Ухвала суду № 62069075, 19.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №643/3732/15-ц. Головуючий І інст.: - Довготько Т.М.

Провадження №22-ц/790/6322/16. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.

Категорія: трудові.

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Черкасова В.В., Шевченко Н.Ф.,

за участю секретаря : - Лашакової Д.І.,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - про зобов'язання змінити дату та формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2016 року направлено справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (надалі - ПАТ КБ «Прватбанк») про зобов'язання змінити дату та формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, відшкодування моральної шкоди за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Передаючи справу на розгляд до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, суд виходив з того, що заяву ОСОБА_6 до ПАТ КБ «Приватбанк» про зобов'язання змінити дату та формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, відшкодування моральної шкоди було прийнято Московським районним судом м. Харкова з порушенням правил підсудності.

Проте, погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Згідно ч. ч. 1 - 3 ст. 116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване місце проживання або перебування якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування); 2) після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності; 3) після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; 4) ліквідовано суд, який розглядав справу. У випадках, встановлених пунктами 3 і 4 частини першої цієї статті, справа передається до суду, найбільш територіально наближеного до цього суду. Передача справи з одного суду до іншого здійснюється на підставі ухвали суду після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 116 ЦПК України забороняється передавати до іншого суду справу, яка розглядається судом, за винятком випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2015 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», в якому просив зобов'язати відповідача змінити дату його звільнення з посади юрисконсульта РП «Приватбанк» у Донецькій області з 29 грудня 2014 року на день набрання законної сили рішенням суду; змінити формулювання причини звільнення з п. 6 ст. 36 КЗпП України на ч. 1 ст. 38 КЗпП України; обчислити та виплатити йому середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 17 липня 2014 року по день фактичного розрахунку, виходячи із розрахунку, що розмір його середнього місячного заробітку складав 1973 грн. 34 коп.; обчислити та виплатити компенсацію за невикористані дні відпустки по день фактичного розрахунку, вихідну допомогу у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку виходячи з розрахунку, що розмір його середнього місячного заробітку складав 1973 грн. 34 коп., моральну шкоду у розмірі 20000 грн. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 28 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 3 вересня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 28 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 3 вересня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції ( а. с. 173-175).

26 липня 2016 року ОСОБА_6 звернувся в суд з клопотанням, в якому просив передати справу на розгляд Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області. При цьому посилався на те, що він проходить військову службу за контрактом у військовій частині 3057 Національної гвардії України та з грудня 2015 року мешкає в АДРЕСА_1.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2016 року справу за позовом ОСОБА_6 до ПАТ КБ «Приватбанк» про зобов'язання змінити дату та формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, відшкодування моральної шкоди, направлено за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України ( а. с. 216-217) .

Передаючи справу на розгляд Жовтневому районному суду м. Маріуполя Донецької області, суд першої інстанції не рахував, що позов ОСОБА_6 було пред'явлено до Московського районного суду м. Харкова з дотримання положень ч. 1 ст. 110 ЦПК України, у зв'язку з чим суд правомірно відкрив провадження у цій справі.

Крім того, з аналізу п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України вбачається, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

Передаючи справу на розгляд іншому суду, суд першої інстанції не рахував, що ця справа розглядалась судами першої та апеляційної інстанції, а ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 28 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 3 вересня 2015 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, передаючи справу на розгляд Жовтневому районному суду м. Маріуполя Донецької області, суд першої інстанції не звернув увагу на положення ч. 4 ст. 116 ЦПК України, згідно з якою забороняється передавати до іншого суду справу, яка розглядається судом, за винятком випадків, встановлених цим Кодексом.

Наведене свідчить, що суд першої інстанції передав справу за позовом ОСОБА_6 до ПАТ КБ «Приватбанк» про зобов'язання змінити дату та формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, відшкодування моральної шкоди на розгляд іншому суду з порушенням норм процесуального права.

За таких обставин, оскаржувана ухвала не може бути визнана колегію суддів законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, ст. ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - задовольнити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2016 року - скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: