Ухвала суду № 62077236, 13.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 р.Справа № 816/832/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2016р. по справі № 816/832/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

01 червня 2016 року позивач Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" (надалі - ПАТ "АвтоКрАЗ", позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 04 лютого 2016 року № 0001201504/138.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 26 січня 2016 року № 94/16-03-15-04 щодо порушення ПАТ "АвтоКрАЗ" приписів податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2016 року, яким позивачу встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з плати за землю та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 123995,79 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2016 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 04 лютого 2016 року № 0001201504/138. Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39780421) на користь Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" (код ЄДРПОУ 05808735) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1859,94 грн. (одна тисяча вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 94 копійки).

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції є протиправним, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2016 року та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на обставини встановлені в ході перевірки. Зазначає, що застосування до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" штрафних санкцій є правомірним, оскільки на час спливу граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки, за платником обліковувалась податкова заборгованість.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Представник Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" подала письмове заперечення, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2016 року без змін.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ПАТ "АвтоКрАЗ" зареєстроване як юридична особа 24 червня 1996 року, код ЄДРПОУ 05808735 /а.с. 78-81/.

26 січня 2016 року Кременчуцькою ОДПІ проведено перевірку з питань своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки держаної та комунальної власності за жовтень 2015 року, за результатами якої складено акт від 26 січня 2016 року № 94/16-03-15-04, відповідно до висновків якого встановлена несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання належного до сплати з орендної плати за земельні ділянки держаної та комунальної власності за жовтень 2015 року /а.с. 13/.

На підставі акту перевірки від 26 січня 2016 року № 94/16-03-15-04 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2016 року № 0001201504/138, яким позивача, за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з плати за землю, зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % в сумі 123995,79 грн. за платежем: плата за землю /а.с. 12/.

Не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності акта перевірки та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до Головного управління ДФС у Полтавській області зі скаргою від 17 лютого 2016 року № 39-58 у якій наполягав на скасуванні податкового повідомлення-рішення від 04 лютого 2016 року № 0001201504/138 /а. с. 14-18/.

02 березня 2016 року ГУ ДФС у Полтавській області прийнято рішення № 806/10/16-31-10-04-11, яким вирішено продовжити строк розгляду скарги до 17 квітня 2016 року включно /а. с. 19/.

20 квітня 2016 року на адресу ПАТ "АвтоКрАЗ" надійшло рішення про результати розгляду скарги ГУ ДФС у Полтавській області від 15 квітня 2016 року № 1542/10/16-31-10-05-11, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ 04 лютого 2016 року № 0001201504/138, а скаргу без задоволення /а.с. 20-22/.

26 квітня 2016 року позивачем подана повторна скарга на спірне податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України), як до контролюючого органу вищого рівня /а.с. 23-27/.

23 травня 2016 року ПАТ "АвтоКрАЗ" отримало рішення ДФС України від 16 травня 2016 року № 10676/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 04 лютого 2016 року № 0001201504/138 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу без задоволення /а. с. 28-29/.

ПАТ "АвтоКрАЗ" не погодилося з вказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 04 лютого 2016 року № 0001201504/138, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України).

Пунктом 36.1 статті 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Положеннями п. 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно вимог пункту 286.2. статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Положеннями пункту 287.3 статті 283 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 126.1. ст.. 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, відповідальність у вигляді штрафу відповідно до п. 126.1. ст.. 126 ПК України застосовується у разі якщо платник податків протягом строків, визначених цим Кодексом, не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання або грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, яке э узгодженим та строк сплати якого настав.

Підпунктом 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Положеннями п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

На виконання вказаних вимог ПАТ "АвтоКрАЗ" подано:

- звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік 13 лютого 2016 року /а.с. 90-94/, якою визначено зобов'язання щодо орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2015 рік;

- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік 25 лютого 2016 року /а.с. 96-100/, якою уточнено зобов'язання щодо орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2015 рік;

- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік /а.с. 102-106/, якою уточнено зобов'язання щодо орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2015 рік.

В результаті подання до контролюючого органу вказаних вище податкових декларацій у позивача виник обов'язок щомісячної сплати орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2015 рік.

Граничним терміном сплати самостійно визначеного підприємством податкового зобов'язання за жовтень 2015 року було 30 листопада 2015 року.

В ПАТ "АвтоКрАЗ" рахувалася переплата з податку на прибуток станом на: 01 червня 2015 року в сумі 5 071 871,97 грн., 01 липня 2015 року в сумі 5 071 871,97 грн., 01 серпня 2015 року в сумі 5071871,97 грн., 01 листопада 2015 року в сумі 3 122 656,24 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач неодноразово звертався до Кременчуцької ОДПІ листами № 282-58 від 07 липня 2015 року, № 322-58 від 18 серпня 2015 року, № 368-58 від 15 вересня 2015 року з проханням про направлення надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток у зменшення податкових зобов'язань звітних (податкових) періодів з орендної плати за землю /а.с. 33, 35, 38/.

На вищевказані звернення ПАТ "АвтоКрАЗ" отримано листи Кременчуцької ОДПІ від 28 серпня 2015 року (вхід. № 1231/1-58 від 31 серпня 2015 року), від 21 липня 2015 року (вхід. № 1086/1-58 від 23 липня 2015 року) та від 30 вересня 2015 року (вхід. № 3876 від 08 жовтня 2015 року) про те, що відповідачем направлено листи щодо розгляду даного питання до Головного управління ДФС у Полтавській області /а.с. 34, 36-37, 39/.

Положеннями п.п. 43.2., п.п. 43.3., п.п. 43.4., п.п. 43.5. ст.. 43 ПК України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, спрямування надміру сплачених сум з одного платежу в погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів здійснюється на підставі заяви платника податку, відповідно до ст.. 43 ПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що Головне управління ДФС у Полтавській області не виконало вимог встановлених статтею 43 ПК України, а саме не підготувало висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та не подало його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Кременчуцька ОДПІ зарахувала надміру сплачені грошові кошти з податку на прибуток у зменшення податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності лише 28 жовтня 2015 року в сумі 778 924,00 грн. та 26 листопада 2015 року в сумі 1 200 000,00 грн. /а.с. 42-43/.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з несвоєчасним переведенням коштів у підприємства виникла заборгованість за попередні періоди (червень, липень, серпень 2015 року).

ПАТ "АвтоКрАЗ" в листопаді 2015 року з поточного рахунку перерахувало кошти на погашення зобов'язань з орендної плати за жовтень 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням від 30 листопада 2015 року № 10207 /а.с. 45/.

В свою чергу Кременчуцька ОДПІ зарахувала вище зазначену оплату в рахунок погашення боргу за липень 2015 року, а повернуту суму 778924,00 грн. на погашення боргу за червень 2015 року.

Через такі дії контролюючого органу у позивача виникла заборгованість через несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання належного до сплати з орендної плати за земельні ділянки держаної та комунальної власності за жовтень 2015 року.

Однак, податкове законодавство не вимагає від платника податків здійснення будь-яких інших дій, окрім подачі до контролюючого органу заяви про перерахування коштів в рахунок погашення податкових зобов'язань, і не надає контролюючому органу права вчиняти дії (або не вчиняти їх), які фактично приводять до відмови платнику податків в зарахуванні надміру сплачених платежів в рахунок інших бюджетних платежів або несвоєчасного зарахування таких коштів. Крім того, податковим законодавством передбачений 20-денний термін для зарахування надміру сплачених платежів у рахунок інших бюджетних платежів.

Позивачем заздалегідь було направлено заяву про проведення зарахування наявної переплати з податку на прибуток в рахунок погашення податкових зобов'язань звітних (податкових) періодів з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у сумі 3 400 000, 00 грн.

Такі дії платника податку цілком відповідають приписам податкового законодавства та не порушують встановлений ст.. 87 та ст.. 43 ПК України порядок погашення узгодженої суми податкового зобов'язання.

У той же час, в порушення п. 87.1 ст. 87 та п. 43.5 ст. 43 ПК України з боку податкового органу законні вимоги платника податку вчасно виконанні не були.

Разом з тим, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини дії суб'єкта владних повноважень щодо втручання чи обмеження прав людини повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання - пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип "належного урядування" покладає на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.

Виникнення заборгованості у платника з наслідок протиправних дій контролюючого органу не може тягнути застосування санкцій до такого платника.

Відтак, позивачем своєчасно у встановлений податковим законодавством строк вжиті всі заходи на погашення податкових зобов'язань звітних періодів з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, у той же час, відповідачем вимоги ПК України вчасно виконані не були, а тому податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2016 року № 0001201504/138 є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень всупереч вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів та не обґрунтував правомірність своїх дій та вимог.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності винесеного ним податкового повідомлення -рішення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 04 лютого 2016 року № 0001201504/138 та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2016р. по справі № 816/832/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 18.10.2016 р.