Ухвала суду № 62059214, 17.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 жовтня 2016 року м. Київ К/800/27181/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Штульман І.В., перевіривши касаційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року у справі за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Леніна про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, –

в с т а н о в и в :

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Леніна про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року і задовольнити позов.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права.

Частиною 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-ХII (далі – Закон № 875-ХII) передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судами встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Леніна протягом 2015 року щомісячно подавало звіти за формою № 3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, однак зазначене не призвело до працевлаштування необхідної кількості таких осіб відповідно до нормативу, хоча відповідач-роботодавець у своїй діяльності добросовісно виконував обов’язки, покладені на нього Законом № 875-ХII.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що відповідач ужив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та недопущення адміністративно-господарського правопорушення, тому на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись, тощо.

Оскільки Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені Леніна у 2015 році виділено та створено робочі місця для працевлаштування інвалідів, надано державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і подано звіт до Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, що передбачено вимогами частини 3 статті 18 Закону № 875-ХII, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 2 квітня 2013 року (справа № 21-95а13), від 28 січня 2014 року (справа № 21-476а13).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України у даній категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтею 211, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року у справі за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Леніна про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Штульман