Ухвала суду № 62069506, 18.10.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"18" жовтня 2016 р. Справа № 809/1391/16

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконними рішень, дій, бездіяльності та скасування постанов про зупинення виконавчого провадження від 04.10.2016 року ВП № 40553332, від 04.10.2016 року ВП № 40553439, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконними рішень, дій, бездіяльності та скасування постанов про зупинення виконавчого провадження від 04.10.2016 року ВП № 40553332, від 04.10.2016 року ВП № 40553439.

В позовній заяві ОСОБА_1 вказано на наявність пільги щодо сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки виконавчі провадження № 40553332 та № 40553439 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-263/08/0970 являються завершальною стадією судового провадження у справі № 2а-263/08/0970 про незаконне звільнення та поновлення на роботі позивача.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлюються пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір")

Суд зазначає, що в даному випадку позивач не підлягає звільненню від сплати судового збору, оскільки предметом розгляду даної справи є протиправні, на думку позивача, дії, бездіяльність та рішення органу державної виконавчої служби при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-263/08/0970 від 11.12.2012 року, відтак до предмету даного позову не відноситься питання щодо поновлення на роботі та як наслідок не є предметом позову стягнення заробітної плати.

Суд звертає увагу на те, що чинним законодавством, зокрема Законом України "Про судовий збір", не передбачено звільнення позивача від сплати судового збору за звернення із вищевказаними вимогами до суду

Таким чином, суд дійшов до переконання про відсутність правових підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову з підстав непоширення на спірні правовідносини приписів пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається, серед іншого, також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд визнати незаконними рішення, дії, бездіяльність при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-263/08/0970 та скасувати постанови про зупинення виконавчого провадження від 04.10.2016 року ВП № 40553332, від 04.10.2016 року ВП № 40553439.

Таким чином, суд вважає, що звернені до суду позовні вимоги носять немайновий характер.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", який вступив в дію з 01.01.2016 року, встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня складає 1378,00 грн., відтак, розмір судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становить 551,20 грн.

Суд звертає увагу на те, що абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд зазначає, що дана позовна заява містить три самостійні позовні вимоги, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору. Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами немайнового характеру складає 1653,60 грн.

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".

Враховуючи наведене, суд прийшов до переконання, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не долучено доказів сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконними рішень, дій, бездіяльності та скасування постанов про зупинення виконавчого провадження від 04.10.2016 року ВП № 40553332, від 04.10.2016 року ВП № 40553439 - залишити без руху.

Надати позивачу строк до 28 жовтня 2016 р. для усунення вказаного недоліку шляхом подання до суду документа про сплату судового збору та роз'яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернена.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Матуляк Я.П.