Ухвала суду № 62069696, 19.10.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

19.10.2016 року Справа № 904/4861/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Науменка І.М.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Поліпром"

на ухвалугосподарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2016 року

у справі№ 904/4861/15

за заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Поліпром", м. Дніпропетровськ

до боржникаОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Комекс", с. Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

провизнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2016 року у справі № 904/4861/15 (суддя Полєв Д.М.) задоволено заяву арбітражного керуючого ОСОБА_2 № 02-07/56 від 12.09.2016 року. Припинено повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_2. Залишено без розгляду скаргу ТОВ "Поліпром" № 25/01-2016 від 25.01.2016 року на дії арбітражного керуючого ОСОБА_2 під час виконання обов'язків розпорядника майном боржника. Здійснено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ініціюючий кредитор - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Поліпром" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2016 року у даній справі в частині ухвалення рішення про здійснення запиту на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та апеляційної скарги дійшла висновку про необхідність відмови в прийнятті апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно із статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Відповідно до частини 1 статті 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України, а у справах про банкрутство - Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повинні містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.

Зі змісту оскаржуваної ухвали господарського суду від 22.09.2016 року вбачається, що цією ухвалою, крім іншого, здійснено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.

Слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України та Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачають апеляційного та касаційного оскарження ухвал господарського суду про витребування доказів, у тому числі щодо здійснення запиту на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.

Виходячи з наведеного, ухвали місцевого господарського суду, які не можуть бути оскаржені, виключають їх перегляд в апеляційному порядку.

За наведених обставин, ухвала місцевого господарського суду від 22.09.2016 року в частині здійснення запиту на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого, оскарження якої не передбачено Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не може бути предметом апеляційного перегляду. В зв'язку з цим, в прийнятті апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись частиною 2 статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", пунктом 1 частини 1 статті 62, частиною 1 статті 91, частиною 2 статті 99, статтями 86, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Поліпром" в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2016 року у справі № 904/4861/15.

Апеляційну скаргу повернути скаржнику.

Повернути ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Поліпром" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 378,00 грн., сплачений згідно з платіжним дорученням № 712 від 04.10.2016 року.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга з додатками, в тому числі платіжне доручення № 712 від 04.10.2016 року.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя І.М. Науменко