Постанова № 62076881, 13.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 р. Справа № 554/1767/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 05.07.2016р. по справі № 554/1767/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Октябрської районної у м.Полтаві рада , Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради

про скасування рішення та визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 14 березня 2016 року звернулася до суду з позовною заявою до Октябрської районної в м. Полтаві ради, прохаючи скасувати рішення комісії по розгляду спірних питань надання державної допомоги при народжені дитини Октябрської районної в м. Полтаві ради від 23 листопада 2012 року та поновити виплату допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 ОСОБА_4.

Ухвалою від 23 травня 2016 року задоволено клопотання представника позивача про залучення до участі у адміністративній справі як співвідповідача Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради та про зміну позовних вимог, змінено позовні вимоги на: скасувати рішення комісії по розгляду спірних питань надання державної допомоги при народженні дитини Октябрської районної у м. Полтаві ради від 23.11.2012 про припинення з 01.12.2012 виплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради щодо припинення з 01.12.2012 року виплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради поновити з 01.12.2012 року виплату допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, нарахувати та виплатити допомогу при народженні дитини за період з 01.12.2012 по дату ухвалення судового рішення у справі та виплачувати її в подальшому.

В обґрунтування позову ОСОБА_5 вказала, що її син, ОСОБА_3 ОСОБА_4, народився 16.07.2012 року. 07 серпня 2012 року була призначена допомога при народженні дитини відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми. ІНФОРМАЦІЯ_5 у її чоловіка ОСОБА_4 померла мати, у зв`язку з чим вони змушені були виїхати за кордон. Повернувшись в Україну, вона виявила, що на її банківський рахунок не нараховувались кошти вказаної допомоги. 29 вересня 2015 року вона звернулась із заявою до Октябрської районної в м. Полтаві ради з проханням пояснити підстави не нарахування коштів. 23 жовтня 2015 року їй було надано відповідь у якій повідомлено, що виплата допомоги при народженні дитини припинена у зв`язку з її виїздом за кордон та, відповідно, неможливістю здійснити контроль за цільовим використанням коштів. 12 лютого 2016 року вона звернулась до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради із заявою про видачу їй копії рішення про припинення виплати їй допомоги при народженні дитини. 23 лютого 2016 року вказана копія рішення їй була надана. У рішенні зазначено, що на підставі п. 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми у зв`язку з неможливістю проконтролювати цільове використання коштів державної допомоги, виплата такої допомоги має бути припинена. Вважає вказане рішення протиправним, так як вона не ухилялась від здійснення органами місцевого самоврядування контролю за цільовим використанням коштів. Об`єктивною причиною виїзду її сім`ї за кордон, у зв`язку з чим неможливо було провести перевірку, стала смерть матері її чоловіка.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 05.07.2016 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради щодо відмови у поновленні виплати державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради з 01.10.2015 року поновити ОСОБА_5 виплату допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.

ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині відмови в задоволенні позову, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції в цій частині прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 05.07.2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що обчислення строку оскарження має обраховуватись з дня отримання копії повного тексту постанови, тобто з 18.07.16. Вказує, що доводи відповідача є необґрунтованими, дії відповідачів та рішення комісії по розгляду спірних питань надання державної допомоги при народженні дитини Октябрської районної у м. Полтаві ради від 23.11.2012 про припинення виплати допомоги при народженні дитини є неправомірними.

Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам чинного законодавства, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 05.07.2016 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на те, що виплата за рішенням комісії припинена з 01.12.12, а позивач лише 29.09.2015 року подає відповідну заяву про поновлення виплати, відповідно шестимісячний строк на поновлення сплив. Вказує, що фінансування розраховане лише на поточні виплати. Зазначає, що позивач була ознайомлена про необхідність повідомлення про виїзд родини за кордон.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що рішенням про призначення допомоги сім'ям з дітьми від 07 серпня 2012 року, винесеним Управлінням соціального захисту населення, позивачу призначено державну допомогу при народженні дитини ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 2).

Відповідно до акту №664 перевірки обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, комісією було встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_2 вдома нікого не було, на телефонні дзвінки не відповідає. Перевірити цільове використання допомоги при народженні дитини не має можливості. Зі слів сусідів сім`я за вищевказаною адресою не проживає, виїхала за межі країни до чоловіка (а.с. 62-63).

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї № 663 з виходом до заявниці 23.11.2012 року, без попередньої домовленості (телефон не відповідав) з`ясовано, що за вказаною адресою нікого вдома не було, двері ніхто не відчинив. Зі слів мешканців будинку в їхньому під`їзді багатодітна ОСОБА_2 не проживає. Рекомендовано: призупинити виплати на дітей до з`ясування, оскільки вихід інспекторів до заявниці в жовтні місяці також зафіксовано відсутність заявниці (а.с. 64-65).

Згідно з рішенням комісії по розгляду спірних питань надання державної допомоги при народженні дитини Октябрської районної в м. Полтаві ради від 23.11.2012 року, керуючись п. 13 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, зважаючи на роз`яснення Міністерства праці та соціальної політики України та у зв`язку з неможливістю проконтролювати цільове використання коштів державної допомоги припинено з 01.12.2012 року виплату допомоги при народженні дитини гр. ОСОБА_2, яку було призначено на сину ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9-10).

28 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до УПСЗН виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради із заявою про надання їй інформації щодо підстави зупинення виплати допомоги на дитину ОСОБА_3 ОСОБА_4 (а.с. 4).

23 жовтня 2015 року з УПСЗН виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради надійшов лист за вих. № А-01-04/245-01-0615 із зазначенням інформації про те, що з 01 грудня 2012 року виплата допомоги позивачці при народженні дитини припинена відповідно до п. 13 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги сім`ям з дітьми. Актами обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 29.10.2012 року та 23.11.2012 року державними соціальними інспекторами було з`ясовано, що родина перебуває за межами України, що не давало змоги здійснювати контроль за цільовим використанням коштів допомоги при народженні дитини та належним утриманням дитини (а.с. 5).

Листом Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації від 07 грудня 2012 року за вих. № А-1524/01 ОСОБА_2 повідомлено, що їй було призначено допомогу при народженні дитини: з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року у в розмірі 9170,00 грн., з 01.08.2012 року по 31.07.2018 року в розмірі 1400,97 грн., допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: з 06.08.2012 року по 30.06.2014 року в розмірі 130,00 грн. Виплата допомоги при народженні дитини припинена з 01.12.2012 року в зв`язку з вибуттям позивачки разом з дитиною за межі України (згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 23.11.2012 року) (а.с. 6-7).

Згідно з повідомленням про надання державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї за заявою уповноваженого представника сім`ї ОСОБА_2, що зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1, призначено соціальну допомогу з 01.11.2015 року по 30.04.2016 року в сумі 8604,05 грн. (а.с. 3).

Положеннями ч.1, 2 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В частині 2 ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відповідно до Конституції України встановлений гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено, що до видів державної допомоги сім'ям з дітьми, зокрема відноситься допомога при народженні дитини.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму. - на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, - на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 24 місяців, на другу дитину - 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 72 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 10 вказаного Закону, право на допомогу при народженні дитини має один з батьків дитини (опікун).

Пунктом 10 Порядку № 1751 передбачено, що допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Положеннями ст.11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та п. 13 Порядку №1751 встановлено, що виплата допомоги припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; смерті дитини; смерті отримувача допомоги; виникнення інших обставин. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

При цьому, до переліку підстав припинення виплати допомоги при народженні дитини, визначеного пунктами 13 вищевказаного Порядку №1751, тимчасове перебування особи за кордоном або неможливість здійснення контролю за цільовим використанням коштів державної допомоги - не відноситься.

З положень п. 13 Порядку №1751 вбачається, що обставини, які слугували підставою для припинення виплати допомоги, не містить таку підставу для припинення виплат, як відсутність отримувача допомоги разом із дитиною за зареєстрованим місцем проживання чи тимчасовим виїздом з дитиною за кордон або неможливість здійснення контролю за цільовим використанням коштів державної допомоги.

Посилання на пункт 13 Порядку №1751 при прийнятті рішення про припинення виплати допомоги у зв'язку з тим, що на час обстеження місця проживання родина позивача відсутня та неможливо здійснювати контроль за цільовим використанням коштів державної допомоги не відповідає діючому законодавству України.

Чинне законодавство містить перелік підстав за якими може припинитися виплата допомоги при народженні дитини.

Жодної з умов вищезазначених нормативно - правових актів для припинення виплати державної допомоги відповідач не має.

Тимчасовий виїзд за кордон разом з сином, не є підставою для припинення виплати допомоги.

Крім того, при винесені рішення про припинення виплат не було жодного доказу на підтвердження факту нецільового використання позивачкою отриманої державної допомоги, інформація про факт ухилення позивачкою від виконання своїх обов'язків щодо власної дитини також відсутня.

В рішенні від 23.11.2012 вказано про неможливість проконтролювати цільове використання коштів, а не про встановлення факту нецільового використання грошей і незабезпечення належних умов для утримання та виховання дитини.

Тому за відсутності доведення факту нецільового використання грошей дії відповідача по позбавленню допомоги є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факти нецільового використання коштів, неналежних умов для утримання та виховання дитини.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 має право на отримання такої допомоги і відмова відповідача у поновленні її виплати суперечить вимогам чинного законодавства України.

Проте колегія суддів критично оцінює посилання суду першої інстанції на обставини відсутності позивачки з дітьми на території України та неможливість у зв'язку із цим перевірити цільове використання коштів, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог в частині поновлення ОСОБА_1 виплату допомоги при народженні дитини з 01.12.2012 року, виходячи з наступного.

В силу ч.1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачка та її неповнолітній син є громадянами України.

Отже, проживаючи за межам України, позивач має такі ж самі конституційні права як і інші громадяни України, оскільки законодавство України не допускає обмеження прав на соціальний захист, зокрема, права на отримання допомоги при народженні дитини, за ознакою місця проживання (перебування).

У свою чергу, відсутність механізму перевірки цільового використання коштів, у наведеному випадку, не може бути підставою для припинення соціальних виплат, право на які особа має в силу закону.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КАС суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення "Кечко проти України" від 08.11.2005 якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Отже, на думку колегії суддів, позивачкою доведено її право на отримання державної допомоги при народженні дитини з 01.12.2012 року, тобто з моменту її припинення.

Крім того, відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, громадяни України можуть тимчасово знаходитись за кордоном і це не забороняється Порядком №1751 та не відноситься до обставин, які впливають на виплату держаної допомоги.

Також, слід відзначити, що обґрунтування неможливості виїзду закордон Управління пов'язує з тим, що Позивач була ознайомлена про необхідність повідомлення про виїзд родини за кордон. При цьому, така вимога не ґрунтується на нормах законодавства України та таке неповідомлення не є підставою припинення.

Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_2 громадянство України не змінювала, з реєстрації не знімалась, оскільки її постійне місце проживання в Україні є незмінним, позивач тимчасово виїжджала з дитиною за кордон, а саме до Палестини, так як ІНФОРМАЦІЯ_5 у її чоловіка ОСОБА_4 померла мати, у зв'язку з чим вони вимушені були тимчасово виїхати за межі України.

Крім того, між низкою арабських країн і Державою Ізраїль існує протистояння, яке супроводжується відкритими збройними зіткненнями в регіоні, в основному на території Палестини, в тому числі в Секторі Газа, на території якої вони перебували (дані факти підтверджуються довідкою від 19.05.2016 №SD/25/16). У зв'язку з вищезазначеними обставинами виїзд з країни було обмежено, з огляду на що сім'я позивачки не мала можливості виїхати за межі Палестини та повернутися на територію України.

Також необхідно зазначити, що ОСОБА_2 не мала можливості проконтролювати свій картковий рахунок у банку або іншим чином проконтролювати здійснення виплат Управлінням допомоги у зв'язку з тим, що перебувала за межами території України, а отже і не могла знати про припинення з 01.12.2012р. виплати державної допомоги при народженні дитини, оскільки повернулась на територію України на початку вересня 2015 року.

Також, ОСОБА_2 фактично не мала змоги поновити зупинену виплату допомоги при народженні дитини, оскільки не мала можливості звернутися до Управління з відповідною заявою, у зв'язку з чим права дитини було порушено. Про що крім пояснень позивачки свідчить довідка посольства Палестини.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що у ОСОБА_2 існували об'єктивні причини, які перешкоджали вчасно дізнатися про припинення виплат допомоги, звернутися протягом 6 місяців із заявою про поновлення виплати допомоги при народженні дитини, отже були поважні причини пропуску строку на звернення за поновленням виплати допомоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради з 01.12.2012 року поновити ОСОБА_1 виплату допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а саме з моменту припинення виплати.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що не встановлює кінцевого строку проведення виплати допомоги позивачу ОСОБА_1 при народженні дитини, оскільки подібні виплати здійснюються на постійній основі, протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на виплату зазначеної допомоги. Кінцевий термін або строк, на який призначається вказана виплата, не може встановлюватись, оскільки це б обмежувало право особи на отримання виплати допомоги при народженні дитини, які мають проводитися постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати допомоги, в межах та на підставі діючого законодавства, якщо не відбулось змін у законодавстві. Таким чином суд не вирішує спір на майбутнє, адже захисту в судовому порядку підлягає лише вже порушене або оспорюване право особи. Однак суд не може визначити в рішенні суду і щодо виплат на майбутнє, оскільки можливі зміни обставин, що обумовлюють виплату.

При цьому колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково визначив дату поновлення виплат з моменту повернення позивачки в Україну, оскільки не було законних підстав припиняти виплату у 2012 році, та право на її отримання позивачка не втрачала.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення скарги, документально підтвердженими витратами, які підлягають стягненню на користь позивача є витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 303 грн. 16 коп.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ради задовольнити частково.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 05.07.2016р. по справі № 554/1767/16-а скасувати в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради з 01.10.2015 року поновити ОСОБА_1 виплату допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

В цій частині прийняти нову постанову, якою зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради з 01.12.2012 року поновити ОСОБА_1 виплату допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

В іншій частині постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 05.07.2016р. по справі № 554/1767/16-а залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань за зобов`язаннями Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради (код ЄДРПОУ 03195317) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 303 грн. 16 коп..

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст постанови виготовлений 18.10.2016 р.