Ухвала суду № 62063881, 11.10.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

11.10.2016 Справа № 905/582/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі»провідстрочку виконання рішення у справі№905/582/16за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі»про стягнення 104118,24грн.Представники сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.03.2016 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволенні частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пеню у розмірі 32703,67грн., 3% річних у розмірі 1702,57грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 52036,02грн. та судовий збір у розмірі 1296,64грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2016 рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2016 залишено без змін.

21.06.2016 на виконання рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2016 у справі №905/582/16 видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.07.2016 відповідачу відмовлено у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду від 18.07.2016.

20.09.2016 до господарського суду Донецької області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю Управління громадського харчування та торгівлі по справі №905/582/16 про відстрочку виконання судового рішення від 29.03.2016 строком на 5 календарних місяців до 01.01.2017.

Заява мотивована тим, що розмір стягуваної суми рішенням господарського суду Донецької області від 29.03.2016 досить значний для підприємства заявника, яке на даний час зазнає серйозних фінансових труднощів в умовах нестабільної та кризової ситуації безпосередньо в Донецькому регіоні та країні в цілому. Зниження обсягів надання послуг на підприємстві відповідача та наявність дебіторської заборгованості підприємств контрагентів перед відповідачем, яка станом на 31.12.2015 склала 21222000,00грн., дуже погіршили фінансове становище Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі» та негативно вплинули на його господарську діяльність, в результаті чого збитки за 2015 рік склали 615 тис. грн. За перший квартал 2016 року фінансовий результат відповідача ще більше погіршився, сума збитків збільшилась в чотири рази та склала 2 млн. 742 тис. грн. Також, заявник зазначає, що внаслідок проведення на території Донецької області антитерористичної операції Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі» позбавлене можливості належним чином виконувати свої зобовязання по договору. До того ж, відповідачем укладені договори з контрагентами, відстрочка платежів за якими складає 75 календарних днів. Тобто, грошові кошти на поточний рахунок підприємства почнуть надходити у жовтні листопаді 2016 року. Відповідач зазначив, що ще в липні 2015 року виконав зобовязання перед позивачем і не має заборгованості по договору купівлі продажу.

На підтвердження своєї заяви заявник надає належним чином засвідчені копії балансів (звітів про фінансовий стан) станом на 31.12.2015, на 31.03.2016, звітів про сукупний дохід за 2015 рік, 1 квартал 2016 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.10.2016 розгляд заяви призначений на 11.10.2016 .

Сторони у судове засідання 11.10.2016 явку своїх представників не забезпечили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином про що свідчить відмітка канцелярії суду вихідної кореспонденції на ухвалі господарського суду Донецької області від 05.10.2016.

Згідно приписів ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З аналізу ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд дослідивши мотиви заяви та додані докази, дійшов висновку про відсутність виключних обставин, наявність яких надавала б підстави для відстрочення виконання рішення строком на 5 календарних місяців до 01.01.2017, з наступних підстав.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як виняткові обставини (див. §40 рішення Європейського суду з прав людини у справі Півень проти України від 29.06.2004).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. § 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бакай та інші проти України від 09.11.2004).

Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його немо жливим та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Як вбачається судом з матеріалів справи, станом на момент звернення заявником не вжито заходів хоча б часткового виконання рішення суду в добровільному порядку.

Посилання заявника на тяжкий фінансовий стан підприємства, як на підставу для відстрочення виконання рішення, судом не приймаються, оскільки даний факт є результатом господарської діяльності заявника, яка ведеться на власний ризик та не може бути прийнятий в якості доказів для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення.

Окрім того, заявником не надано належних доказів в підтвердження того, що у заявника з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк, а також належних доказів на підтвердження того, що така можливість у заявника зявиться. Подані заявником докази, а саме Баланси (Звіти про фінансовий стан) за 2015 2016 роки навпаки свідчать про тривале тяжке фінансове становище заявника і про відсутність будь-яких показників для покращення результатів господарської діяльності. Заявником не надано доказів на підтвердження наявності обставин пов'язаних із виникненням загрози банкрутства заявника, відсутність коштів на його банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Доводи заявника про те, що ним укладені договори з контрагентами та кошти почнуть надходити у жовтні листопаді 2016 року не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження вказаних обставин, отже всі його доводи стосовно отримання прибутку ґрунтуються не на фактичних обставинах, а на його власних та не підтверджених матеріалами заяви припущеннях.

Посилання відповідача на ту обставину, що основний борг перед позивачем він погасив ще у липні 2015 року судом не приймаються, оскільки рішенням господарського суду Донецької області стягнуто 3% річних, пеню та втрати від інфляції, а не суму основного боргу за договором купівлі продажу.

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Отже, суд не може прийняти як виняткову обставину для відстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області стягнення не основного боргу, оскільки у будь якому випадку судові рішення є обовязковими до виконання незалежно від того, який вид заборгованості ними присуджено до стягнення.

Також, судом не приймаються посилання відповідача на проведення антитерористичної операції на території Донецої області, як на обставину, що значно ускладнює ведення господарської діяльності, оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 29.03.2016 по справі №905/582/16 встановлено, що заборгованість відповідача виникла на підставі договору укладеного сторонами в кінці 2014 року, а його виконання відбулось вже у 2015 році, тобто коли проведення антитерористичної операції давно для всіх є загальновідомим фактом, проте не зважаючи на вказані обставини, відповідач бере на себе зобовязання, які виконує, проте з порушенням строку.

З огляду на викладене, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі» про відстрочку виконання судового рішення від 29.03.2016 строком на 5 календарних місяців до 01.01.2017, врахувавши, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність значних інфляційних процесів у економіці держави, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочки виконання судового рішення.

Разом з тим, заявник не обмежений у праві подати заяву про відстрочення виконання рішення у разі наявності інших виключних обставин.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 86, ст.121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі» у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2016 строком на 5 календарних місяців до 01.01.2017

Суддя Д.М. Огороднік