Рішення № 62074438, 19.10.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/4045/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2758/16Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О. В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Дряниці Ю.В., Прядкіної О.В.,

При секретарі: Кальник А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 грудня 2015 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що 12 березня 2013 року між публічним акціонерним банком «Астрабанк» (далі - ПАТ «Астрабанк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 132 150 грн 20 коп. (на придбання автомобіля) на строк до 12 березня 2020 року зі сплатою 18,8 % річних. Право вимоги за вказаним кредитним договором ПАТ «Астрабанк» відступило на користь ПАТ «Дельта Банк» за договором купівлі-продажу прав вимог від 02 грудня 2013 року.

Внаслідок порушення позичальником строку та порядку погашення кредиту станом на 31 липня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 115 088 грн. 86 коп., із яких: 105 034 грн. 08 коп. - тіло кредиту, 10 054 грн. 78 коп. - проценти. Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути вказану суму із боржника.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 грудня 2015 року у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

З вказаним рішенням суду не погодився позивач та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт вважає, що рішення місцевого суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Посилався на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 10 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволення позову ПАТ «Дельта Банк» про стягнення боргу за тілом кредиту, у цій частині ухвалено нове рішення. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 105 034 грн. 08 коп. Вирішено питання про судові витрати. В частині відмови у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» про стягнення процентів рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення апеляційного суду Полтавської області від 10 лютого 2016 року скасовано у частині задоволення позовних вимог ПАТ «Дельта Банк», справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У частині відмови у позові ПАТ «Дельта Банк» про стягнення процентів за кредитним договором рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 грудня 2015 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 10 лютого 2016 року залишені без змін.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта в частині стягнення заборгованості за кредитним договором по тілу кредиту, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом вірно встановлено, що 12 березня 2013 року між ПАТ «Астрабанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 132 150 грн. 20 коп. (на придбання автомобіля) на строк до 12 березня 2020 року зі сплатою 18,8 % річних.

За змістом п. 2.5. кредитного договору, погашення кредиту, нарахованих процентів здійснюється позичальником щомісячно до 12 числа кожного місяця протягом строку дії цього договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього договору. При цьому розмір щомісячних платежів позичальника складає 2 840 грн.

На підставі п. 3.2.5 кредитного договору, у разі несплати або неповної сплати позичальником суми у розмірі згідно з п. 2.5. цього договору протягом 30 днів, банк направляє позичальнику письмове повідомлення про наявність простроченої заборгованості, в якому вказується розмір заборгованості з урахуванням належних до сплати процентів та штрафних санкцій. Невиконання зобов'язання щодо погашення простроченої заборгованості в строк 30 днів, дає право банку вимагати дострокового погашення кредиту у повній сумі, нарахованих процентів за користування кредитом, штрафів та пені.

Право вимоги за вказаним кредитним договором ПАТ «Астрабанк» відступило на користь ПАТ «Дельта Банк» за договором купівлі-продажу прав вимог від 02 грудня 2013 року.

Із 03 лютого 2015 року ОСОБА_2 мобілізований до лав Збройних Сил України для оборони територіальної цілісності України.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк», суд першої інстанції виходив з того, що відповідач завчасно повідомив позивача про його перебування в зоні АТО, а тому відповідно до п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до закінчення особливого періоду йому слід призупинити нарахування кредитної заборгованості.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися із висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ч. 4 ст. 14 ЦК України, звільнення особи від цивільного обов'язку або його виконання може мати місце тільки у випадках, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У ст. 607 ЦК України зазначається, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.

Такою обставиною, що звільняє від виконання кредитного зобов'язання, відповідач ОСОБА_2 вказує його перебування у зоні проведення антитерористичної операції на Сході України, де він виконує військовий обов'язок.

Разом з тим, у зв'язку з наведеними обставинами законодавець звільнив військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістів та військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду від нарахувань штрафних санкцій, пені за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також процентів за користування кредитом (п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»). Повністю від кредитних зобов'язань на підставі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вказаних осіб не звільнено.

Що стосується договірних положень, то пунктом 6 кредитного договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов'язань за цим договором у разі настання та дії обставин, що знаходяться поза межами контролю сторін, та які сторони не могли передбачити або запобігти. До таких обставин за цим договором належать військові дії, незалежно від факту оголошення війни, повстання, стихійні лиха (п. 6.1.).

Сторона не звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань, якщо обставини, визначені п. 6.1. цього договору, настали у період прострочення виконання зобов'язання (п. 6.2.).

У разі настання обставин, визначених п. 6.1. цього договору, строк виконання зобов'язань відсувається на строк дії таких обставин, але не більше, як на один місяць (п. 6.4.).

Якщо обставини, визначені п. 6.1. цього договору, діятимуть понад один місяць, позичальник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів від закінчення терміну, визначеного п. 6.4. цього договору, погасити заборгованість за цим договором (п. 6.5.).

Таким чином, ОСОБА_2 не звільняється від виконання кредитного зобов'язання ні на підставі норм закону, ні за договором, проте звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Однією з форм відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання за п. 3.2.5 кредитного договору є дострокове повернення суми кредиту у повному обсязі.

Згідно досудової вимоги від 12 серпня 2015 року (а. с. 19), станом на 31 липня 2015 року прострочений борг за тілом кредиту у ОСОБА_2 утворився лише у розмірі 16 540 грн., а кінцевий строк повернення кредиту - 12 березня 2020 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, до дати призову на військову службу ОСОБА_2 справно вносив платежі за кредитним договором у відповідному розмірі згідно п. 2.5. кредитного договору, не допускаючи прострочень.

Враховуючи те, що у п. 6.5. договору йдеться про обов'язок погашення позичальником заборгованості, тобто саме простроченого боргу, у разі тривалості ведення військових дій понад один місяць, колегія суддів приходить до висновку про стягнення заборгованості у сумі 16 540 грн., тобто лише поточної заборгованості, яка виникла з моменту мобілізації відповідача до лав Збройних Сил України та до моменту пред'явлення банком досудової вимоги про повернення кредиту.

Таким чином, рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за тілом кредиту у сумі 105 034, 08 грн. підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову та стягнення заборгованості по тілу кредиту у сумі 16 540 грн.

В іншій частині рішення слід залишити без змін.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При поданні апеляційної скарги ПАТ «Дельта Банк» було сплачено 1265, 97 грн. судового збору.

З урахуванням положень ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 також на користь ПАТ «Дельта Банк» підлягає стягненню сума судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги, пропорційно до задоволених позовних вимог - в розмірі 202, 56 грн.

Керуючись ст. ст.. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. 4 ч.1 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Дельта Банк" - задовольнити частково.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 грудня 2015 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за тілом кредиту у сумі 105 034, 08 грн.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 16 540 грн. заборгованості за тілом кредитом, а також 202, 56 грн. судового збору, а всього 16 742, 56 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ Панченко О.О.

Судді: /підпис/ Дряниця Ю.В. /підпис/ Прядкіна О.В.

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області ___ Панченко О.О.