Рішення № 62078615, 12.10.2016, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/1904/16

Справа № 235/10013/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Назаренко Г.В.

при секретарях Шмигленко О.Ю., Кожушко (Іванченко) І.О.,

ОСОБА_1

за участю позивачки ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про зобов'язання повернути грошові кошти, припинення незаконних дій та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбак») про зобов'язання повернути грошові кошти, припинення незаконних дій та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що у 2011 році звернулась до ПАТ КБ «Приватбанк» із заявою про відкриття депозитного рахунку. Відповідно з програмою по цій картці відповідачем їй була видана також кредитна карта № 5168742327188912 з кредитним лімітом на суму 20.000 грн.

В серпні 2015 року вона звернулась до відділення ПАТ КБ «Приватбак» з питання перевірки стану свого депозиту, і в той де час її повідомили про наявність заборгованість по її кредитній картки. Від працівників банку їй стало відомо, що її кредитною карткою скористались невідомі особі і шахрайським шляхом зняли всі гроші з рахунку 30 червня 2015 року. Але до моменту звернення її до відділення банку ніяких смс-повідомлень їй не надходило. На даний момент працівники банку вимагають від неї погасити заборгованість по кредиту, до використання якого вона не має ніякого відношення. Крім того, з її особистого рахунку були зняті грошові кошти на погашення боргу, які були виплачені їй як соціальна допомога на утримання неповнолітнього сина. Їй постійно дзвонять невідомі люди з різних телефонів мобільного звязку, які представляються працівниками Приватбанку і погрожують конфіскацією майна, якщо вона не сплатить борг по кредиту.

Вона неодноразово зверталась до керівництва головного офісу ПАТ КБ «Приватбанк», до правоохоронних органів, однак на всі свої звернення отримувала лише формальній відповіді, ніяких реальних заходів щодо виявлення злочинця вжито так і не було.

Діями відповідача їй заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що змінився нормальний прядок її життя, погіршився стан її здоровя через те, що кожного дня надходять смс-повідомлення з погрозами, її попереджають про заборону виїзду за кордон та про відвідування кредитного інспектора.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, 12 жовтня 2016 року в судове засідання не зявились, не повідомили про причини неявки, у звязку з чим суд з урахуванням того, що вони дали пояснення і брали участь в дослідженні судом письмових доказів, продовжив судовий розгляд за їх відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_4, яка брала участь в судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження під час трансляції з Приморського районного суду м. Маріуполь, позов не визнала і суду пояснила, що 27 травня 2011 року ОСОБА_2 отримала від ПАТ КБ «Приватбанк» пропозицію, викладену в Оферті Заяви про укладення Договору та погоджувалась з тим, що акцептом оферти про укладення Договору будуть дії відповідача по відкриттю поточного рахунку позивачці. У Заяві позивачка просила укласти Договір, в рамках якого випустити картку, відкрити поточний рахунок, що буде використовуватися в рамках Договору, у тому числі і для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням картки.

Позивачка звернулась до відповідача з пропозицією відкрити банківський поточний рахунок на оголошених відповідачем умовах, у своє чергу останній виконав всі перелічені умови Оферти, що викладена в заяві відкрив позивачці рахунок, випустив та видав у користування позивачки картку.

Підписавши Заяву, позивачка погодилась з тим, що заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між Позичальником та Банком договір про надання банківських послуг, з якими вона була ознайомлена, повністю згодна, розуміла їх зміст та положення яких зобовязувалась неухильно дотримуватися. Отже, підписавши Заяву та активувавши картку, позивачка повною мірою підтвердила згоду із запропонованими умовами Договору, у тому числі з тарифами по картці, які позивачка отримала разом із карткою, відповідно ознайомилась з їх умовами, і лише після цього здійснила активацію картки.

Згідно зазначеної Заяви ОСОБА_2 21 листопада 2011 року отримала також в користування кредитну картку, що підтверджує власноруч підписана нею довідка про умови кредитування. Згідно виписки з рахунку клієнта відповідачка почала користуватися кредитною карткою саме з 21 листопада 2011 року.

Із зазначеної виписки з румунку позивачки вбачається, що при постійному користуванні кредитними коштами погашення надходять не належним чином, у звязку з чим Банк згідно п.п.1.1.3.1.3 Умов та правил надання банківських послуг клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунку клієнта в валюті кредитного ліміту, в рамках сум, які підлягають сплаті Банку, при настанні строків платежем по іншим договором клієнта. Саме цим правом Банк скористався при списанні коштів з рахунку позивачки.

Крім того, на даний час позивачка продовжує ухилятися від виконання зобовязання і не погашає заборгованість за договором, чим порушує законні права Банку. На підставі наведеного, представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу звязку.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Положеннями ч.1 ст.634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобовязується прийняти і зарахувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Як зазначено у ч.ч.1, 2 ст.1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобовязаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за якими передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензіє, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.

В п.8.1 Інструкції про відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003р., передбачено право банку відкривати клієнтам поточні рахунки, операції за якими можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, у порядку, встановленому інструкцією для відкриття поточних рахунків, з урахуванням визначених главою 8 Інструкції особливостей. Відкриття поточних рахунків, операції за якими можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, проводиться на підставі укладеного між банком і клієнтом у письмовій формі договору, у якому обовязково мають бути зазначені умови відкриття поточного рахунку та особливості його використання. Клієнт подає до банку для відкриття поточного рахунку, операції за якими можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, документи, які передбачені цією Інструкцією для відкриття поточного рахунку, крім картки із зразками підписів (ч.2, ч.3 п.8.1 Інструкції).

Пункт 2.2 Інструкції регламентує, що ідентифікація клієнта не є обовязковою, якщо клієнт має рахунки у цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України.

27 травня 2011 року позивачка отримала від ПАТ КБ «Приватбанк» пропозицію, викладену в Оферті Заяви про укладення Договору та погодилась з тим, що акцептом оферти про укладення Договору будуть дії відповідача по відкриттю їй поточного рахунку, в якій просила укласти Договір, в рамках якого випустити картку, відкрити поточний рахунок, що буде використовуватися в рамках Договору, у тому числі і для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням картки.

Позивачка звернулась до відповідача з пропозицією відкрити банківський поточний рахунок на оголошених відповідачем умовах, у своє чергу останній виконав всі перелічені умови Оферти, що викладена в заяві відкрив позивачці рахунок, випустив та видав у користування позивачки картку.

Підписавши Заяву, позивачка погодилась з тим, що заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між Позичальником та Банком договір про надання банківських послуг, з якими вона була ознайомлена, повністю згодна, розуміла їх зміст та положення яких зобовязувалась неухильно дотримуватися. Отже, підписавши Заяву та активувавши картку, позивачка підтвердила згоду із запропонованими умовами Договору, у тому числі з тарифами по картці, які вона отримала разом із карткою, відповідно ознайомилась з їх умовами, і лише після цього здійснила активацію картки.

Згідно зазначеної Заяви ОСОБА_2 21 листопада 2011 року отримала також в користування кредитну картку, що підтверджує власноруч підписана нею довідка про умови кредитування. Згідно виписки з рахунку клієнта відповідачка почала користуватися кредитною карткою саме з 21 листопада 2011 року.

З виписки з рахунку клієнта ОСОБА_2 № 516874202315456 вбачається, що 10 вересня 2015 року з її рахунка було списано відповідачем суму 192,90 грн. для погашення заборгованості за кредитною карткою 51687423271889.

Відповідно до п.п.5.1, 5.4, 5.5, 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ № 254 від 18.06.2006р., інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного). Особові рахунки є регістрами первинного документа (паперового або електронного). Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Виписки з особових рахунків клієнта є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнтам.

З виписки з рахунку позивачки вбачається, що вона регулярно користувалась кредитними коштами, але при цьому їх погашення надходять не належним чином.

Відповідно до п.1.1.3.1.6 Умов та правил надання банківських послуг Клієнт доручає Банку списувати кошти з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, у межах сум Банку за Договором, у разі настання термінів платежів, а також списувати кошти з картрахунку у разі настання терміну договорами клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання), у межах платіжного ліміту картрахунку кошти у грошовій одиниці України/іноземній валюті з будь-якого рахунка Клієнта у розмірі, еквівалентному сумі заборгованості у валюті/національній одиниці України/іноземній валюті з будь-якого рахунка Клієнта у розмірі, еквівалентному сумі заборгованості валюті/національній валюті України за договором, і купує/продає іноземну валюту на Міжбанківському валютному ринку коштів з будь-якого рахунка клієнта, відкритого Банком, оформлюється Меморіальним ордером.

Таким чином, дії відповідача по договірному списанню з поточного рахунку позивачкою, відкритому в ПАТ КБ «Приватбанк», грошових сум, направлених на погашення заборгованості по кредитному договору, є правомірними і підстав для його зобов'язання повернути позивачці списані грошові кошти немає.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно п.2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї її сім'ї чи близьких родичів.

У звязку з недоведенням позивачкою, що дії відповідача по списанню грошових коштів з її поточного рахунку носили неправомірний характер, підстави для відшкодування їй моральної шкоди відсутні.

На підставі наведеного, в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

У звязку з відмово в задоволенні позовних вимог понесені позивачкою судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до ст.ст.23, 207, 634, 639, 1066, 1067, 1167 ЦК України, п.п.2.2, 8.1 Інструкції про відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003р., керуючись ст.ст.15, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про зобов'язання повернути грошові кошти, припинення незаконних дій та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Вступна та резолютивна частини проголошені негайно після проголошення судового розгляду 12 жовтня 2016 року, повний текст рішення суду виготовлений 17 жовтня 2016 року.

Суддя Г.В. Назаренко