Ухвала суду № 62077024, 13.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6127/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К. М. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Степанюка А. Г., Василенка Я. М.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙСІПІ УКРАЇНА» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙСІПІ УКРАЇНА» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.01.2016 № 0122615131 і № 0132615131.

Вимоги мотивував тим, що у період, який перевірявся, позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «ТД «Карбон Діоксайд», ТОВ «Сектор газу» і ТОВ «Твінінг Тайм», реальність та законність укладених правочинів з контрагентами-постачальниками, підтверджується наявними у нього належним чином оформленими первинними документами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2016 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання з'явився представник позивача, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, письмові заперечення та пояснення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ЕЙСІПІ УКРАЇНА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

За результатами якої складений акт від 25.12.2015 № 13/26-15-13-01-02/36993740 яким встановлені наступні порушення п. 44.1 ст. 44, п. 135.2 ст. 135, п. 138.2 і п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 ПК України в результаті віднесення до складу задекларованого показника витрат суму витрат у розмірі 3 538 542 грн. за рахунок фінансово-господарських операцій з ТОВ «ТД «Карбон Діоксайд» (на підставі договору № ДГ-2/11 від 01.04.2011 щодо надання транспортно-експедиційних послуг), ТОВ «Сектор газу» (на підставі договору № ДГ-13/05/2013 від 13.05.2013 щодо надання транспортно-експедиційних послуг) і фізичною особою ОСОБА_2 (на підставі договору оренди автомобіля № 02/06 від 30.05.2014), та п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 цього ж Кодексу в результаті віднесення до складу податкового кредиту за звітний період квітень 2014 року податку на додану вартість у сумі 39 167 грн. на підставі податкової накладної, виписаної постачальником товару ТОВ «Твінінг Тайм».

Перевіркою контролюючим органом встановлено завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік на 3 538 542 грн. та суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за квітень 2014 року, на 39 167 грн.

19.01.2016 ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки прийняла спірні податкові повідомлення-рішення:

- за № 0122615131 (форми «П»), яким зменшило суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларованого позивачем у податковій декларацій за 2014 рік (реєстр. № 9080748480 від 17.02.2015), на 3 538 542 грн.;

- за № 0132615131 (форми «В1»), яким зменшило суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (в тому числі заявленого за рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів), задекларованого позивачем у податковій декларацій за квітень 2014 року (реєстр. № 9030080695 від 26.05.2014), на 39 167 грн. та одночасно визначило до сплати суму штрафу у розмірі 19 583 грн.

Не погоджуючись з висновками акта та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «ЕЙСІПІ УКРАЇНА» 29.01.2016 звернулося зі скаргою в порядку, встановленому ст. 56 Податкового кодексу України, до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду скарги ДФС України прийняла рішення від 29.02.2016 № 4387/6/99-99-10-01-01-25 про призначення у відповідності до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової перевірки ТОВ «ЕЙСІПІ УКРАЇНА» з питань, що стали предметом оскарження.

Протягом періоду з 09.03.2016 по 11.03.2016 працівниками ГУ ДФС України у м. Києві на підставі наказу від 04.03.2016 № 1248 та направлень від 09.03.2016 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час проведення господарських операцій з ТОВ «ТД «Карбон Діоксайд», ТОВ «Сектор газу», ТОВ «Твінінг Тайм» та фізичною особою ОСОБА_2 за період діяльності з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої складений акт від 17.03.2016 № 9/26-15-14-01-02/36993740.

З акта перевірки вбачається, що працівники Головного управління в ході проведення позапланової перевірки прийшли до висновків про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, що призвели до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік та суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за квітень 2014 року у розмірах, що аналогічні зафіксованим в акті від 25.12.2015 № 13/26-15-13-01-02/36993740.

Враховуючи результати такої перевірки ДФС України прийнято рішення від 25.03.2016 № 6547/6/99-99-10-01-03-15 про результати розгляду скарги ТОВ «ЕЙСІПІ Україна», яким податкові повідомлення-рішення від 19.01.2016 № 0122615131 і № 0132615131 були залишені без змін.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія судді виходить з наступного.

01.03.2011 ТОВ «ЕЙСІПІ УКРАЇНА», в особі директора ОСОБА_3, уклало письмовий договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 2/11 з ТОВ «ТД «Карбон Діоксайд», в особі директора ОСОБА_4, предметом якого визначено надання експедитором транспортно-експедиційних послуг замовнику, а саме перевезення спеціалізованим автотранспортом рідких та газоподібних вантажів (вуглекислоти).

За умовами п. 1.2, 2.1, 2.4 - 2.6 цього договору експедитор (ТОВ «ТД «Карбон Діоксайд») надає послуги по знаходженню та підбору перевізників або їх довірених осіб, організовує перевезення власним або найманим вантажним транспортом, довіреною особою власника якого він є, відповідно до діючого законодавства України. Зокрема, замовник (позивач) доручає, а експедитор приймає на себе зобов'язання по здійсненню автотранспортних перевезень вантажів на території РП Польщі та України на умовах, передбачених цим договором, а також діючих на цих територіях нормативно-правових актів. Пункт завантаження автотранспорту: Україна, Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, 3, РП Польща, м. Влоцлавек, вул. Торуньська, 234. Тарифи та пункти розвантаження, а також відстані до них на перевезення замовленого автотранспорту визначаються у специфікаціях, що додаються до цього ж договору та є його невід'ємною частиною. Факти кожного перевезення, а також виконання розрахунків між сторонами підтверджується відповідним актом виконаних робіт.

Згідно п. 2.7 договору комплект документів, який експедитор надає замовнику після здійснення кожного покладеного на нього перевезення: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкова накладна, рахунок-фактура.

Відповідно до п. 5.2 договору приймання-передача вантажу експедитором здійснюється за участю уповноважених на те представників сторін при наявності належним чином оформлених документів згідно пп. 4.2.4 цього договору (а саме - разом з вантажем замовник зобов'язаний надати на перевезення (для одержувача) видаткову накладну, податкову накладну та посвідчення якості.

Обов'язки сторін визначені у п. 4.1 і п. 4.2 цього договору. Зокрема, експедитор зобов'язується забезпечити подання вантажовідправнику (замовнику) під завантаження транспортний засіб (спеціалізований автотранспорт для перевезення рідких та газоподібних вантажів), пристосований та повністю готовий до перевезення обумовленого вантажу вуглекислоти), в узгоджений сторонами термін; забезпечити відповідність автоцистерни по завантажуванню вантажем вуглекислотою) згідно правил "Безпечного обслуговування посудин що працюють підтиском"; під час завантаження/розвантаження перевіряти відповідність кількості та стану вантажу, що був завантажений на транспортний засіб, з кількістю та станом вантажу, що занесені до супровідних документів (видаткових накладних); нести повну відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття у вантажовідправника до моменту його передачі представнику Замовника або вказаним особам у пункті призначення.

Також, 13.05.2013 ТОВ «ЕЙСІПІ УКРАЇНА», в особі директора ОСОБА_3, уклало з ТОВ «Сектор газу», в особі директора ОСОБА_5, схожий договір щодо послуг перевезення та експедиції вантажів № 13/05/2013.

Предмет договору - надання перевізником замовнику послуг з перевезення та експедиції (завантаження/розвантаження) вантажів замовника автомобільним транспортом на території України, Польщі, Білорусії та Росії.

За умовами п. 1.2 цього договору перевізник (ТОВ «Сектор газу») зобов'язується за винагороду та за рахунок замовника (позивача) забезпечувати виконання послуг з перевезення вантажів (двоокису вуглецю рідкого) в порядку, обсягах та в строки, визначені цим договором і заявками на кожне окреме перевезення. Вартість послуг перевізника за надані послуги визначаються сторонами у додаткових угодах, додатках (специфікаціях) до договору.

Згідно п. 2,4, 4.1 - 4.4 договору перевезення вантажів здійснюється на підставі підтвердженої перевізником заявки замовника (остання оформляється у письмовій або усній формі). Перевізник зобов'язаний забезпечити подачу транспортних засобів під завантаження у строки, обумовлені в узгодженій заявці замовника. Перевізник здійснює перевезення вантажів замовника власним транспортом і гарантує наявність у нього всіх необхідних дозвільних документів для перевезення вантажів замовника, наявність кваліфікованих водіїв, які мають допуски до робіт з обладнанням, що працює під тиском згідно ДНОП. Перевізник несе відповідальність за вантаж з моменту прийняття його до перевезення до моменту доставлення покупцю. У випадку пошкодження, втрати вантажу під час транспортування і вивантаження перевізник несе відповідальність та компенсує вартість пошкодженого (втраченого) вантажу замовнику у встановленому розмірі. Завантаження/розванта-ження вантажу здійснюється силами водія.

Відповідно до п. 5.3 зазначеного договору перевізник зобов'язаний передати замовнику не пізніше 15-ти календарних днів з моменту доставки оригінали рахунку, акта надання послуг, товарно-транспортної накладної з відмітками про доставлення вантажу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст. 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Згідно норми пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Абзацом 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

В п. 200.3 ст. 200 ПК України зазначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Разом з тим, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

На підтвердження реальності та товарності фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами надано копії таких документів:

- додатків № 5, № 6 і № 7 до договору № 2/11 від 01.03.2011 - специфікацій, де сторони визначили розміри тарифів, що надаються замовником експедитором за умови надання транспортних перевезень доставки двоокису вуглецю автоцистерною замовника у відповідності до договору за кордон (РП Польща) та окремо в межах території України із розрахунку вартості одного кілометру, і тарифів на експедиційні послуги (завантаження/розвантаження) окремо на кожен місяць 2013 року починаючи з квітня 2013 року;

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), датованих січнем-груднем 2013 року, що були складені сторонами на підставі договору № ДГ-2/11 від 01.04.2011 за результатами надання ТОВ «ТД «Карбон Діоксайд» транспортних послуг по доставці СО2 згідно розшифровок в обсягах - певна кількість кілометрів. Зі змісту останніх неможливо ідентифікувати відповідальних за прийняття результатів наданих послуг та підписання таких актів від імені замовника (позивача) через відсутність П.І.П. і посад осіб;

- розшифровок до відповідних заявок за певний період з надання транспортних послуг по перевезенню двоокису вуглецю згідно договору № 2/11 від 01.03.2011 за погодженим кілометражем і тарифом. Дані розшифровки містять відомості про марку і державний реєстраційний номер автомобілів, П.І.П. водія, маршрут перевезення, загальний кілометраж та вартість перевезень. Підписання таких розшифровок здійснювалося заст. генерального директора ТОВ «ТД «Карбон Діоксайд» ОСОБА_6 (підпис особи скріплений печаткою товариства) і спеціалістом з логістики ТОВ «ЕЙСІПІ УКРАЇНА» ОСОБА_7; (без скріплення підпису печаткою товариства та за відсутності посилань на реквізити довіреності);

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000154 від 28.10.2013, № ОУ-0000140 від 23.09.2013, № ОУ-0000133 від 30.08.2013, № ОУ-0000112 від 22.07.2013, № ОУ-0000094 від 07.06.2013, № ОУ-0000089 від 31.05.2013, № ОУ-0000073 від 23.04.2012, № ОУ-0000168 від 30.11.2013, № ОУ-0000172 від 12.12.2013, що були складені сторонами на підставі договору № ДГ-2/11 від 01.04.2011 за результатами надання ТОВ «ТД «Карбон Діоксайд» експедиційних послуг в обсягах - 1 послуга. Зі змісту останніх неможливо ідентифікувати відповідальних за прийняття результатів наданих послуг та підписання таких актів від імені замовника (позивача) через відсутність в текстах актів відомостей про П.І.П. і посади осіб;

- додатків до договору № 13/05/2013 від 13.05.2013 - специфікацій № 1 і № 2, де сторони визначили розміри тарифів, що надаються замовником експедитором у відповідності до договору за кордон (РП Польща) та окремо в межах території України із розрахунку вартості одного кілометру, додатку № 4 - тарифів на експедиційні послуги (завантаження/розвантаження) окремо на кожен місяць 2013 року починаючи з червня 2013 року, додатку № 3 - графік передачі напівпричепів-цистерн в оренду ТОВ «Сектор газу»;

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), датованих червнем-груднем 2013 року, що були складені сторонами на підставі договору № ДГ-13/05/2013 від 13.05.2013 за результатами надання ТОВ «Сектор газу» транспортних послуг за певні періоди та за певними маршрутами з позначенням державного реєстраційного номеру автомобіля, в обсягах - певна кількість кілометрів. Зі змісту останніх неможливо ідентифікувати осіб відповідальних за прийняття результатів наданих послуг та підписання таких актів від імені замовника (позивача) через відсутність в текстах актів відомостей про П.І.П. і посади осіб;

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000203 від 30.12.2013, № ОУ-0000183 від 28.11.2013, № ОУ-0000165 від 29.10.2013, № ОУ-0000140 від 25.09.2013, № ОУ-0000113 від 28.08.2013, № ОУ-0000091 від 31.07.2013, № ОУ-0000090 від 31.07.2013, № ОУ-0000062 від 27.06.2013, що були складені сторонами на підставі договору № ДГ-13/05/2013 від 13.05.2013 за результатами надання ТОВ «Сектор газу» експедиційних послуг (вантажні роботи) в обсягах - 1 штуки. Зі змісту останніх неможливо ідентифікувати осіб відповідальних за прийняття результатів наданих послуг та підписання таких актів від імені замовника (позивача) через відсутність в текстах актів відомостей про П.І.П. і посади осіб;

- вантажних митних декларацій за 2013 рік, де містяться відомості про товар, відправника (експортера) та одержувача такого товару, та відсутні відомості про перевізників;

- банківських виписок по особовим рахункам ТОВ «ЕЙСІПІ Україна»;

- договору оренди транспортного засобу № АСР/01/2012 від 03.01.2012, укладеного між позивачем (як орендодавцем) і ТОВ «ТД «Карбон Діоксайд» (як орендарем) щодо строкового платного користування напівпричепами, та доданих до нього акта прийому-передачі напівпричепів в експлуатацію та актів надання послуг оренди напівпричепів, що датовані січнем-груднем 2013 року.

- договору оренди транспортного засобу № АСР/01/2013 від 08.06.2013, укладеного між позивачем (як орендодавцем) і ТОВ «Сектор газу» (як орендарем) щодо строкового платного користування напівпричепами, та доданих до нього акта прийому-передачі напівпричепів в експлуатацію від 08.06.2013 та актів надання послуг оренди напівпричепів, що датовані червнем-груднем 2013 року.

Також надано первинні документи, оформлені позивачем як покупцем за результатами господарських операцій з придбання рідкого вуглекислого газу (діоксиду вуглецю) у виробників, та як постачальником за результатами реалізації хімічної продукції (вуглекислоти вищого сорту) на користь третіх осіб-покупців (а саме копії видаткових накладних, накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей, довіреностей на отримання ТМЦ), та банківських виписок; аналіз-пояснення по транспортним послугам ТОВ «ТД «Карбон Діоксайд» і ТОВ «Сектор газу» за 2013 рік у вигляді таблиць, де містяться посилання на найменування покупців хімічної продукції, реквізити видаткових накладних, маршрут, кілометраж, найменування транспортної компанії, П.І.П. водія, державний номер автомобіля та напівпричепу-цистерни, реквізити акта виконаних робіт та розшифровки до такого акта; наказу товариства від 26.12.2012 № 42-к про затвердження штатного розпису; договорів оренди № 124/13 від 21.02.2013 і № 144/13 від 31.12.2013, укладених між ПП «Основа К» (як орендодавцем) і позивачем (як орендарем) щодо строкового платного користування нежитловими приміщеннями загальною площею 25,30 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 212, корп. № 2, для розміщення офісних приміщень, та актів передачі об'єктів оренди; договорів оренди житлового приміщення та паркомісця № 01/03/2013 від 01.03.2012 і № 01/03/2014 від 01.03.2014, укладених між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (як орендодавцем) і позивачем (як орендарем) щодо платного строкового користування житловим приміщенням загальною площею 90,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення офісу, та паркомісцем.

Однак, надані копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та розшифровки до них не містять відомостей про передачу вантажів (хімічної продукції) разом з супровідними документами на товар уповноваженим особам перевізників/експедиторів (ТОВ «ТД «Карбон Діоксайд» і ТОВ «Сектор газу») та/або конкретним водіям, відомості про вантажовідправників та вантажоотримувачів товарно-матеріальних цінностей, пункти навантаження та розвантаження вантажів, дату та час прибуття/вибуття вантажних автомобілів, а товарно-транспортні накладні в ході надання послуг перевезення вантажів вантажними автомобілями не оформлялися.

Товаротранспортні накладні відносяться до первинної транспортної документації, ведення якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Абзацом 1 п. 11.1 розд. 11 цих Правил визначалося, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Дані положення Правил відповідали чинним норм ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, згідно якої одним із документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, які повинні завжди бути у водія автомобіля при перевезенні вантажу, визначалася товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством, та п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Крім того, обов'язкова наявність ТТН встановлювалась також Переліком документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2009 № 207, а саме у випадку, якщо водій юридичної особи або фізичної осособи-підприємця здійснював вантажні перевезення на договірних умовах.

Крім того, 18.03.2014 ТОВ «ЕЙСІПІ Україна», в особі директора ОСОБА_2, уклало договір поставки № 1803/14 з ТОВ «Твінінг Тайм», в особі директора ОСОБА_9, за умовами якого продавець (ТОВ «Твінінг Тайм») взяло на себе зобов'язання продати обладнання, а покупець (позивач) прийняти та оплатити вартість такого товару за специфікацією, що наведена в додатку № 1 до даного договору. Місце укладення договору - місто Київ. Вартість товару склала 235 002 грн. (в т.ч. ПДВ - 39 167 грн.), умови поставки - склад продавця за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Щолковська, буд. 1.

Згідно п. 3.3 зазначеного договору моментом поставки товару і моментом переходу права власності на товар до покупця вважається момент підписання уповноваженими представниками обох сторін видаткових складських документів на товар, а у випадку організації перевезення (доставки) товару від постачальника до покупця - момент підписання товарно-транспортної накладної.

За вказаним договором та відповідно до видаткової накладної № РН-0326-01 від 26.03.2014 ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» придбало у ТОВ «Твінінг Тайм» ємність РДХ 25 в кількості однієї штуки вартістю 235 002 грн. (з ПДВ). Призначення такої ємності - для зберігання СО2. Дана ємність, що працює під тиском та пройшла експертне обстеження ДП «Західним експертне - технічним центром Держгірпромнагляд України», була придбана для подальшого здавання в оренду ТОВ «Тандем».

На підтвердження наведених обставин позивач надав до матеріалів справи копії таких документів: копію договору поставки № 1803/14 від 18.03.2014 з доданою до нього специфікацією № від 18.03.2014; рахунку-фактури № 25/0314 від 18.03.2014; видаткової накладної № РН-0326-01 від 26.03.2014; податкової накладної № 82 від 26.03.2014; виписки банку по особовому рахунку ТОВ «ЕЙСІПІ Україна»; договору щодо надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 27.03.2014, укладеного між позивачем (як замовником) і ТОВ «Компанія «Галаксі Транс» (виконавець), предметом якого є перевезення вантажу - ємність вагою 9 тон та об'ємом 26 куб.м., адреса завантаження - м. Переяслів-Хмельницький (Київська обл.), адреса розвантаження - м. Львів, та акта здачі-прийняття № 11/03 від 28.03.2014 до такого договору; договору оренди № 14С нерухомого майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансі ДПІЦ «Техно-Ресурс» від 01.04.2014, згідно якого позивач орендує у ДПІЦ «Техно-Ресурс» для приміщення складу за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 5, та акта приймання-передачі майна НАН Україна в оренду від 01.04.2014; цивільно-правового договору № 2 від 13.02.2014, укладеного між позивачем (як замовником) і фізичною особою ОСОБА_10 (виконавцем) на виконання робіт, та акта прийняття-передачі виконаних робіт від 23.06.2014 до цього договору (в т.ч. робіт з монтажу ємності); договору оренди ємності № АСР/03/2014 від 20.03.2014, укладеного між позивачем (як орендодавцем) і ТОВ «Тандем» (орендарем) щодо придбання та передачі у строкове платне користування ємності Р-ХДУ 25/2.0-25 куб.м. з ізоляцією, холодильним агрегатом і необхідною запірною та запобіжною арматорую, та іншого обладнання, специфікації, акта прийому-передачі обладнання від 28.07.2014, актів надання послуг оренди, що датовані липнем 2014 - березнем 2016 року, до такого договору; паспорту ємності реєстр. № Л5154; висновку експертизи за результатами експертного обстеження посудини, що працює під тиском - резервуар ізотермічний РДХ-25,0-2,0, місце установки - ТОВ «Тандем», затвердженого 29.05.2014; акта виконання робіт (надання послуг) ТОВ «Експрес Логістик» № 790 від 03.06.2014 щодо надання позивачу транспортно-експедиційних послуг за маршрутом Львів-Дрогобич, вантаж - обладнання.

Згідно видаткової накладної № РН-0326-01 від 26.03.2014 отримання ємності РДХ 25 вартістю 235 002 грн. від постачальника ТОВ «Твінінг Тайм» здійснено особою, ідентифікувати яку неможливо, так як відсутні відомості про П.І.П. та посаду особи.

Відомості про повноваження цієї особи відсутні. Між тим, за приписами положень п. 2 і 3 діючої протягом 2013 року Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, відпуск покупцям товарів, основних засобів та інші ТМЦ здійснюється тільки за довіреністю одержувачів. Бланки довіреностей (додаток 1) видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей (додаток 2), який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною. Факт видачі своєму працівнику вказаної довіреності, зареєстрованої у журналі за встановленою формою, позивач не підтвердив.

Зі змісту наказу ТОВ «Ейсіпі Україна» № 1-ОП від 31.12.2013, у п. 8 наведений перелік осіб (посади), уповноважених отримувати ТМЦ від імені підприємства, без врегулювання питання відсутності чи обов'язковості уповноважуючих документів;

Факт надходження на товариство ємності РДХ 25 позивач даними бухгалтерського обліку не підтвердив.

В договорі поставки № 1803/14 та доданих до нього документах (специфікація) не зазначено повне найменування, якісні ознаки та відомості про походження і дату виробництва товару (ємності), у зв'язку з чим товар, нібито отриманий позивачем за видатковою накладною № РН-0326-01 від 26.03.2014 не можливо ідентифікувати як ТМЦ «ємність Р-ХДУ25/2.0-25 куб.м.», яка була передана в оренду ТОВ «Тандем».

Таким чином, факт отримання товару (ємності) від контрагента ТОВ «Твінінг Тайм» та використання його в господарській діяльності позивача наявними матерілами справи не підтверджується.

30.05.2014 ТОВ «ЕЙСІПІ Україна», в особі головного бухгалтера ОСОБА_11 (що діяла на підставі довіреності від 01.06.2014) уклало договір оренди автомобіля № 02/06 з фізичною особою ОСОБА_2

Предметом договору було надання ОСОБА_2 в платне строкове користування товариству автомобіля марки Мерседес-Бенц GL 350 CDI, державний номер НОМЕР_5, рік випуску 2014, номер свідоцтва про реєстрацію автомобіля в органах ДАІСХХ097966, що належав орендодавцю на праві приватної власності. Згідно п. 1.3 цього Договору строк оренди встановлений з 01.06.2014 по 31.12.2015.

Об'єкт оренди (автомобіль) був переданий позивачу у користування згідно акта приймання-передачі від 01.06.2014. Впродовж червня-грудня 2014 року позивач перерахував на користь ОСОБА_2 безготівкові кошти в якості плати за оренду авто на загальну суму 143 934,29 грн., що засвідчується наявними у справі копіями платіжних доручень товариства та не заперечується позивачем.

Договір укладено сторонами в простій письмовій формі та без нотаріального посвідчення, всупереч ст. 799 Цивільного кодексу України, згідно якої договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Враховуючи недодержання сторонами договору оренди автомобіля обов'язкової форми укладення такого договору (без нотаріального посвідчення) відповідач дійшов вірного висновку про нікчемність такого договору та про відсутність у позивача правових підстав для віднесення до складу витрат сум коштів сплачених ОСОБА_2 у розмірі 143 934,29 грн.

Позивач надав до матеріалів справи копію наказу № 1-ОП від 31.12.2013 «Про організацію бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві 2014 р.», згідно якого визначено, що облік витрат товариства ведеться на рахунках класу 9 «Витрати діяльності» без використання рахунків класу 8 «Витрати з елементами» (п. 3 такого наказу), та оборотно-сальдову відомість по рахунку 92 «Адміністративні витрати» за 2014 рік, де за дебетом відображено суму коштів 143 934,29 грн. по контрагенту ОСОБА_2, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем неправомірно віднесено до складу витрат вказаної суми коштів за оренду автомобіля у фізичної особи за нотаріально не посвідченим договором оренди (найму).

Отже, позивач без наявності для того законних підстав формував склад витрат по господарських операціях, пов'язаних з орендою автомобіля.

Дані висновки суду відповідають правовій позиції Вищого адміністративного суду України, наведеній в ухвалах від 08.06.2015 №К/9991/21968/12, від 01.04.2015 № К/800/22158/13, від 16.12.2014 № К/9991/42415/11.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДПІ фактами щодо фіктивної діяльності Контрагентів позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства, є правильним.

Апелянтами не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙСІПІ УКРАЇНА» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙСІПІ УКРАЇНА» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 18.10.2016 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.