Рішення № 62063846, 11.10.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.10.2016 Справа № 905/2439/16 Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Харакоз К.С.,

при секретарі судового засідання Чорман О.О.,

розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь, Донецька область,

до відповідача Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк,

про стягнення збитків в сумі 56214,26 грн.

За участю:

представник позивача не з'явився;

представник відповідача не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк, про стягнення збитків в сумі 56214,26 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у виконання зобов'язань за договором №УПр14/28/162 від 30.12.2013р., який укладений між ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” та ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДИНГ» на адресу позивача за накладною №51887917 від 07.09.2015р. було відправлено вантаж у вагонах №№ 55006894, 60729886, 56865751, однак, на станції Волноваха залізницею виявлено недостачу вантажу у зазначених вагонах про що були складені комерційні акти.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.08.2016р. порушено провадження по справі.

Представник позивача у судове засідання 11.10.2016р. не з'явився. В клопотанні від 15.09.2016р. просив суд розглянути справу без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 11.10.2016р., як і в попередні судові засідання, не з'явився. Відповідач своїм правом на участь в судових засіданнях не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою відповідача.

Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами справи в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (покупець) та ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» (постачальник) був укладений договір поставки №УПр14/28/162 від 30.12.2013р., на підставі якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар (вантаж), а покупець зобов’язаний прийняти і оплатити його вартість.

Кількість, номенклатура товару вказуються в Специфікаціях до Договору, що є його невід’ємною частиною. Якість, пакування, та маркування товару мають відповідати нормам, встановленим сертифікатом виробника, діючими стандартами для даного виду товару, а також спеціальним технічним вимогам, якщо такі встановлені угодою сторін, відображеним в Специфікаціях (пункти 2.1., 2.2. Договору).

Поставка товару здійснюється за ціною, яка визначена у відповідності з умовами поставки, вказана в Специфікаціях та включає до себе всі податки, збори та інші обов’язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування та інших витрат постачальника, пов’язані з поставкою товару (пункти 4.1. Договору).

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

24.02.2016р. за накладною №51887917 ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» (вантажовідправник) зі станції відправлення Сєвєродонецьк Донецької залізниці на станцію Волноваха Донецької залізниці відвантажив на адресу ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (вантажоотримувач) у вагонах № 55006894, 60729886, 56865751 вантаж – антрацит.

При оформленні вказаної залізничної накладної відправником вказано масу вантажу у вагонах № 55006894, 60729886, 56865751, нетто: 70000 кг, 70000 кг, 69000 кг, відповідно.

Під час прибуття вагонів на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці, на підставі ст.24 Статуту залізниць України, була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній.

Так, на вказаній станції було здійснено комісійне переважування спірних вагонів, за результатами яких складені комерційні акти:

1) АQ654542/14/131 від 24.02.2016р., відповідно до якого за наслідками комісійної перевіски вагону № 55006894, виявилось: брутто – 84500 кг, тара с бруса 23000 кг, нетто – 61500 кг, що менше документа на 8500 кг.

У комерційному акті також відображено, що навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 15 см., вантаж не маркірований. З ліва є поглиблення розміром 7,5 м * 1,8 м * 50-60 мм. Течії вантажу немає. Розвантажувальні люки зачинені на запірний механізм, технічно справний.

2) АQ654543/15/132 від 24.02.2016р., відповідно до якого за наслідками комісійної перевіски вагону № 60729886, виявилось: брутто – 84100 кг, тара с бруса 23400 кг, нетто – 60700 кг, що менше документа на 9300 кг.

У комерційному акті також відображено, що навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 10 см., вантаж не маркірований. З ліва є поглиблення на всю довжину вагону вширшки 1,5м вглибину 30-70 см. Течії вантажу немає. Розвантажувальні люки зачинені на запірний механізм, технічно справний.

3) АQ654544/16/133 від 24.02.2016р., відповідно до якого за наслідками комісійної перевіски вагону № 56865751, виявилось: брутто – 82000 кг, тара с бруса 22500 кг, нетто – 59500 кг, що менше документа на 9500 кг.

У комерційному акті також відображено, що навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 15 см., вантаж не маркірований. З ліва є поглиблення на всю довжину вагону вширшки 60см-1,5м вглибину 50-70 см. Течії вантажу немає. Розвантажувальні люки зачинені на запірний механізм, технічно справний.

Комерційні акти підписані належними особами згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт” та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Суд приймає до уваги встановлені актом сліди доступу до вантажу у спірних вагонах. Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.

Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційними актами.

Вказаний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Норми природної втрати та граничного розходження у визначені маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу.

Недостача згідно вищезазначених комерційних актів у вагоні № 55006894 складає 8500кг, у вагоні № 60729886 складає 9300кг, у вагоні № 56865751 складає 9500 кг.

В матеріалах справи наявний рахунок-фактура №78 від 09.02.2016р. від та акт приймання-передачі від 09.02.2016р., щодо ціни продукції (вантажу) – Антрацит.

Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу, зазначеної в перевізному документі, та заявлена у розмірі 56214,26грн.

Суд, перевіривши розрахунок позовних вимог встановив, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню частково, у повному обсязі.

При цьому оскільки спір виник з вини відповідача, а також керуючись принципом справедливості суд вважає, що вся сума судового збору, що сплачена позивачем за розгляд цієї справи у розмірі 1378,00 гривень має бути покладена на відповідача, незалежно від того, що позовні вимоги задоволені частково, що узгоджується із приписами ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 42, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь, Донецька область, до відповідача Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк, до відповідача Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк, про стягнення збитків в сумі 56214,26 грн – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83062, м.Донецьк, вул.Артема, б.68; код ЄДРПОУ 01074957) на користь Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, Донецька область, вул.Левченко, б.1; код ЄДРПОУ 00191129) 56214,26грн., а також витрати на оплату судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2016р.

Суддя К.С. Харакоз