Ухвала суду № 62062356, 19.10.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/8344/14-ц 19.10.2016 19.10.2016 19.10.2016

Провадження №22-ц/784/2358/16

Справа № 487/8344/14-ц

Провадження № 22ц/784/2358/16 Головуючий у 1-ї інстанції Щербина С.В.

Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 жовтня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Ямкової О.О.,

суддів: Колосовського С.Ю., Довжук Т.С.,

із секретарем: Тищенко Л.С.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_2,

відповідачки - ОСОБА_3 та її представника - ОСОБА_4,

відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 травня 2016 року

за заявою

Публічного акціонерного банка «УкрСиббанк»

(далі ПАТ «УкрСиббанк»)

про поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу

за його позовом

до ОСОБА_5, ОСОБА_3

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 листопада 2014 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково, ухвалено про стягнення на його користь у солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 9 424,12 швейцарських франків, що еквівалентно 124 354 грн. 97 коп. та по 621 грн. 78 коп. судових витрат з кожного.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2014 року відповідачу ОСОБА_5 відмовлено у перегляді заочного рішення суду.

11 травня 2016 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду із заявою про поновлення строку на пред'явлення виконавчих листів, у зв'язку із спливом строку на їх пред'явлення з незалежних від банка причин, а саме неодноразовим оскарженням відповідачами рішення суду.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 травня 2016 року заява банка задоволена, постановлено про поновлення строку на пред'явлення виконавчих листів.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та відмовити банку в поновленні строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Так, відповідно до пункту 2 частини 1, пункту 1 частини 2 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Змістом статті 371 ЦПК України і частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягував, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку його пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалене судом першої інстанції 24 листопада 2014 року заочне рішення неодноразово оскаржено відповідачем ОСОБА_5 та його представниками до суду апеляційної інстанції.

Подані ними апеляційні скарги на підставі ухвал суддів Апеляційного суду Миколаївської області від 2 березня 2015 року і 21 липня 2015 року визнані неподаними та повернуті відповідачу (т.1 а.с.118, 137). Після чого, за знову поданими скаргами ОСОБА_5 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі ухвал суддів цього ж апеляційного суду від 21 вересня 2015 року, 7 жовтня 2015 року і 11 лютого 2016 року (т.1 а.с.162, 173, 182).

Цивільна справа остаточно повернута до суду першої інстанції 25 березня 2016 року (т.1 а.с.189).

9 липня 2015 року, а потім 5 квітня 2016 року позивачем ПАТ «УкрСиббанк» подані заяви про видачу виконавчого документу, на підставі яких 21 квітня 2016 року судом оформлені виконавчі листи за заочним рішенням суду (т.1 а.с.216, т. 2 а.с.4-7).

Посилаючись на ці обставини як поважні, представник банка 11 травня 2016 року, звернувся до суду із заявою про поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання.

За такого, поновлюючи строк, місцевий суд, керувався поважністю причин його пропуску, які не залежали від волі банка, так як відповідачем ОСОБА_5 на протязі одного року і трьох місяців на заочне рішення суду подано п'ять апеляційних скарг, внаслідок чого цивільна справа постійно направлялася судом першої інстанції до апеляційного суду, після її отримання з апеляційної інстанції за наслідками вирішення раніше поданої ним же апеляційної скарги.

Отже, з'ясувавши обставини справи та належним чином дослідивши надані докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що є усі поважні причини для поновлення банку строку на пред'явлення виконавчого листа, так як з часу відмови у перегляді заочного рішення суду, справа постійно знаходилася у провадженні апеляційного суду у зв'язку з неодноразовою подачею відповідачем ОСОБА_5 апеляційних скарг.

Доводи представника відповідачки ОСОБА_3 в апеляційної скарзі про те, що у позивача була можливість отримати виконавчі листи у проміжок часу між поверненням цивільної справи з апеляційної інстанції і до часу її повторного направлення за знову поданою відповідачем ОСОБА_5 апеляційною скаргою, є особистою переоцінкою обставин, яким вже дана оцінка судом першої інстанції при вирішені питання про поновлення строку.

Об'єктивних неповажних причин для відмови у поновленні строку, колегією суддів не встановлено.

За такого, є усі підстави для відхилення апеляційної скарги та відмови у скасуванні ухвали суду першої інстанції, яка постановлена з дотриманням норм процесуального і матеріального права, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити, а ухвалу Заводського районного суду міста Миколаєва від 26 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча

Судді