерпілих, що перебували в стані алкогольного сп'яніння, після подій намагався надати допомогу потерпілим. Дані, що підтверджують стан алкогольного сп'яніння обвинуваченого відсутні. Судом необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання про проведення свідчого експерименту з ОСОБА_1, покази потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 захисник сприймає критично. Вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати відносно ОСОБА_8 за ст. 119 КК України; ОСОБА_9 - ст. 128 КК України.

Заслухавши суддю доповідача, з'ясувавши думку прокурора, яка підтримала апеляцію державного обвинувача, обвинуваченого та захисника, які підтримали свої апеляції; потерпілу ОСОБА_3, яка вважала, що суд необґрунтовано не задовольнив її позовну заяву в повному обсязі та підтримала апеляцію прокурора; адвоката Семененко Д.В., який вважав вирок законним, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Висновки районного суду про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за вказаними вище статтями засновані на досліджених у судовому засіданні та викладених у вироку доказах.

Потерпілий ОСОБА_9 показав, що у вказаний вище день гуляв зі своїм знайомим ОСОБА_12 та зустріли ОСОБА_8 Біля магазину побачили компанію людей, серед них двоє дівчат та чоловіка. Одна з дівчат запитала сигарети, він дав 2 сигарети, але вона почала лаятися на нього та виникнув конфлікт. В конфлікт втрутилася ОСОБА_6, що знаходилася поруч та вони штовхали один одного. В процесі конфлікту співмешканець ОСОБА_6 ОСОБА_1 зник. ОСОБА_6 вибігла на дорогу та зупинила легковий автомобіль чорного кольору. У водія, який зупинився, просила допомогти їй. Водій, який вийшов, почав з'ясовувати причини конфлікту. Він заспокоїв водія, сказав, що самі розберуться. В цей момент почув звук удару та побачив, що ОСОБА_8 лежить на землі, а у ОСОБА_1 в руках ножі. ОСОБА_1 підбіг до нього, махав ножами та наніс один удар в область живота та в область тіла, та в плечо. Він впав на землю.

Потерпіла ОСОБА_3 показала, що їй на телефон зателефонував син біля 23-30 год., потім біля 3-30 год. Їй подзвонили робітники міліції, повідомили, що син знаходиться в лікарні з ножовим пораненням. В лікарні син помер.

Свідок ОСОБА_10 показав, що ніччю на своєму автомобілі чорного кольору відвозив свою знайому до дому. Проїжджаючи одне з перехресть біля магазину побачив групу людей, біля чотирьох чоловіків, серед них двоє жінок. Вони спілкувалися на підвищених тонах. Він проїхав, але потім повернуся до місця конфлікту. До нього підбігла одна з дівчат та просила їй допомогти, вона була в стані алкогольного сп'яніння. Один з хлопців сказав, що вони самі розберуться. Друга дівчина попросила також допомогу та відштовхнула одного з хлопців від машини. В цей час він побачив, як з'явився чоловік з двома ножами, підбіг до одного з хлопців та завдав удару ножами. Пізніше стало відомо, що це був ОСОБА_1. Після цього ОСОБА_1 підбіг до другого хлопця та завдав йому удар ножем в область живота, а після цього підбіг до третього чоловіка, розмахуючи ножами. ОСОБА_1 з двома жінками втік. Він звернувся до знайомого, попросив медикаменти, щоб надати допомогу та звернулися до міліції.

Свідок ОСОБА_12 дав покази, аналогічні показам потерпілого ОСОБА_9

Даними протоколів впізнання, під час яких потерпілий ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_1, як особу, яка спричинила йому та ОСОБА_8 тілесні ушкодження.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи (т. 1 а.с. 161-162) у ОСОБА_9 мали місце тілесні ушкодження, які утворилися від дій можливо ножа, спричинені в область життєво важливих органів - грудної клітини, пахової області та в інші міста тіла. Згідно з висновком судово-медичної експертизи у ОСОБА_8, госпіталізованого встановлено тілесні ушкодження в області життєво важливих органів - колото-різана рана черевної стінки з ушкодженням брижової вени та попередньо-ободової кішки. Від цих тілесних ушкоджень наступила смерть, яка знаходяться у прямому причинному зв'язку з цими ушкодженнями.

Надавши правильну оцінку цим та наведеним у вироку доказам, суд прийшов до висновку, кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 та ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Наведені вище та викладені у вироку докази спростовують доводи апеляцій обвинуваченого та захисника про неправильну кваліфікацію дій обвинуваченого, чому районний суд дав правильну оцінку та навів аналіз.

Як видно з наведених у вироку доказів, під час конфлікту ОСОБА_1 побіг до дому та взяв 2 ножа та з ними побіг до своїх знайомих дівчат та трьох чоловіків. В цей момент біля них зупинився водій та з'ясовував причину конфлікту. На цей момент фактично не було підстав для застосування ножа ОСОБА_1. Проте, він умисно наніс ОСОБА_8 а потім ОСОБА_9 удар ножем у життєво важливі органи, здійснюючи умисне вбивство.

Проте, що в цей момент біля двох дівчат та трьох чоловіків знаходився водій, який під'їхав та з'ясовував конфлікт підтвердила й свідок ОСОБА_6 - співмешканка обвинуваченого.

Наведені докази спростовують, що обвинувачений, взявши ножі, відмахувався ними, захищаючи ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а нанесення ударів ножами у життєво важливі органи одному а потім підбіг та наніс удар другому ножем підтверджує наявність умислу на позбавлення життя.

В суді допитаний свідок ОСОБА_10, ніхто з присутніх його раніше не знав, він під'їхав на машині та з'ясовував причину конфлікту, він не є заінтересованою особою, його покази об'єктивно підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_9 та інших свідків, а також доказами. Тому суд їх вірно визнав достовірними.

Наведені у вироку докази, яким суд надав оцінку, в тому числі показанням свідків, підтверджують, що ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Це спростовує доводи апеляції захисника.

Суд всесторонньо та повно провів судове слідство, дослідив надані докази, вирішив заявлені клопотання, прийняв усі заходи для допиту всіх свідків, що спростовує доводи апеляції обвинуваченого в цій частині.

У вироку викладено мотив та ціль злочину та викладена об'єктивна сторона умисних вбивств. Тому доводи апеляції обвинуваченого в цій частині необґрунтовані.

Районний суд повно дослідив надані докази, яких було достатньо для підтвердження обвинувачення та обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотань захисника про проведення слідчого експерименту.

В судове засідання потерпіла ОСОБА_3 подала заяву та просила переглянути рішення районного суду в частині вирішення цивільних позовів. В той же час вона в апеляційної скарги в цій частині не подавала, тому апеляційний суд ці її вимоги не розглядає.

При призначенні покарання суд керувався ст.ст. 65-67 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Як видно з матеріалів, суд 1-ї інстанції прийняв до уваги, що він вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, скоїв вбивство однієї особи та здійснив замах на вбивство другої, а також враховував думку потерпілих, які просили про суворе покарання. З урахуванням наведеного, суд призначив покарання з урахуванням вимог даних статей та не в мінімальних межах санкції наведених статей.

В той же час прийнято до уваги, що обвинувачений раніше не судимий, мав постійне місце реєстрації, характеризувався задовільно, визнаний непридатним до військової служби у мирний час та має хворобу. З урахуванням наведеного, суд призначив йому покарання не в максимальних межах санкції статті обвинувачення.

Наведене спростовує доводи апеляції прокурора та доводи потерпілої ОСОБА_3 про призначення покарання, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

З урахуванням наведеного, підстав для скасування вироку немає

Керуючись ст.ст. 404, 405, ст. 407, ст. 418, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого, захисника - залишити без задоволення, вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.12.2015 р. щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, що тримається під вартою у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий -

Судді: