Ухвала суду № 62079915, 12.10.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/7670/16-к Номер провадження 11-сс/786/436/16Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А.М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді - Захожая О.І.

суддів - Герасименко В.М., Кисіля А.М.

при секретарі - Григоровій М.В.

за участі прокурора - Савченка О.І.

захисника - ОСОБА_2,

слідчого - Кашуби О.В.,

підозрюваної - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170000000432 від 06.09.2015 року за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Полтавської області на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 23.09.2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Кишеньки Кобеляцького району Полтавської області, українки, громадянки України, освіта вища, одруженої, працюючої Світлогірським сільським головою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

відмовлено у задоволенні клопотання заступника начальника СУ Головного управління Національної поліції в Полтавській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосовано відносно неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці із забороною залишати житло з 20.00 год. вечора до 07.00 год. ранку, без застосування електронних засобів контролю, поклавши на неї обов'язки передбачені КПК України.

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України за наступних обставин.

Так, на початку вересня 2016 року ОСОБА_3, будучи сільським головою Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, вирішила використати свої повноваження з метою особистого збагачення.

Реалізуючи задумане, та знаючи завдяки займаній посаді, що ОСОБА_4 має намір здійснити зовнішнє електропостачання електроустановок особистого селянського господарства, що знаходиться в с.Кишеньки Кобеляцького району Полтавської області, у зв'язку з чим звернулась із заявою про надання дозволу на проведення кабелю для підключення електромережі, до виконавчого комітету Світлогірської сільської ради, ОСОБА_3 запропонувала ОСОБА_5, який представляє інтереси ОСОБА_4 у вказаному питанні та доглядає за селянським господарством останньої, надати їй неправомірну вигоду у вигляді коштів у сумі 10 000 грн. за надання дозволу на проведення електричного кабелю, згідно проекту зовнішнього електропостачання електроустановок особистого селянського господарства ОСОБА_4 в с.Кишеньки Кобеляцького району Полтавської області. З метою конспірації та завалювання своїх злочинних дій, 02.09.2016 року, ОСОБА_6 надала ОСОБА_5 номер банківської картки ПАТ КБ „Приватбанк" НОМЕР_1, яка оформлена на ОСОБА_7 - рідну сестру фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, з метою погашення заборгованості перед ФОП ОСОБА_8 за раніше придбані товари в магазині непродовольчих товарів за адресоюАДРЕСА_2, де здійснює свою підприємницьку діяльність останній. Реквізити банківської карти були надані ОСОБА_8, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_3

16.09.2016 року, о 17.48 год., на банківську картку, надану сільським головою Світлогірської сільської ради ОСОБА_3, ОСОБА_5 було перераховано грошові кошти в сумі 10 000 грн., включаючи комісію в сумі 50 грн.

19.09.2016 року, близько 11.00 год., ОСОБА_3, знаючи про перерахування грошових коштів ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди, за рахунок вказаних коштів, замовила у ФОП ОСОБА_8 товар на суму в 45 грн. та грошові кошти в сумі 500 грн., які отримав її син - ОСОБА_9.

20.09.2016 року, близько 11.00 год., вчинивши всі дії, направлені на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 надала дозвіл на проведення електричного кабелю, згідно проекту зовнішнього електропостачання електроустановок особистого селянського господарства ОСОБА_4 в с.Кишеньки Кобеляцького району, Полтавської області.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, та проханні надати таку вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України.

21.09.2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя послався на те, що слідчим та прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам у кримінальному провадженні. Зокрема, слідчий суддя послався на те, що в матеріалах кримінального провадження, які приєднано до клопотання слідчого, відсутні докази на підтвердження наявності ризиків впливу на свідків, переховування від органів досудового розслідування, а також продовження вчинення кримінальних правопорушень.

Оцінивши всі обставини провадження, в тому числі обґрунтованість підозри та дані щодо особи підозрюваної, яка позитивно характеризується, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, одружена, проживає разом із чоловіком, який досягнув пенсійного віку та ніде не працює, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась, що дає підстави для забезпечення належної процесуальної поведінку підозрюваної шляхом обрання їй запобіжного заходу у виді домашнього арешту, передбаченого ч.5 ст.194 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу, за якою клопотання слідчого задовольнити, застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Апелянт звертає увагу на наявність вагомих доказів вчинення ОСОБА_3 інкримінованого їй кримінального правопорушення, в разі визнання її винною за ч.3 ст.368 КК України останній загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, та вказує, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, знищувати, сховати або спотворювати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та відносить до категорії корупційних. Перебуваючи на робочому місці, на посаді сільського голови, ОСОБА_3 може негативно впливати безпосередньо на своїх підлеглих, свідків у провадженні, та спонукати їх до надання неправдивих відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, підозрювану ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Згідно зазначених норм, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про необхідність взяття під варту судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи і, зокрема, такі фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Крім того, як стверджує в свої рішеннях Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчим суддею перевірено наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження та встановив, що для їх запобігання, застосування більш м'якого запобіжного заходу буде достатнім.

Тримання під вартою, згідно ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дали достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, підозра ОСОБА_3, в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою, що зокрема, підтверджується:

- заявою ОСОБА_5 від 05.09.2016 року (а.с. 7 кримінального провадження);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 06.09.2016 року (а.с. 08-11 кримінального провадження);

- договором про приєднання до електричних мереж від 15.07.2016 року (а.с. 12-15 кримінального провадження);

- протоколом огляду від 06.09.2016 року (а.с. 16 кримінального провадження);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 20.09.2016 року (а.с. 23-25 кримінального провадження);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.09.2016 року (а.с. 26-28 кримінального провадження).

За змістом ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 21 вересня 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру (а.с.31 кримінального провадження) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно встановив наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і прийшов до обґрунтованого висновку про застосування підозрюваній запобіжного заходу, але не у вигляді тримання під вартою, як вказано в клопотанні слідчого, а у вигляді домашнього арешту, що може запобігти вказаним ризикам, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що є підставою для застосування щодо ОСОБА_3 такого запобіжного заходу як домашній арешт, існують, а тому підстав для застосування стосовно підозрюваної іншого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не має.

Беручи до уваги фактичні обставини провадження, особу підозрюваної ОСОБА_3, яка є заміжньою, проживає разом із чоловіком, який досягнув пенсійного віку та ніде не працює, позитивно характеризується, користується авторитетом та повагою серед мешканців села, має незадовільний стан здоров'я, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, відсутність даних щодо незаконного впливу на свідків, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, слідчий суддя обґрунтовано вказав на відсутність доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, та обрав відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який буде достатнім стимулюючим фактором для забезпечення належної поведінки підозрюваної, а тому доводи прокурора щодо обрання підозрюваній міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою задоволенню не підлягають.

При розгляді клопотання про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя дотримався зазначених Законом вимог, співставив характер кримінального правопорушення, його тяжкість, існуючі ризики з реальною можливістю забезпечити запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту впевненість у тому, що ОСОБА_3 не порушуватиме процесуальних обов'язків. Зазначені обставини не ставлять під сумнів дієвість такого запобіжного заходу, а дані про особу підозрюваної, з огляду на встановлені обставини, цих сумнівів не спростовують.

Тому, твердження прокурора щодо неврахування слідчим суддею можливості переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, продовження вчинення кримінальних правопорушень і знищення, сховання та спотворення нею будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення не заслуговують на увагу.

Прокурором не доведено існування ризиків, які є підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, а тому слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого.

Таким чином, при прийнятті рішення про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя перевірив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, які підтверджені достатніми даними, що досліджені та оцінені суддею в судовому засіданні.

Окрім того, слідчий Кашуба О.В. в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вказав, що протягом дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту всі покладені на підозрювану процесуальні обов'язки нею виконувались, жодних порушень органом досудового розслідування не зафіксовано.

ОСОБА_3 постійно перебувала за місцем свого проживання АДРЕСА_3, що свідчить про належність поведінки підозрюваної.

Водночас, посилання прокурора щодо тиску підозрюваної на свідків є необґрунтованими, оскільки досліджуючи протоколи допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, які додано до матеріалів провадження, факти, які б вказували на будь-який тиск з боку підозрюваної, відсутні.

Досліджуючи матеріали провадження, колегія суддів взяла до уваги, що ОСОБА_3 протягом всього життя характеризується позитивно, про що свідчить її тридцяти чотирьох річний стаж педагогічної роботи та обрання її депутатом районної ради трьох скликань, досягла пенсійного віку за вислугою років та має ряд тяжких захворювань.

Наявність позитивно характеризуючих даних підтвердили члени виконкому та активу Світлогірської сільської ради, депутати різних рівнів, які з нею тривалий час співпрацювали та, в разі обрання відносно неї запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, підтвердили дотримання ОСОБА_3 процесуальної поведінки.

З урахуванням доведеності обставин, обрання ОСОБА_3 інших запобіжних заходів не забезпечить належного виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов'язків.

Таким чином, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_3 в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 181, 193 КПК України, ухвала слідчого судді є законною, а підстави для її скасуванню відсутні.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Полтавської області - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 23.09.2016 року про відмову в задоволенні клопотання заступника начальника СУ Головного управління Національної поліції в Полтавській області про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

Захожай О.І. Герасименко В.М. Кисіль А.М.