Постанова № 62075926, 13.10.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2016 р. Справа № 809/1317/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

за участю секретаря Королевич О.В.

за участю сторін:

представника позивача: Ковтун Н.О.

представника відповідача: Боднара М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю"Сантехсервіс ІФ"

про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

03.10.2016 року Державна податкова інспекція у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ДПІ у м. Івано-Франківську) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехсервіс" (далі - ТОВ "Сантехсервіс") про стягнення податкового боргу в розмірі 177195,23 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, суду пояснила, що за відповідачем станом на 27.09.2016 року рахується податковий борг в загальному розмірі 177 195,23 грн., в тому числі: 103 759,21 грн. - по земельному податку, 40 732,86 грн. - по податку з доходів найманих працівників та 32703,16 грн. - по податку на нерухоме майно. Заборгованість станом на день розгляд справи боржником не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, суду пояснив, що підприємство вже тривалий час не здійснює діяльність, а тому можливості сплатити податковий борг не було.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехсервіс" є юридичною особою та перебуває на обліку у ДПІ у м. Івано-Франківську як платник податків і зборів.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ТОВ "Сантехсервіс" 31.01.2013 року, 20.01.2014 року, 20.02.2015 року та 19.02.2016 року подало до ДПІ у м.Івано-Франківську податкові декларації з земельного податку за 2013 рік на загальну суму 31 674,53 грн. (щомісячний розмір земельного податку 2639,55 грн.), за 2014 рік на загальну суму 31 674,53 грн. (щомісячний розмір земельного податку 2639,55 грн.), за 2015 рік на загальну суму 32 074,97 грн. (щомісячний розмір земельного податку 2672,92 грн.) та 2016 рік відповідно на загальну суму 45 963,49 грн. (щомісячний розмір земельного податку 3830,29 грн.) (а.с. 9-16).

Однак, самостійно задекларовані грошові зобов'язання по даному податку за періоди: серпень-грудень 2013 року (2639,55 х 5 = 13197,68 грн.), 2014 рік (31 674,53 грн.), 2015 рік (32 074,97 грн.) та січень-липень 2016 року (3830,29 грн. х 7 = 26 812,03 грн.) товариство не сплатило, у зв'язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 103 759,21 грн.

Крім того, за наслідками проведеної ДПІ у м.Івано-Франкіську документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за перод з 01.04.2011 року по 341.03.2014 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2013 року по 31.03.2014 року складено акт №4474/09-15-17-041-02/03334693 від 08.07.2014 року, яким встановлено порушення товариством: ст.18, п.п.1463.41.1 п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.168.1, ст.168, п.п.169.1.3 п.169.1 ст.169, п.п.169.4.1 п.169.1 ст.169, п.171.1 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого сума податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб за даними перевірки склала 27 355,01грн.; за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб нараховано пеню в сумі 97,49 грн.; донараховано податку на доходи фізичних осіб в розмірі 623,28 грн. в тому числі за вересень 2012 року - 286,62 грн. та за лютий 2013 року - 336,66 грн.; п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку від 24.10.2010 року №1020 встановлено (несвоєчасне подання) подання не у повному обсязі та з недостовірними відомостями податкових розрахунків форми №1 ДФ за ІІ-ІІІ квартали 2011 року; І-ІІІ квартали 2012 року; І квартал, ІV квартал 2013 року та І квартал 2014 року; п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: підприємством не сплачено, сплачено не у повному обсязі суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансові платежі) за період, що перевірявся, на суму 11648,43 грн. На підставі цього податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0028001701 від 21.07.2014 року, згідно з яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання в загальному розмірі 47 732,86 грн., з яких 24 411,10 грн. за основним платежем та 16 321,76 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та яке отримане відповідачем 21.07.2014 року (а.с. 17- 24).

Станом на дату подання позову за відповідачем рахується податковий борг по податку з доходів найманих працівників в розмірі 40 732,86 грн.

Поряд з цим, ТОВ "Сантехсервіс" подало до ДПІ у м.Івано-Франківську податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік на загальну суму 25 492,74 грн. (щоквартальна плата 6373,20 грн.) та за 2016 рік на загальну суму 14 420,77 грн. (щоквартальна плата 3605,21 грн.) (а.с. 7-8).

Однак, самостійно задекларовані грошові зобов'язання по даному податку товариство не сплатило, у зв'язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 32 703,16 грн.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи 06.05.2010 року ДПІ у м.Івано-Франківську виставила ТОВ "Сантехсервіс" першу податкову вимогу №1/1002/12386/10/24-150/3358 про сплату податкового боргу в розмірі 2478,93 грн. та другу податкову вимогу №2/1266/17370/24-150/4373 від 11.06.2010 року про сплату податкового боргу в розмірі 5126,09 грн. (а.с. 27).

Таким чином, станом на день подання позову, податковий борг товариства становить 177 195,23 грн.

Вказане також підтверджується довідкою про борг за платежами, що підлягають стягненню та розрахунком розміру штрафних санкцій (а.с. 6, 25).

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативного правового регулювання.

Згідно із ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі

Згідно із п.270.1 ст.270 ПК України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п.285.1, п.285.2 ст.285 ПК України).

Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно із п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 ПК України).

Відповідно до п.287.4 ст.287 ПК України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно із п.265.1 ст.265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України).

Згідно із п.п.266.6.1 п.266.1 ст.266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України).

Згідно із п.18.1 ст.18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків (п.18.2 ст.18 ПК України).

Відповідно до п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом (п.164.1 ст.164 ПК України).

Загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.169.1.3 та п.п.169.1.4. п.169.1 ст.169 ПК України з урахуванням норм абзацу першогопідпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги:

у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для такого платника податку, який:а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років; в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом; ґ) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена підпунктом "б" підпункту 169.1.4 цього пункту; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , крім осіб, визначених у підпункті "б" підпункту 169.1.4 цього пункту;

у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для такого платника податку, який є: а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу"; б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом I і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

Згідно із п.171.1 ст.171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до п.171.2 ст.171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Згідно із п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню (п.56.11 ст.56 ПК України).

Згідно із п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відтак, самостійно визначені відповідачем суми грошових зобов'язань у податкових деклараціях з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та податкових декларацій з земельного податку, а також донараховані податковим органом по податку з доходів фізичних осіб є узгодженими та підлягають обов'язковій сплаті.

Згідно із п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст.59 ПК України).

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст.59 ПК України).

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.21 ст.95 ПК України).

Згідно із п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.4. ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом.

Вказана обставина підтверджується відповідачем та наявними в матеріалах справи копіями податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та податкових декларацій з земельного податку (а.с. 7-16), копією податкового повідомлення-рішення №0028001701 від 21.07.2014 року (а.с. 17), актом перевірки відповідача (а.с. 18-24), розрахунком розміру штрафних санкцій (а.с.25) та довідкою про борг (а.с. 6).

В судовому засіданні представник відповідача визнав позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Оцінюючи визнання позову представником відповідача суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої та третьої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Згідно з частиною четвертою цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, оскільки, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 112, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехсервіс ІФ" (ідентифікаційний код юридичної особи 03334693) з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують платника, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, в дохід бюджету податковий борг в розмірі 177 195,23 грн. (сто сімдесят сім тисяч сто дев'яносто п'ять гривень двадцять три копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 18.10.2016 року.